Справа № 1915/6199/2012Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11/789/2/16 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Категорія - ч.2 ст.296 КК України
26 січня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
засудженого - ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляціями захисника ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_14 змінену та доповнену захисником ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_15 зі змінами та доповненнями, захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_16 змінену та доповнену захисником ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_17 в інтересах засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 змінену та доповнену захисником ОСОБА_6 , засуджених ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року, -
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Папа, Угорщина, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_16 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_16 з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту із зали суду. Строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_16 покарання рахувати з часу його затримання.
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_18 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_18 з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту із зали суду. Строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_18 покарання рахувати з часу його затримання.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_3 , громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_12 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_12 з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту із зали суду. Строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_12 покарання рахувати з часу його затримання.
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець та житель АДРЕСА_4 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_19 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_19 з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту із зали суду. Строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_19 покарання рахувати з часу його затримання.
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. В.Новгород, Російської Федерації, громадянин України, житель АДРЕСА_5 , з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_14 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_14 з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту із зали суду. Строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_14 покарання рахувати з часу його затримання.
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_6 , громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_15 призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_15 з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту із зали суду. Строк відбування призначеного засудженому ОСОБА_15 покарання рахувати з часу його затримання.
ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_7 , громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_20 призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_20 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України засудженого ОСОБА_20 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Біла Тернопільського району, житель АДРЕСА_8 , громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
-за ч.2 ст.296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
-за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_21 призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_21 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України засудженого ОСОБА_21 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільні позови представника потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 задоволено частково та стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та ОСОБА_20 в користь: потерпілого ОСОБА_22 - 60 000 грн., ОСОБА_23 - 40 000 грн. та ОСОБА_24 - 80 000 грн. на відшкодування завданої злочинами моральної шкоди.
Долю речових доказів вирішено.
Згідно вироку суду, 1 січня 2011 року приблизно о 05 год. 15 хв., у засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , які знаходились в стані алкогольного сп'янінняв ресторані “Хутір”, що в м.Тернополі по вул. Чумацькій, 81 виник злочинний намір, направлений на вчинення хуліганських дій стосовно ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_22 з цією метою ОСОБА_16 , знаходячись у приміщенні фойє вищевказаного ресторану, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальноприйнятих правил поведінки та моральності, з метою самоутвердження в очах сторонніх осіб - ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , за рахунок приниження ОСОБА_23 , діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, безпричинно наніс удар кулаком в ліву ділянку обличчя ОСОБА_23 потерпілий ОСОБА_24 , побачивши, що ОСОБА_16 наносить удари ОСОБА_23 , став між ними, намагаючись заспокоїти ОСОБА_16 , проте, до ОСОБА_24 підбіг засуджений ОСОБА_12 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно почав наносити ОСОБА_24 удари кулаками по обличчю. Тоді ж до хуліганських дій засуджених ОСОБА_16 та ОСОБА_12 приєднались засуджені ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражаючись нецензурною лайкою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальноприйнятих правил поведінки та моральності, безпричинно, в присутності сторонніх осіб ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , яких обурила їхня поведінка, почали наносити ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_22 удари руками та ногами в різні частини тіла. При цьому, ОСОБА_14 також металевою попільничкою, наносив удари ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в різні частини тіла.
Під час вказаного конфлікту з вулиці у фойє зазначеного ресторану забігло декілька невстановлених досудовим слідством осіб, які приєднались до хуліганських дій, та виражаючись нецензурною лайкою, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, в присутності сторонніх осіб ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , яких обурила їхня поведінка, разом із засудженими ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , безпричинно наносили ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_22 удари руками та ногами в різні частини тіла.
Внаслідок умисних злочинних дій засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та невстановлених слідством осіб, потерпілим спричинено такі тілесні ушкодження:
потерпілому ОСОБА_23 - у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми та глибокого садна лобної ділянки зліва, синця потиличної ділянки, рани слизової губ, синці навколоочних ділянок, підборіддя та губ, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
потерпілому ОСОБА_22 - у вигляді: сполученої черепно-лицьової травми - струс головного мозку, забійну рану лівої лобно-надбрівної ділянки, підшкірну гематому та садно тім'яної ділянки, синець лобної ділянки справа, синці навколоочних областей, субкон'юктивальний крововилив лівого ока, синець та забій м'яких тканин лівої половини обличчя, обширний синець лівої вушної раковини та завушної ділянки з переходом на бічну поверхню шиї, синець та садна 3 (три) носа; перелом кісток носа із зміщенням уламків та розривом слизової оболонки; крововилив та два садна слизової оболонки верхньої губи, садно слизової оболонки нижньої губи; дефект ріжучих поверхонь коронок 6 (шести) зубів - 1, 2, 3 на верхній щелепі справа, 1, 4 зубів на верхній щелепі зліва та 1 зуба на нижній челюсті зліва, синець лівої надключичної ділянки, синець та садно лівої підключичної ділянки, синці лівого плечового суглоба, правого надпліччя, правого плечового суглобу, правої половини грудної клітки (2); спини справа (5), правої підколінної ямки; садно спини, лівого плеча (2); правого плеча (2); правого стегна, два садна лівого стегна, синець та забій м'яких тканин лівого коліна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
-потерпілому ОСОБА_24 - у вигляді: сполученої черепно-лицьової травми у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин тім'яно-потиличної ділянки, перелому лівої гайморової пазухи з гемосинусом, садна лівої лобної ділянки, синця лівої скроневої ділянки, синця та забою м'яких тканин лівої навколоочної ділянки, синців спинки носа, верхньої губи, лівої щоки, крововиливу та саден слизової верхньої губи, синця лівої вушної раковини, які в своїй сукупності належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я, а також синці лівого плеча, лівої кисті, правого колінного суглобу з поширенням на верхню третину гомілки, садно правого променево-зап'ясткового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_16 просить вирок змінити, посилаючись на те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, ґрунтуються на однобічному та неповному досудовому та судовому слідстві, а призначене покарання є надто суворим і не відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого.
Мотивує тим, що висновок суду про безпричинність нанесення ОСОБА_16 удару кулаком в обличчя ОСОБА_23 являється необґрунтованим, таким, що не відає дійсності та скопійований з обвинувального висновку, оскільки в судовому засіданні були встановлені зовсім протилежні обставини. Зокрема,
-в судовому засіданні ОСОБА_16 і свідок ОСОБА_31 ствердили, що у фойє ресторану “Хутір” в той час, коли вони спілкувались, до них підійшов ОСОБА_23 і в некоректній формі почав висловлювати до ОСОБА_26 претензії з приводу надання нею свого номера мобільного телефону ОСОБА_16 саме ОСОБА_23 перший наніс удар ОСОБА_16 , внаслідок чого розбив йому голову і той надалі діяв у відповідь на неправомірні дії ОСОБА_23 . Ці показання ОСОБА_16 і ОСОБА_26 підтверджує висновок судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що дійсно в ОСОБА_16 виявлена закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та інші тілесні ушкодження. Суд необґрунтовано оцінив їх критично і не взяв до уваги, зіславшись на показання свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , виклавши їх зміст, який не відповідає дійсним,
-досліджені судом матеріали кримінальної справи не містять жодного документу, в якому б було зазначено, що ОСОБА_16 1 січня 2011 року перебував у стані алкогольного сп'яніння, а висновок про це судом зроблено лише на підставі припущень потерпілих, які самі з показань свідків - працівників медичної допомоги ОСОБА_34 і ОСОБА_35 знаходились в стані алкогольного сп'яніння 1-2 ступеня. Просить цю обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_16 виключити з вироку,
-просить визнати незаконним та виключити з вироку як докази - протоколи очних ставок між ОСОБА_16 та ОСОБА_24 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , які складені слідчим в порушення вимог закону, оскільки при проведенні цих слідчих дій ним відмовлено в праві захисника, який був присутній при їх проведенні, задавати запитання, чим було позбавлено її підзахисного частково права на захист,
-неналежним і недопустимим доказом по справі вважає посилання суду у вироку на комп'ютерний диск з записом події, які відбувалися 1 січня 2011 року в приміщенні ресторану “Хутір”,
-висновок суду в частині задоволення моральної шкоди потерпілим, в загальній сумі 180 000 грн., виходить за межі розумності і справедливості та підлягає зменшенню, так як жоден з потерпілих не довів у суді та не представив належних аргументів, які б могли підтверджувати відповідний розмір моральної шкоди,
-потерпілий ОСОБА_24 жодного разу не був на судових засіданнях, а його представник зрозумілої позиції щодо необхідності задоволення моральної шкоди в користь потерпілих в суді не навів,
-судом не взято до уваги та не оцінено з іншими матеріалами справи і поведінку самих потерпілих, яка носила провокаційний характер, що і обумовило вчинення щодо них протиправних дій зі сторони засуджених просить зменшити розмір стягненої моральної шкоди,
-суд підійшов до визначення покарання ОСОБА_16 формально та не врахував, що він повністю визнав свою вину і щиросердечно розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, що він одружений, має на утриманні дружину в стані вагітності, яка не працює, сам він має постійне місце проживання та працює лікарем, виключно позитивно характеризується.
-просить врахувати зазначені обставини, застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від покарання з випробуванням та іспитовим строком.
В доповненні поданої захисником ОСОБА_9 апеляції захисник ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції, мотивуючи тим, що не у діях засудженого ОСОБА_16 , а у діях потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та ОСОБА_24 вбачається склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.
Захисник ОСОБА_9 та засуджений ОСОБА_16 подали апеляційному суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття кримінальної справи у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В апеляції захисник ОСОБА_17 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_18 змінити, призначити йому покарання з застосуванням ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком, мотивуючи тим, що судом не в повній мірі оцінено дані, що характеризують особу засудженого, обставини, що пом'якшують його покарання, не враховано ряд обставин самої події злочину та порушення, що мали місце під час досудового розслідування. Зокрема:
-з моменту вчинення злочину пройшло 3 роки, злочин він вчинив в молодому віці, в даний час одружився, працевлаштувався, що дає йому можливість компенсувати заподіяну матеріальну шкоду, яку частково відшкодував, позитивно характеризується, частково визнав вину і щиро розкаявся.
-судом невірно визначено як обтяжуючу обставину покарання підзахисного - стан алкогольного сп'яніння, так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б про це свідчили,
-судом не взято до уваги ряд обставин, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, а саме, прийнято пред'явлене органом досудового розслідування неконкретне обвинувачення у якому всі засуджені обвинувачуються в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_24 ,
-органом досудового слідства взагалі не збирались докази того, що було предметом доказування, а саме чи мало місце порушення громадського порядку, яке супроводжувалося особливою зухвалістю; не взято до уваги поведінку потерпілих, яка носила провокаційний характер, що зі сторони обвинувачених обумовило вчинення злочину; що під час досудового розслідування було обмежено ОСОБА_18 у праві на захист, не встановлено всіх учасників злочину, доказом по справі визнано не оригінал відеозапису камер спостереження з ресторану “Хутір”, а його копію,
-порушено право на захист,ознайомлення з матеріалами справи проведено поза межами строків розслідування, не дозволялось реалізовувати право на захист під час проведення слідчих дій,
-висновок суду в частині задоволення сум моральної шкоди виходить за межі розумності та справедливості, нічим не обґрунтований, а тому підлягає зменшенню.
В доповненні до апеляції захисника ОСОБА_36 захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд внаслідок істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону або застосувати до засудженого ОСОБА_18 ст. 75 КК України та звільнити від призначеного покарання з випробуванням.
В апеляції засуджений ОСОБА_18 просить вирок щодо нього змінити і призначити йому більш м'яке покарання за вчинення злочинів із застосуванням ст.75 КК України, мотивує тим, що воно є надто суворим, несправедливим і не відповідає на даний час його особі. Зазначає, що з моменту вчинення ним злочинів пройшло більше трьох років. За цей час він повністю усвідомив і зрозумів всю протиправність і аморальність своїх дій, в результаті яких, завдав потерпілим, їхнім рідним фізичних та моральних страждань, в чому щиро розкаявся і визнає свою вину. Просить врахувати як пом'якшуючі обставини його покарання, що він частково відшкодував потерпілим шкоду, створив сім'ю і дружина його вагітна, що він допомагає своїй матері, яка проживає сама, що злочин вчинив вперше, в молодому віці, характеризується позитивно.
Засуджений ОСОБА_18 подав апеляційному суду клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В апеляції засуджений ОСОБА_12 просить вирок суду від в частині призначення покарання змінити, призначивши йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, як досудовим так і судовим слідством допущено однобічність та неповноту дізнання, а також призначене йому покарання не відповідає тяжкості злочину та його особі. Його діями не була завдано важких наслідків, він визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому в суді першої інстанції.
В зміненій та доповненій апеляції засудженого ОСОБА_12 захисник захисник ОСОБА_37 просить звільнити засудженого ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальну справу щодо нього закрити мотивуючи тим, що з часу вчинення злочинів, що відносяться до категорії середньої тяжкості пройшло більше 5 років і ОСОБА_12 не переховувався від органів слідства та суду і не вчиняв нових злочинів.
Засуджений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_37 подали клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
В апеляції захисник ОСОБА_17 вирок щодо засудженого ОСОБА_19 змінити, призначити йому покарання з застосуванням ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та з іспитовим строком, мотивуючи тим, що судом не враховано ряд обставин самої події злочину та порушення, що мали місце під час досудового розслідування. Зокрема:
-з моменту вчинення злочину пройшло 3 роки, злочин він вчинив в молодому віці, частково відшкодував матеріальну шкоду, позитивно характеризується, частково визнав вину і щиро розкаявся.
-судом невірно визначено як обтяжуючу покарання ОСОБА_19 обставину - стан алкогольного сп'яніння, так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би про це свідчили,
-судом при постановлені вироку, не взято до уваги ряд обставин, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, а саме: судом прийнято пред'явлене органом досудового розслідування обвинувачення в повному обсязі, яке не конкретизоване, так всім обвинуваченим ставиться в вину умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_24 ,
-органом досудового слідства не збирались докази та не було предметом доказування те, чи мало місце порушення громадського порядку, яке супроводжувалося особливою зухвалістю; не взято до уваги поведінку потерпілих, яка носила провокаційний характер і обумовило вчинення злочину,
-під час досудового розслідування було обмежено ОСОБА_19 у праві на захист, ознайомлення з матеріалами справи проведено поза межами строків розслідування; не встановлено всіх учасників злочину; не дозволялось реалізовувати право на захист під час проведення слідчих дій, доказом по справі визнано не оригінал відеозапису камер спостереження з ресторану “Хутір”, а його копію.
-висновок суду в частині задоволення сум моральної не обґрунтований, а тому підлягає зменшенню.
В апеляції засуджений ОСОБА_19 просить вирок щодо нього змінити, призначивши йому покарання з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на те, що вирок є надто суворим, призначене покарання не відповідає його особі, оскільки він визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, злочин скоїв у молодому віці, притягується до кримінальної відповідальності вперше, що він являється єдиним сином у своїх батьків, які є похилого віку, а батько інвалідом, частково відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.
Засуджений ОСОБА_19 звернувся з клопотанням під час апеляційного розгляду справи про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України мотивуючи тим, що з моменту вчинення злочинів пройшло більше 5 років.
В апеляції захисник ОСОБА_13 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні злочинів передбачених за ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України, у зв'язку з відсутністю доказів щодо вчинення ним злочинів. В задоволенні відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 просить відмовити, запобіжний захід у виді арешту скасувати. Мотивує тим, що дії засудженого ОСОБА_14 невірно кваліфіковані за ч.2 ст.296 КК України, оскільки у нього відсутній мотив на порушення громадського порядку та застосування насильства до потерпілих. Зокрема:
-посилання органів слідства та суду на те, що попільничка використовувалась під час події є безпідставними, так як слідів злочину на ній не виявлено, що експерт ОСОБА_38 в судовому засіданні категорично заперечив показання потерпілих про нанесення їм тілесних ушкоджень попільничкою,
-відеозапис в ресторані “Хутір” не може бути використаний як доказ, оскільки отриманий незаконним шляхом, з порушенням вимог ст.62 Конституції України,
-слідчим проведено ознайомлення із матеріалами кримінальної справи поза строками розслідування,
-в діях ОСОБА_14 та інших засуджених відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.122 КК України, у зв'язку з тим, що у справі є декілька висновків експертів щодо наявності у потерпілого ОСОБА_24 тілесних ушкоджень, які містять розбіжності щодо встановлення у нього середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що він перебував на лікуванні лише 10 днів і не міг знаходитись більше ніж 21 день, так як з 19 січня по 18 березня 2011 року знаходився за межами України. В матеріалах справи немає відомостей про те, що потерпілий ОСОБА_24 перебував на лікуванні більше 21 дня. Тому, підстав вважати, що йому спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості немає.
В доповненні до апеляції захисника ОСОБА_13 захисник ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_14 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору Тернопільської області, мотивуючи істотними порушеннями кримінально-процесуального закону органами досудового розслідування, мотивуючи тим, що обвинувачення засудженому ОСОБА_14 органами досудового слідства пред'явлені неконкретне, особи, що заподіяли потерпілому ОСОБА_24 середньої тяжкості тілесні ушкодження не встановлені.
Захисник ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_14 звернулися з клопотанням про звільнення засудженого ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України мотивуючи тим, що з моменту вчинення ним злочинів пройшло 5 років.
В апеляції та доповненні до неї захисник ОСОБА_8 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_15 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, неправильним застосування кримінального закону, однобічністю досудового слідства, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого. Зокрема:
-органами досудового слідства та судом не здобуто жодного доказу вчинення ОСОБА_15 злочинів, передбачених ч.2 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України, не наведено і мотиву злочину,
-висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_15 ґрунтується лише на показаннях потерпілих, які належним чином не перевірені і не конкретизовані. У вироку не конкретизовано кому, ким і в які саме частини тіла потерпілим наносились удари,
-суд упереджено прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_15 злочинів у стані алкогольного сп'яніння та послався на це, як на обтяжуючу обставину, так як дана обставина належним чином не доведена і в матеріалах справи немає жодного доказу про це,
-розслідування та судовий розгляд кримінальної справи велось з обвинувальним ухилом та однобічно про що свідчить неприйняття органом досудового слідства позиції обвинувачених в частині того, що конфлікт розпочали самі потерпілі, він не був безпричинний, обвинуваченим потерпілі нанесли тілесні ушкодження, обвинувачені вчиняли захисні дії, а тілесні ушкодження потерпілим нанесли невідомі особи. Вказана позиція обвинувачених не перевірялась органом досудового слідства.
-органом досудового слідства при розслідуванні кримінальної справи взято за основу лише показання трьох потерпілих, яка по своїй суті спростовується не лише показаннями засуджених але і показаннями свідків допитаних в судовому засіданні, та рядом доказів, зокрема копією запису камери спостереження.
-органами досудового слідства та судом не здобуто жодного доказу вчинення засудженим ОСОБА_15 злочинів передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та не доведено його винуватості. Фактичні дані, отримані судом в ході розгляду кримінальної справи - показання свідків, показання підозрюваних, показання обвинувачених, висновки експертів, речові докази абсолютно не доводять вини засудженого ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих злочинів. Показання потерпілих, на яких повністю ґрунтуються висновки суду викладені у вироку, носять прямолінійний сумнівний характер і за своїм змістом не конкретизовані і не дали можливості суду встановити де знаходився ОСОБА_15 під час бійки, скільки ударів і в які частини тіла потерпілих ним за версією обвинувачення та висновками суду наносились удари,
-суд помилково прийшов до переконання про визнання ОСОБА_15 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи № 308/11 від 14 жовтень 2011 року потерпілому ОСОБА_24 нанесено тілесні ушкодження, що в своїй сукупності відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Нанесені тілесні ушкодження згідно висновку експерта спричинені нанесенням удару в голову тупим предметом, ймовірно, що металевою попільничкою. В будь-якому випадку судом не встановлено, а відтак не доведено, що ОСОБА_15 наносив будь-які удари потерпілому ОСОБА_24 ,
-суд упереджено прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_15 злочинів у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на це, як на обтяжуючу обставину визначену ст. 67 КК України. Проте, така обставина належним чином не доведена і в матеріалах справи не міститься жодного доказу про те що на момент вчинення злочинів ОСОБА_15 перебував у стані алкогольного сп'яніння і взагалі абсолютно не доведено вживання ОСОБА_15 алкоголю під час святкування нового року,
-при призначенні покарання його підзахисному не в повній мірі враховано його молодий вік, позитивні характеристики, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проживає лише з матір'ю, якою виховувався у відсутності батька. Тому, вважає, що за таких обставин ОСОБА_15 може бути призначене покарання без позбавлення волі із звільненням його від відбування з випробуванням. Судом проігноровано те, що засуджений ОСОБА_15 здійснює постійний догляд за особою пристарілого віку і ця обставина свідчить про позитивну характеристику особи, бажання бути корисним у суспільстві, бажання виправитись. Вважає, що засудженому ОСОБА_15 може бути призначено покарання без позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, яке буде достатнє та необхідне для його виправлення, оскільки він усвідомлює суспільно-небезпечність його діянь та стає на шлях виправлення та просить суд з зрозумінням поставитись до нього. Виходячи з наведеного, при визначені міри покарання, вважає, що у суду були всі підстави застосувати до засудженого ОСОБА_15 ст. 75 КК України,
-інкриміновані діяння передбачені ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України згідно пред'явленого обвинувачення вчинені ОСОБА_15 1 січня 2011 року, що підтверджується матеріалами кримінальної справи. У відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України, інкриміновані діяння є злочинами середньої тяжкості, за які передбачено покарання не більше п'яти років позбавлення волі. Зважаючи на ті обставини, що строк давності можливого вчинення ОСОБА_15 дій кваліфікованих за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, у відповідності до ч.1 ст.49 КК України минув 1 січня 2016 рок і з цього моменту кримінальна справа підлягає закриттю на підставі ст. 49 КК України, а ОСОБА_15 звільненню від кримінальної відповідальності.
Засуджений ОСОБА_15 під час апеляційного розгляду справи звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження справи на підставі ст. 49 КК України мотивуючи тим, що з моменту вчинення злочинів пройшло більше 5 років.
Представник потерпілих ОСОБА_39 подав заперечення проти закриття кримінальної справи у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, мотивуючи тим, що засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 після набрання вироку законної сили 17 червня 2015 року ухилялися від відбування покарання у зв'язку з чим їх оголошено у міжнародний розшук.
Засудженими ОСОБА_20 і ОСОБА_21 вирок суду в апеляційному порядку не оскаржується. Під час апеляційного розгляду справи від засудженого ОСОБА_20 надійшло письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах:
-прокурора, який вважає, що законних підстав для зміни чи скасування вироку з підстав, наведених захисниками ОСОБА_17 з доповненнями захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_13 доповненою захисником ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , доповненою захисником ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , засуджених ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 немає, просить у їх апеляціях відмовити, скасувати вирок в частині засудження засуджених ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_12 , звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та кримінальне провадження щодо них закрити, вирок щодо засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 ,, ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 залишити без змін, оскільки вони після проголошення вироку Тернопільським міськрайонним судом і до вступу його в законну силу ухилялися від суду оголошувалися у розшук, а тому строк давності притягнення цих засуджених до кримінальної відповідальності не закінчився,
-захисника ОСОБА_9 , яка просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції, разом з тим просить задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_16 , вирок суду скасувати та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а провадження у справі закрити,
-захисника ОСОБА_7 , який просить вирок суду щодо засудженого ОСОБА_16 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції,
-захисника ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу захисника ОСОБА_17 , подану в інтересах засуджених ОСОБА_19 і ОСОБА_18 зі своїми доповненнями та просить справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, разом з тим підтримала клопотання засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та просить вирок суду скасувати, звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та провадження у справі щодо них закрити,
-захисника ОСОБА_40 , який просить вирок суду скасувати, звільнити засудженого ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та кримінальне провадження щодо нього закрити,
-захисника ОСОБА_11 , який повністю підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 зі своїми доповненнями та просить її задовольнити, а кримінальну справу повернути прокурору Тернопільської області для проведення додаткового розслідування,
-захисника ОСОБА_8 , який підтримав подану ним апеляцію з наведених у ній підстав і просить вирок суду скасувати та направити на новий судовий розгляд, разом з тим просить врахувати, що відомості про особу засудженого ОСОБА_15 після винесення вироку змінилися і дають підстави для застосування відносно нього ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, також підтримує клопотання засудженого ОСОБА_15 про скасування вироку суду, звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття провадження у справі,
в судових дебатах та останньому слові засудженого ОСОБА_12 , який повністю визнав себе винним у вчиненні злочинів, розкаявся у вчиненому та підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі та звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
обговоривши доводи апеляцій, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції захисників ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_15 , захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_16 , захисника ОСОБА_17 в інтересах засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , змінені та доповнені захисниками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , засуджених ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 задоволенню не підлягають, а вирок суду підлягає скасуванню на підставі заяв-клопотань засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 про звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_41 , ОСОБА_19 , ОСОБА_42 у вчиненні інкримінованих їм злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у встановленому порядку доказами, які об'єктивно досліджені, належно оцінені судом і детально викладені в вироку.
Так, у числі інших доказів у справі, суд обґрунтовано взяв до уваги:
-показання потерпілого ОСОБА_22 , який в судовому засіданні ствердив, що 31 грудня 2010 року близько 22 год. 30 хв. Він з потерпілими ОСОБА_43 та ОСОБА_23 автомобілем останнього приїхали в ресторан «Хутір» м. Тернополя з метою святкування Нового Року. В ході відпочинку до них приєднався знайомий потерпілого ОСОБА_22 - ОСОБА_44 , який з ними відпочивав до кінця святкування. Так, в ході відпочинку вони спиртних напоїв не вживали, весь час проходив спокійно, без будь-яких конфліктів з іншими відвідувачами ресторану. В ході їхнього відпочинку до їхнього столу підходили дві дівчини, знайомі потерпілого ОСОБА_23 - ОСОБА_26 та ОСОБА_25 близько 5 год. 1 січня 2011 року, вирішили покинути приміщення ресторану і втрьох направились до виходу із залу. Коли вони вийшли у фойє ресторану, то через деякий час туди зайшли і двоє названих дівчат. Вони перебували у фойє і очікували на потерпілого ОСОБА_23 .. В цей час засуджений ОСОБА_16 наніс потерпілому ОСОБА_23 удар кулаком руки в обличчя. До побиття потерпілого ОСОБА_23 також приєдналися засуджені ОСОБА_14 та ОСОБА_12 .. Вони підбігли до потерпілого ОСОБА_23 , кулаками нанесли удари в область голови, після чого підсудний ОСОБА_12 заломив праву руку ОСОБА_23 , а підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_19 підбігли в цей час до нього ззаду та нанесли останньому удари руками в область його голови. Водночас, він помітив, що до потерпілого ОСОБА_24 , який знаходився у фойє, підбігли підсудні ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , та невідома особа, ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , де потерпілому ОСОБА_45 першим наніс удар в обличчя кулаком руки засуджений ОСОБА_12 .. Після чого ОСОБА_23 кинули на підлогу, де всі підсудні почали наносити удари ногами та руками, в тому числі і засуджений ОСОБА_20 , по всьому тілу потерпілого, де, в процесі цього, підсудний ОСОБА_14 тримав у руках металеву попільничку і наносив нею удари як йому так і решті потерпілих. Коли потерпілий ОСОБА_24 намагався підвестись, йому постійно наносили удари по тілу, не даючи змоги стати на ноги. В цей же час він підійшовши до потерпілого ОСОБА_24 і почав заспокоювати засуджених. Однак, отримавши удар по голові ззаду кулаком руки від засудженого ОСОБА_16 , впав на підлогу. Коли перебував в лежачому положенні, йому продовжили наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла підсудні ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , невідомий, ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_18 . Після цього, засуджені ОСОБА_14 та ОСОБА_19 підбігли до потерпілого ОСОБА_23 , якому нанесли декілька ударів руками, де надалі підсудні ОСОБА_19 та ОСОБА_12 руками виштовхували потерпілого з коридору ресторану за двері на вулицю. В подальшому, підсудні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та невідомий продовжили наносити йому ( ОСОБА_22 ) удари руками та ногами, а засуджений ОСОБА_20 в цей час наніс один удар ногою по тілу потерпілого ОСОБА_24 . Далі, засуджений ОСОБА_15 намагався нанести йому ( ОСОБА_22 ) ще ряд ударів, однак засуджений ОСОБА_21 стримав засуджених ОСОБА_15 та ОСОБА_20 .. В цей час засуджений ОСОБА_12 підійшов до нього наніс удари руками по тілу як і засуджений ОСОБА_18 , який наніс йому удари по тілу руками та ногами. Потім засуджений ОСОБА_12 підійшов до потерпілого ОСОБА_24 якому також наніс удари руками по різних частинах його тіла. Після цього підсудні ОСОБА_16 разом з засудженими ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_18 нанесли удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_24 . Після цього, засуджені ОСОБА_20 разом з засудженими ОСОБА_19 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 нанесли удари руками та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_24 , який лежав на підлозі. Коли припинилося побиття, та всі підсудні разом з невідомими покинули місце вчинення злочину він, побачив біля себе калюжу крові. Через деякий час у фойє ресторану зайшли лікарі, які везли його у лікувальний заклад. Конфлікт тривав близько 5 хв., в процесі якого йому, потерпілим ОСОБА_24 та ОСОБА_23 всі підсудні, а також невстановлені слідством особи спричиняли тілесні ушкодження. При цьому він жодних тілесних ушкоджень нікому з підсудних не спричинив, втрачаючи декілька разів під час конфлікту свідомість через нанесені йому тілесні ушкодження;
-оголошені в судовому засіданні протоколи очних ставок за участю потерпілого ОСОБА_22 з засудженими ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 на яких він ствердив всі вищевказані особи, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спричиняли як йому так і потерпілим ОСОБА_24 та ОСОБА_23 тілесні ушкодження в фойє ресторану «Хутір» 1 січня 2011 року, зокрема, засуджений ОСОБА_20 наносив всім потерпілим удари руками по всіх частинах тіла, коли вони лежали на підлозі та був одягнутий в світлу сорочку та темні штани; засуджений ОСОБА_15 наносив всім потерпілим удари ногами та руками по тілу, коли вони лежали на підлозі та був одягнутий в світлий светр та темні штани, засуджений ОСОБА_21 наносив всім потерпілим удари руками та ногами по всіх частинах тіла коли вони лежали на підлозі та був одягнутий в світлу сорочку та світлу безрукавку, засуджений ОСОБА_16 перший його вдарив у фойє ресторану “Хутір” коли він намагався захистити потерпілого ОСОБА_24 . Після цього на нього та інших потерпілих накинулись засуджені та невідомі йому особи і почали наносити удари по тілу. Засуджений ОСОБА_16 коли він лежав на підлозі наносив йому, як і іншим потерпілим безліч ударів ногами по тілу. Після одного з цих ударів ногою в ділянку носа відчув різку біль в носі, з якого почала текти кров. Одягнутий засуджений ОСОБА_16 був в чорні штани, білу сорочку та чорну безрукавку. Засуджений ОСОБА_14 наносив удари йому, потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ногами по всіх частинах тіла, коли вони лежали на підлозі, а також йому та потерпілому ОСОБА_24 металевою попільничкою, що знаходилась біля вхідних дверей ресторану. Він був одягнутий в світлу сорочку та темний костюм. Засуджений ОСОБА_19 наносив удари йому, потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ногами та руками по всіх частинах тіла та був одягнутий в темний гольф та штани. Засуджений ОСОБА_12 першим наніс удар в ділянку носа потерпілому ОСОБА_24 , після чого разом з іншими засудженими наносив удари йому та іншим потерпілим в різні частини тіла. Засуджений ОСОБА_18 наносив удари йому та іншим потерпілим в різні частини тіла, зокрема, удари ногами в обличчя потерпілому ОСОБА_24 коли той лежав на підлозі. Також засуджений ОСОБА_18 наніс йому ( ОСОБА_22 ) удари ногою в ділянку голови, після яких він спочатку відчув різку біль в ділянці лоба, а також після одного з ударів різку біль в ділянці рота і в нього пошкодились зуби. (т.2, а.с. 79-80, 81-82, 90-91, 96-97, 102-103,104-105,141-145,161-162)
Очні ставки проведені за участю захисників засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 від яких заяв та клопотань з приводу порушень їх прав не надходило.
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 29 січня 2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_22 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_12 як особу, яка 1 січня 2011 року в фойє ресторану «Хутір» нанесла ОСОБА_24 удар кулаком в голову, а також наносила удари ОСОБА_23 та йому по всіх частинах тіла. (т.1,а.с. 181-182)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 30 січня 2011 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_18 , як особу, яка наносила тілесні ушкодження йому та потерпілим ОСОБА_24 і ОСОБА_23 , зокрема, потерпілому ОСОБА_24 , коли той лежав на підлозі удари ногами в ділянку носа та ока, а особисто йому, коли він знаходився на підлозі удари в ділянку чола та зубів. (т.1,а.с. 183-184)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 13 січня 2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_22 серед інших пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_21 , як особу, яка 1 січня 2011 року в приміщенні ресторану «Хутір» наносила удари руками та ногами по тілу йому та потерпілим ОСОБА_24 і ОСОБА_23 (т.1,а.с. 189-190)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 13 січня 2011 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_22 , серед інших пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_19 , як особу, яка 01 січня 2011 року в приміщенні ресторану «Хутір» наносила удари руками та ногами по тілу йому, потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (т.1,а.с. 195-196)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 13 січня 2011 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 , серед інших пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_15 , як особу, яка 1 січня 2011 року в приміщенні ресторану «Хутір» наносила удари руками та ногами по тілу йому, потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (т.1,а.с. 201-202)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 14 січня 2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_22 , серед інших пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_20 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила удари руками та ногами по тілу йому, потерпілому ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (т.1,а.с. 207-208)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання від 13 січня 2011 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 , серед інших пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_14 , як особу, яка 01 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила удари руками та ногами по тілу йому, потерпілому ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , а також всім їм удари металевою попільничкою.
(т.1,а.с. 211-212)
-оголошений в судовому засіданні протокол відтворення обстановки та обставин події злочину від 10 січня 2011 року за участю потерпілого ОСОБА_22 , з якого вбачається, що він на місці вчинення злочин в приміщенні фойє ресторану «Хутір» підтвердив свої показання та відтворив обставини та обстановку яким чином йому потерпілому ОСОБА_23 та ОСОБА_24 були спричинені тілесні ушкодження, в тому числі і металевою попільничкою; (т.1,а.с. 145-149)
-оголошений в судовому засіданні протокол додаткового відтворення обстановки та обставин події злочину від 22 березня 2011 року за участю потерпілого ОСОБА_22 , з якого вбачається, що він на місці вчинення злочинів в приміщенні фойє ресторану «Хутір» підтвердив свої показання та відтворив яким чином йому та потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_24 були спричинені тілесні ушкодження. Зокрема, показав, що 1 січня 2011 року о 5 год. 25 хв. він знаходився у фойє навпроти вхідних дверей в приміщення ресторану біля сходової клітки, що веде на 2-ий поверх разом із ОСОБА_24 , де попереду нього в 2-ох метрах лівіше і 3-4 метрах від гардеробу знаходились ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 та ОСОБА_16 . Тоді він побачив як потерпілий ОСОБА_24 направився до потерпілого ОСОБА_23 та став поруч із ним і ОСОБА_16 .. До потерпілого ОСОБА_24 ззаду підбіг засуджений ОСОБА_12 і вдарив його кулаком в область лівої ділянки обличчя. Він в цей момент підбіг до засудженого ОСОБА_12 з метою припинити його неправомірних дій. Однак із залу ресторану вибігли засуджені ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 і ОСОБА_18 останній почав кричати, що вони не знають про те, хто його батьки. Коли намагався словесно заспокоїти засуджених в цей момент відчув сильний удар кулаком руки зліва від себе, якого йому наніс засуджений ОСОБА_16 в ділянку нижньої щелепи. Після цього засуджений ОСОБА_14 крикнув «мочити» і тоді засуджені ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та інші невідомі особи почали наносити удари йому та іншим потерпілим руками, ногами та предметами по різних частинах тіла. В процесі цього, він оборонявся. Засуджений ОСОБА_16 наніс йому удар ногою в ділянку носа, від чого він відчув різку біль в носі і з нього потекла кров, а засуджений ОСОБА_18 наніс йому декілька ударів ногою в область чола, від яких була різка сильна біль, а також - в область зубів, від чого вони пошкодились. Надалі, засуджений ОСОБА_18 наносив ногами удари потерпілим ОСОБА_24 по голові, коли той лежав, а засуджений ОСОБА_14 удари металевою попільничкою по голові йому, а також потерпілому ОСОБА_24 він неодноразово втрачав свідомість. Усі підсудні наносили удари як йому так і потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (т.5,а.с. 108-109)
-показаннями потерпілого ОСОБА_23 , який ствердив, що разом потерпілими ОСОБА_22 та ОСОБА_24 зустрічали Новий рік в ресторані «Хутір», що по вул.Чумацькій в м.Тернополі, куди разом приїхали 31 грудня 2010 року о 22 год. 30 хв. на його автомобілі. В ході відпочинку до них приєднався ОСОБА_44 спиртних напоїв не вживали. Серед відпочиваючих даного ресторану він потерпілий побачив раніше знайомих йому дівчат ОСОБА_25 та ОСОБА_26 з якими спілкувались. Близько 5 год. 1 січня 2011 року вирішили покинути приміщення ресторану та всі троє направились у фойє. Одразу за ними вийшли ОСОБА_25 та ОСОБА_26 які підійшли до гардеробу, щоб взяти свої речі. Вони почали спілкуватись між собою, коли ОСОБА_25 знаходилась біля нього в цей момент до нього підійшов засуджений ОСОБА_16 , який почав висловлювати в його сторону невдоволення нібито на рахунок дівчат з приводу того, чому вони розмовляють з дівчатами з його компанії, а також висловлювався в його адресу нецензурними словами. Потім наніс йому удар правою рукою в скроневу ділянку обличчя, від чого у нього в очах зразу потемніло. Тоді до них підійшов потерпілий ОСОБА_24 , який почав словесно заспокоювати засудженого ОСОБА_16 і в цей момент до потерпілого ОСОБА_24 ззаду підійшов засуджений ОСОБА_12 , який наніс удар кулаком в ніс потерпілому ОСОБА_24 від цього в останнього з носа потекла кров, а потерпілий ОСОБА_22 в свою чергу почав стримувати засудженого ОСОБА_12 щоб останній не наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_24 . Тоді ж засуджені ОСОБА_19 та ОСОБА_14 почали наносити йому ( ОСОБА_23 ) удари руками та ногами по всіх частинах тіла, намагаючись таким чином збити з ніг. Також із залу ресторану вийшли засуджені ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та інші. В той час, коли його збивали з ніг засуджені ОСОБА_19 із ОСОБА_14 , то ОСОБА_24 збили з ніг засуджені ОСОБА_21 та невідомий йому хлопець високого зросту в темній футболці. Засуджений ОСОБА_16 підбіг до потерпілого ОСОБА_22 , якому наніс удар кулаком йому в голову, після чого разом з засудженим ОСОБА_18 збили його з ніг, після чого почали наносити удари ногами йому в голову та по тулубу. Від цього у потерпілого ОСОБА_22 почала текти кров з голови. Надалі він побачив, що засуджений ОСОБА_14 підняв з підлоги металеву попільничку, яка стояла біля вхідних дверей і нею почав наносити удари потерпілому ОСОБА_24 по голові і по тілу. В той час, коли він ( ОСОБА_23 ) лише піднявся на ноги, то хтось вдарив його ногою в обличчя, від чого в нього почала текти кров і він втратив свідомість на декілька секунд. Коли прийшов до тями, то побачив, що засуджений ОСОБА_15 наносив удари потерпілому ОСОБА_22 ногами по тілу в той час, коли останній лежав на підлозі. Тоді ж засуджений ОСОБА_20 наніс декілька ударів руками та ногами по тілу потерпілому ОСОБА_24 при цьому удари як йому так і іншим потерпілим наносили всі засуджені та інші невідомі йому особи. Після закінчення конфлікту всі засуджені покинули приміщення ресторану, куди в подальшому приїхали працівники швидкої медичної допомоги та міліції;
-оголошені в судовому засіданні протоколи очних ставок за участю потерпілого ОСОБА_23 та засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 відповідно до яких потерпілий підтвердив свої показання та настоював на тому, що всі вищевказані особи, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спричиняли як йому так і потерпілим ОСОБА_24 та ОСОБА_22 тілесні ушкодження в фойє ресторану «Хутір» 1 січня 2011 року. Зокрема, засуджений ОСОБА_21 наносив як йому так і іншим потерпілим удари ногами та руками по тілу та був одягнутий в світлі сорочку та безрукавку, засуджений ОСОБА_20 наносив багаторазово йому удари по тілу, а також потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_23 удари руками та ногами по тілу, а також удар кулаком по голові потерпілому ОСОБА_22 ззаду. Засуджений ОСОБА_19 наносив як йому так і іншим потерпілим удари руками по тілу та був одягнутий в светр темного кольору та темні штани. Засуджений ОСОБА_14 наносив йому удари руками по тілу, поки він не впав на підлогу, після чого взяв в руки металеву попільничку, якою почав наносити удари по тілу потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , які на той момент уже лежали на підлозі, після чого, кинувши вказану попільничку на підлогу, продовжив наносити йому ( ОСОБА_23 ) удари по тілу, коли він намагався підвестися з підлоги та був одягнутий в світлу сорочку та темний костюм. Засуджений ОСОБА_15 наносив потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_24 удари ногами по тілу, коли ті лежали на підлозі та чи наносив удари йому ( ОСОБА_23 ), сказати не може, оскільки цього не бачив, та був одягнутий в світлий светр та темні штани. Засуджений ОСОБА_16 , коли він та потерпілий ОСОБА_23 , вийшов у фойє ресторану та спілкувався з дівчиною на ім'я ОСОБА_46 , підійшов до нього та почав висловлювати претензії в словесній формі і погрожувати потім наніс йому удар кулаком в ліву частину обличчя. Після цього до потерпілого ОСОБА_24 підійшов інший невідомий чоловік високого зросту із компанії засудженого ОСОБА_16 , який наніс йому удар рукою ззаду в голову. Після цього хлопці з компанії ОСОБА_16 почали наносити удари йому, а також потерпілому ОСОБА_24 , а засуджений ОСОБА_16 , підійшовши до ОСОБА_22 , який був неподалік і наніс останньому удар кулаком в обличчя. Він був одягнутий в чорні штани, білу сорочку та чорну безрукавку. Засуджений ОСОБА_12 спочатку наніс удар потерпілому ОСОБА_24 , після чого потерпілому ОСОБА_22 , а також неодноразово наносив удари йому та іншим потерпілим руками та ногами в різні частини тіла та був одягнутий в світлий костюм. Засуджений ОСОБА_18 наносив безпосередньо йому та іншим потерпілим удари в різні частини тіла, після того як наніс удари йому, також наніс удар ОСОБА_24 в ділянку голови, коли той лежав на підлозі та наприкінці засуджений ОСОБА_18 разом з засудженим ОСОБА_16 наносили удари потерпілому ОСОБА_22 коли той лежав на підлозі, де від одного із нанесених засудженим ОСОБА_18 ударів, з голови ОСОБА_22 почала текти кров. (т.2, а.с. 113-114, 115-117, 118-119, 120-121, 128-129, 130-135, 136-140, 159-160)
Очні ставки проведені за участю захисників засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 від яких заяв та клопотань з приводу порушень їх прав не надходило.
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_23 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_21 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила йому та іншим потерпілим удари по тілу. (т.1,а.с. 177-178)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_23 серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_18 як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила тілесні ушкодження йому, потерпілим ОСОБА_24 і ОСОБА_22 (т.1,а.с. 179-180)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання згідно якого потерпілий ОСОБА_23 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_12 , як особу, яка 1 січня 2011 року в фойє ресторану «Хутір» нанесла удар ззаду рукою ОСОБА_24 та пізніше, наносила удари як йому так і потерпілому ОСОБА_22 (т.1,а.с. 185-186)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_23 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_19 , як особу, яка 1 січня 2011 року в приміщенні ресторану «Хутір» наносила удари руками йому та потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_24 (т.1,а.с. 193-194)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання згідно якого потерпілий ОСОБА_23 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_15 , як особу, яка 1 січня 2011 року в приміщенні ресторану «Хутір» наносила удари потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_24 (т.1,а.с. 199-200)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання відповідно до якого потерпілий ОСОБА_23 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_20 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила удари руками та ногами по тілу йому, а також потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_24
(т.1,а.с. 203-204)
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання згідно якого потерпілий ОСОБА_23 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_14 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила удари по тілу йому, потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , а також всім їм - удари металевою попільничкою. (т.1,а.с. 211-212)
-оголошений в судовому засіданні протокол відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_23 , з якого вбачається, що він в приміщенні фойє ресторану «Хутір», відтворив яким чином йому та потерпілим ОСОБА_22 і ОСОБА_24 спричинені тілесні ушкодження. Ствердив, що конфлікт розпочав засуджений ОСОБА_16 , який в ході словесної суперечки, першим безпричинно наніс йому удар кулаком в обличчя, а також як було нанесено удар в голову потерпілому ОСОБА_22 ;(т.1, а.с. 156-162)
-оголошений в судовому засіданні протокол додаткового відтворення обстановки та обставин події від 27 березня 2011 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_23 , з якого вбачається, що він в приміщенні фойє ресторану «Хутір», відтворив яким чином йому та потерпілим ОСОБА_22 і ОСОБА_24 спричинені тілесні ушкодження. Зокрема, показав, що 01 січня 2011 року о 5 год. 25 хв. він знаходився у фойє навпроти вхідних дверей приміщення ресторану біля сходової клітки разом з потерпілими ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , де до нього підійшла свідок ОСОБА_25 , з якою він розмовляв. Через декілька секунд у фойє зайшов ОСОБА_16 , який розмовляв зі свідком ОСОБА_26 .. Далі засіджений ОСОБА_16 підійшов до нього та почав словесно ображати нецензурними словами в присутності інших людей схопивши його за пальто, почав шарпати та наніс йому удар правою рукою в область лівої скроні лиця, від чого в нього потемніло в очах. В цей момент до них підійшов потерпілий ОСОБА_24 , який почав словесно заспокоювати засудженого ОСОБА_16 . Тоді до потерпілого ОСОБА_24 ззаду підійшов засуджений ОСОБА_12 , який наніс удар кулаком в ніс ОСОБА_24 , через що в останнього з носа почала текти кров. Після цього підійшов ОСОБА_22 , який став між потерпілим ОСОБА_24 та засудженим ОСОБА_47 , а засуджені ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , які вибігли з залу ресторану почали наносити потерпілому ОСОБА_22 удари руками та ногами. При цьому, засуджений ОСОБА_16 підійшовши до потерпілого ОСОБА_22 ззаду, наніс йому сильний удар рукою в голову. Коли потерпілий ОСОБА_22 впав на підлогу, то засуджені ОСОБА_16 з ОСОБА_18 наносили йому удари руками та ногами по його обличчі. До нього, ( ОСОБА_23 ), підійшли засуджені ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , які збили його ударами рук та ніг на підлогу. Після цього він, ОСОБА_23 , побачив, що засуджений ОСОБА_14 підняв з підлоги металеву попільничку, що знаходилась при виході з ресторану, з якою, підбіг до лежачого потерпілого ОСОБА_24 і нею почав наносити йому удари по голові та іншим частинам тіла. Крім цього, всіх потерпілих били руками та ногами засуджені ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 ;(т.5, а.с. 127-128)
-оголошені в судовому засіданні показання потерпілого ОСОБА_24 , згідно яких 31 грудня 2010 року він з потерпілими ОСОБА_22 та ОСОБА_23 зустрічали Новий рік в ресторані «Хутір», що по вул.Чумацькій в м.Тернополі, куди разом приїхали о 22 год. 30 хв. на автомобілі ОСОБА_23 .. В ході їхнього відпочинку до них приєднався ОСОБА_48 .. Весь час їхнього відпочинку проходив спокійно, без будь-яких конфліктів з іншими відвідувачами ресторану. В ході їхнього відпочинку, до їхнього столу підходили двоє дівчат - знайомих ОСОБА_23 , якими були ОСОБА_26 та ОСОБА_25 . Близько 5 год. 1 січня 2011 року вони вирішили їхати додому, а тому втрьох направилися до виходу. Свідок ОСОБА_44 вийшов швидше на вулицю. Коли вони перебували у фойє ресторану туди підійшли свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_25 , з якими вони спілкувались. Після цього до потерпілого ОСОБА_23 підійшов засуджений ОСОБА_16 , який безпричинно виражався нецензурними словами в сторону ОСОБА_23 та погрожував фізичною розправою, а надалі почав шарпати ОСОБА_23 за пальто, і в один момент ОСОБА_16 наніс один удар в обличчя ОСОБА_23 . В свою чергу він ( ОСОБА_24 ) підійшов і став таким чином між ними, щоб припинити конфлікт, сказавши, щоб вони розійшлися. Однак в цей момент до них підійшов засуджений ОСОБА_12 , який, нічого не пояснюючи, наніс зі сторони йому ( ОСОБА_24 ) удар кулаком у ніс, від чого в нього одразу потекла кров із носа та із губи і потемніло в очах. На його запитання: “Для чого битися” його хтось збив з ніг і коли він упав на підлогу, то йому почали наносити удари вже по всьому тілу з усіх сторін декілька чоловік. Засуджений ОСОБА_14 наносив йому удари по тілу металевою попільничкою. При цьому, на його неодноразові заклики припинити бійку, хлопці не реагували, а продовжували наносити удари по тілу та голові. Аж тільки після того, як один із них крикнув, щоб всі тікали, то всі хлопці вибігли з ресторану. Через деякий час після цього у фойє зайшли працівники швидкої медичної допомоги і надали їм медичну допомогу, а також прибули працівники міліції. В подальшому всіх потерпілих на автомобілі швидкої медичної допомоги доставили в медичний заклад; (т.1, а.с. 166-168, т.5, а.с.103-104)
-оголошені в судовому засіданні протоколи очних ставок, проведених між потерпілим ОСОБА_24 та засудженими ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 . З яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_24 ствердив та настояв на тому, що всі вищевказані засуджені, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спричиняли як йому так і потерпілим ОСОБА_22 , та ОСОБА_23 тілесні ушкодження в фойє ресторану «Хутір» 1 січня 2011 року. Зокрема, засуджений ОСОБА_15 спільно з іншими наносив як йому і іншим потерпілим удари ногами та руками по голові та тулубу коли вони лежали на підлозі та був одягнутий в світлий светр. Засуджений ОСОБА_21 разом з іншими наносив як йому так і іншим потерпілим удари ногами та руками по всіх частинах тіла, коли вони лежали на підлозі та був одягнутий в сірі штани та безрукавку. Засуджений ОСОБА_16 коли він знаходився у фойє ресторану з правої сторони, шарпався з потерпілим ОСОБА_23 та в ході даної шарпанини наніс даному потерпілому один удар в ліву частину ділянки голови, Після цього він ( ОСОБА_24 ) вирішивши розборонити їх, підійшов та почав словесно заспокоювати. Надалі зі сторони йому було нанесено удар в голову, від чого йому запаморочилося в очах та побачив як на підлогу почала текти кров з носа та губ.. Після викрику: “Мочіть їх”, йому та іншим потерпілим було нанесено удари. Засудженим ОСОБА_16 спочатку наніс удар правою рукою ззаду в голову потерпілому ОСОБА_22 , та, в подальшому, наносив удари ногами та руками всім потерпілим та був одягнутий в темні штани, білу сорочку та чорну безрукавку, Засуджений ОСОБА_20 спільно з іншими неодноразово наносив йому, а також іншим потерпілим удари руками і ногами по всіх частинах тіла, коли вони лежали на підлозі та був одягнутий в світлу сорочку та темні штани. Засуджений ОСОБА_19 наносив йому, а також іншим потерпілим удари кулаками і ногами по всіх частинах тіла, зокрема, по голові та лицевій частині, коли вони лежали на підлозі. Засуджений ОСОБА_14 наносив йому, а також іншим потерпілим удари руками і ногами по всіх частинах тіла, коли вони лежали на підлозі, а також наносив удари йому та ОСОБА_22 по тілу, коли вони лежали на підлозі, металевою попільничкою, яка знаходилась біля вхідних дверей ресторану та був одягнутий в біло-сіру сорочку та темний костюм; (т.2, а.с. 83-84, 88-89, 92-93, 94-95, 106-107,108-109)
Очні ставки проведені за участю захисників засуджених з ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 від яких заяв та клопотань з приводу порушень їх прав не надходило.
-оголошений в судовому засіданні протокол пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_24 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_14 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила йому удари руками та ногами по тілу, а також наносив удари по тілу всім потерпілим металевим предметом і був ініціатором бійки, саме він говорив «хлопці мочіть їх». (т.1,а.с. 175-176)
-протокол пред'явлення особи для впізнання згідно якого потерпілий ОСОБА_24 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_21 , як особу, яка 1 січня 2011 року в приміщенні ресторану «Хутір» наносила удари руками та ногами в ділянку тулуба йому та іншим потерпілим. (т.1,а.с. 187-188)
-протокол пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_24 серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_19 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила безпосередньо йому, а також потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_22 удари по тілу. (т.1,а.с. 191-192)
-протокол пред'явлення особи для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_24 , серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_15 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила удари руками та ногами йому, а також потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (т.1,а.с. 197-198)
-протокол пред'явлення особи для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_24 серед пред'явлених йому для впізнання осіб, впізнав засудженого ОСОБА_20 , як особу, яка 1 січня 2011 року в ресторані «Хутір» наносила удари безпосередньо йому в ділянку голови та по тілу, а також удари потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (т.1,а.с. 205-206)
-протокол пред'явлення фотографій для впізнання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_24 , серед пред'явлених йому для впізнання фотографій осіб, впізнав засудженого ОСОБА_12 , як особу, яка наносила йому тілесні ушкодження в приміщенні фойє ресторану «Хутір», а також потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , коли вони лежали на підлозі, а також наніс удар ззаду в голову потерпілому ОСОБА_22 (т.1, а.с. 213-214)
-протокол пред'явлення фотографій для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_24 серед пред'явлених йому для впізнання фотографій осіб впізнав засудженого ОСОБА_18 , як особу, схожу на ту, що 1 січня 2011 року в фойє ресторану «Хутір» наносила йому, а також потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , удари ногами по тілу, а також наніс удар ногою в ділянку голови потерпілому ОСОБА_22 , коли той лежав на підлозі вже під кінець бійки. (т.1, а.с. 213-214)
-протокол відтворення обстановки та обставин події злочину за участю з потерпілим ОСОБА_24 , з якого вбачається, що він в приміщенні фойє ресторану «Хутір» відтворив яким чином йому та іншим потерпілим спричинені тілесні ушкодження. Зокрема, вказав, що він перебуваючи в 5 м від гардеробної, стояв праворуч біля вікна від вхідних дверей в ресторан, очікуючи свій одяг з гардеробу і побачив як засуджений ОСОБА_16 підійшов до потерпілого ОСОБА_23 та почав з ним сперечатись та наніс останньому в один момент удар рукою в обличчя. Після цього він ( ОСОБА_24 ) одразу став між ними, заспокоюючи засудженого ОСОБА_16 будучи в тому ж місці побачив, що до потерпілого ОСОБА_22 ззаду підійшов невідомий йому тоді хлопець та наніс удар кулаком в ділянку потилиці останнього. Після удару потерпілий ОСОБА_22 впав на підлогу. Йому ( ОСОБА_24 ) хтось наніс удари по ногах і він також впав на підлогу, де йому також почали наносити удари зі всіх сторін. (т.1,а.с. 169-174)
Суд проаналізував та вірно дав оцінку показанням потерпілих ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , як таким, що не викликають сумнівів у їх правдивості, оскільки є послідовними і не змінювались упродовж усього досудового та судового слідства, підтверджені ним на очних ставках з засудженими ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 . З цих причин суд вірно прийняв показання потерпілого ОСОБА_23 та відхилив показання засудженого ОСОБА_16 з приводу причини виникнення між ними конфлікту. Твердження в апеляції захисника ОСОБА_9 про суперечливість показань потерпілого ОСОБА_23 і про те що саме він першим наніс удари та спричинив тілесні ушкодження засудженому ОСОБА_16 , а також захисника ОСОБА_7 який у доповненні до апеляції зазначив про те, що потерпілі ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 вчинили хуліганські дії та повинні понести кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 296 КК України не відповідають матеріалам справи і нічим не обґрунтовані.
Показання потерпілих ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 об'єктивно підтверджені іншими доказами у справі:
-показаннями свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні ствердив, що 1 січня 2011 року близько 01 год. він приїхав в ресторан «Хутір», де відпочивали потерпілі ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 і приєднався до їхньої компанії. Їх відпочинок проходив спокійно, без будь-яких конфліктних ситуацій. Алкогольних напоїв вони тоді не вживали. Близько 05 год., він зрозумів, що святковий вечір наближається до завершення, а тому вийшов на вулицю з метою прогріти автомобіль, залишивши трьох потерпілих в приміщенні ресторану. Приблизно через 15-20 хв. він повернувся в приміщення ресторану за товаришами, де у приміщенні фойє на першому поверсі він побачив, що потерпілі ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 лежали на підлозі у фойє, а невідомі йому тоді хлопці, яких було близько 8-10, в тому числі всі засуджені, обступивши їх, наносять їм удари в різні частини тіла. Один з них, тримаючи в руках металеву попільничку, наносив удари ногами та ногами ОСОБА_22 . В той момент у приміщення ресторану заходили і інші люди. Побачивши дану ситуацію, він почав словесно заспокоювати невідомих хлопців, однак хтось із них виштовхав його до вхідних дверей приміщення. У потерпілих були явно виражені сліди їх побиття. Вони всі були в крові. Коли приїхали працівники швидкої медичної допомоги то, після надання ними потерпілим невідкладної медичної допомоги він разом з потерпілими поїхали в лікарню.
-показаннями свідка ОСОБА_26 , яка в судовому засіданні ствердила, що 31 грудня 2010 року вона за попередньою домовленістю зі своєю подругою ОСОБА_25 святкували Новорічну ніч у ресторані «Хутір», де до них у подальшому приєдналася ОСОБА_49 та ОСОБА_50 . В ході їхнього святкування вона побачила в залі раніше знайомого їй потерпілого ОСОБА_23 , який також святкував у цьому ресторані із своїми товаришами. Коли святкування уже закінчувалося, вона вирішила піти переодягнутися і взяла свої речі з гардеробу. У той час до неї підійшов засуджений ОСОБА_16 , з яким вона у ту ніч познайомилася у ресторані, з яким вона почала спілкуватись і він попросив у неї номер її телефону, на що вона погодилась та надиктувала йому номер свого телефону. Після чого почула, що ОСОБА_23 сказав їй, навіщо вона роздає номер свого телефону, на що вона відповіла, що це - не його справа, а сама одразу зайшла зі своїми речами в приміщення туалету, а коли вийшла з туалету приблизно через 10 хв., то побачила ОСОБА_16 , який їй повідомив, що через неї йому розбили голову і розпитував її про те, хто такий ОСОБА_23 , Після цього вона, побачивши те, що у фойє відбувається бійка і, що там багато людей та перекинута ялинка, злякавшись, вийшла з приміщенні ресторану, помітивши при цьому, що на підлозі у фойє лежав ОСОБА_22 , якому наносили удари невідомі особи по тілу. Після цього поїхала звідти на таксі, в якому чекали люди з її компанії, по місцю свого проживання, де вона розповідала всім зі своєї компанії про бійку, яка відбулась в ресторані;
-показаннями свідка ОСОБА_49 , яка в судовому засіданні ствердила, що 31 грудня 2010 року вона за попередньою домовленістю зі своєю знайомою ОСОБА_25 вирішили відсвяткувати Новий рік у приміщенні ресторану «Хутір», куди приїхала разом із ОСОБА_51 , де приєдналися до компанії ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . В ході відпочинку до їхнього столу підходив ОСОБА_23 , який був знайомий з ОСОБА_25 , а до столу, де відпочивала компанія ОСОБА_23 , підходила ОСОБА_26 близько 5 год. 1 січня 2011 року, коли святкування вже підходило до закінчення, вона, ОСОБА_49 , з її компанією вирішили їхати додому, а тому вона, ОСОБА_49 , ОСОБА_51 та ОСОБА_25 вийшли з-за столу і направилися у фойє, щоб взяти свій верхній одяг у гардеробі. При цьому, ОСОБА_26 вийшла з приміщення залу швидше з метою зайти в приміщення туалету. Вийшовши у фойє і, підійшовши до гардеробної вона помітила біля приміщення туалету ОСОБА_23 та невідомого їй хлопця між якими відбувався конфлікт. ОСОБА_51 , підійшовши до них, почав словесно заспокоювати їх. ОСОБА_51 відводив ОСОБА_23 в сторону, після чого невідомий сказав, що вони не знають «хто його тато». Тому вона з ОСОБА_52 вийшли з приміщення ресторану на вулицю, куди через невеликий проміжок часу до них вийшла ОСОБА_25 , а ОСОБА_26 залишилася у приміщенні ресторану. Коли вони вже були на вулиці, то почули як у фойє щось впало та розбилося, Перебуваючи на вулиці, вони утрьох направились на стоянку автомобілів біля ресторану, де побачили, що туди під'їхало таксі бус, з якого виходили якісь хлопці. Вона одразу пішла до водія, в якого запитала чи він вільний, на що він відповів ствердно. Після чого вони сіли в таксі та чекали ОСОБА_26 , яка прийшла до них через 10 хв. 10,. надалі направились по місцях свого проживання, де по дорозі ОСОБА_26 розповідала їм про бійку в приміщенні ресторану, а саме про те, що там одні лежать на землі і їм наносять побої інші;
-показаннями свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні ствердила, що у зв'язку із плином часу, не пам'ятає деталей та обставин події та підтримує дані нею в процесі провадження досудового слідства показання, відповідно до яких 31 грудня 2010 року близько 22 год. 30 хв. вона за попередньою домовленістю зі своєю подругою ОСОБА_26 приїхали святкувати Новий рік у ресторан «Хутір», де до них через деякий час приєдналися ОСОБА_27 та ОСОБА_50 . В ході святкування вона побачила в залі раніше знайомого їй ОСОБА_23 , який також святкував Новий рік в даному ресторані зі своїми товаришами по іменах ОСОБА_53 та ОСОБА_54 , а також ще з одним імені якого вона не запам'ятала. Коли святкування вже закінчувалося вона, ОСОБА_27 та ОСОБА_51 вийшли у фойє де побачила ОСОБА_26 , яка вийшла із залу раніше за них, бо мала намір переодягнутися. Біля ОСОБА_26 в той час перебував ОСОБА_23 та невідомий хлопець середнього зросту, віком 20-22 роки, як вона дізналась пізніше, ОСОБА_16 .. Всі троє про щось розмовляли і невідомий хлопець був агресивно налаштований та погрожував ОСОБА_23 . Тоді вони взяли одяг з гардеробної та почали одягатися. В той час вона помітила, що у фойє зайшов ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , які зупинилися трохи далі від гардеробної, і вже коли ОСОБА_26 зайшла у приміщення туалету, а вона підійшла до виходу з приміщення фойє, в одну мить побачила як ОСОБА_16 , який говорив з ОСОБА_23 і ОСОБА_26 , наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_23 і в цей момент до них підійшов ОСОБА_51 і почав його заспокоювати і говорив щоб той не бився. Тоді налякалася і вийшла на вулицю, де, спускаючись по сходах, почула у фойє шум. Коли вони вийшли на площадку біля ресторану то побачила автомобіль таксі-бус, з якого вийшло близько 8-ми молодих незнайомих їй хлопців, які зайшли в приміщення ресторану. Через декілька хвилин до них на майданчик до автомобіля таксі вийшла ОСОБА_26 , яка в подальшому повідомила, що в ресторані бійка і що ОСОБА_23 та його товариші лежать на землі і їх б'ють інші невідомі хлопці.
-оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_25 та засудженим ОСОБА_16 від 31 січня 2011 року, з якого убачається, що свідок ОСОБА_25 настояла на своїх показаннях з приводу того, що коли вона 1 січня 2011 року перебувала біля виходу з ресторану, де також перебували ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , то засуджений ОСОБА_16 , який перебував там же, ближче до виходу в стані алкогольного сп'яніння першим вдарив правою рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_23 , та заперечила показання засудженого ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_23 першим наніс удар головою ОСОБА_16 об металеву решітку. Тоді до них підійшли ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , де останні почали заспокоювати ОСОБА_16 , а він їм відповідав, що вони не знають, хто його батько, в результаті чого між ними виникла шарпанина. Далі вона вийшла на вулицю, де побачила, що під ресторан під'їхало таксі, з якого вийшли близько 8-ми чоловік. (т.2,ас. 146-150)
-протокол відтворення обстановки та обставин події злочину від 26 січня 2011 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 приміщенні фойє ресторану «Хутір», відтворила те, яким чином та в якому саме місці у фойє, а саме ближче до виходу засуджений ОСОБА_16 наніс удар рукою в ділянку обличчя потерпілому ОСОБА_23 , а також місця, де перебували в цей час потерпілі ОСОБА_24 та ОСОБА_22 , зокрема, перший - ближче до сходів, а другий - до виходу. (т.2, а.с. 65-69)
-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_55 , яка ствердила, що в ніч з 31 грудня 2010 року на 1 січня 2011 року вона перебувала на робочому місці в ресторані «Хутір» де тоді проходило святкування Нового року. Протягом усієї ночі святкування проходило спокійно. Близько 5 год. 1 січня 2011 року відвідувачі почали виходити з ресторану та вона перебуваючи в службовому коридорі почула, як із фойє лунають крики та шум. Одразу вийшла туди і побачила бійку. Зокрема, компанія з 10-12 чоловік б'є іншу компанію з 3 чоловік, які захищались. Одного з цих 3 чоловік, який лежав на підлозі і в якого з голови текла кров били близько 6 чоловік. Загалом, хлопці з більшої компанії, розташувались таким чином, що декілька з них наносили удари по 1 чоловіку з меншої компанії, з яких 2 лежали на підлозі, а 3-ій знаходився в напів сидячому положенні. В той же час, компанія з 11 чоловік, стоячи, била їх ногами та руками. Побачивши це вона почала кричати щоб вони припинили бійку, оскільки в протилежному випадку вона викличе працівників міліції, проте ніхто на це не реагував, а тому вона викликала працівників міліції. Під час того як вони бились, то один з чоловіків з тієї компанії, що била трьох осіб, тримав в руках металеву попільничку та біг за іншим чоловіком з меншої компанії. При цьому, дана бійка тривала близько 10 хв., під час чого сторонніх осіб, які святкували в ресторані, не було та в фойє із вулиці вони не заходили. Після конфлікту всі, хто били трьох, швидко взяли одяг з гардеробу і вибігли на вулицю. Через деякий час приїхали працівники міліції та швидка медична допомога. На той момент у фойє знаходилось троє побитих чоловіків та на підлозі лежали уламки пляшки з-під шампанського, перекинута ялинка, сліди крові, як на підлозі так і на шторах, а також розкидані металеві попільнички, одна з яких була пошкоджена та в крові;
-показаннями свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні ствердив, що з 31 грудня 2010 року на 01 січня 2011 року він перебував на роботі в ресторані «Хутір», що по вул.Чумацькій в м.Тернополі, де проходило святкування Нового року. Близько 05 год. 01 січня 2011 року він закінчив грати музику, оскільки розважальна програма була лише до 5-ої год., після чого пішов на 2 поверх у своє підсобне приміщення, щоб зібрати речі. Перебуваючи там він почув шум, крики та звук від металу, які доходили до нього з фойє 1 поверху. Зійшовши вниз він побачив близько 10 чоловік, які билися між собою. При цьому на той момент один чоловік лежав на підлозі біля входу, що веде на службовий вхід до кухні, а на ялинці, яка була перевернута лежав ще один чоловік, біля якого була калюжа крові. Також у фойє була розбита пляшка від шампанського, а на підлозі перевернуті декілька металевих попільничок для куріння. Помітивши це, він одразу піднявся на 2 поверх, звідки зателефонував у міліцію та повідомив про вказаний факт. Після цього він спустився на сходи та почав зі сторони спостерігати за бійкою, яка тривала приблизно 5 хв. Далі він почув, що хтось з тих чоловіків, що билися між собою крикнув, що потрібно втікати і дехто з них забрав свій одяг з гардеробу та група хлопців швидко покинули ресторан. Коли ті хлопці вибігли, то у фойє залишилися лежати на землі 2 хлопців та хлопець, який стояв біля вікна. Ці хлопці були на вигляд з тілесним ушкодженнями, оскільки це було видно з їхнього обличчя, так як на них, а також на їхньому одязі була кров. Через деякий час по цьому приїхали працівники міліції та швидка медична допомога.
-показаннями в судовому засіданні працівників ресторану “Хутір” свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , які ствердили, що святкування Нового року у ресторані проходило спокійно. Проте тоді, коли воно закінчилось побачили у фойє ресторану кров, повалену на сходи ялинку та перевернуту металеву попільничку.
-показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_61 , які показали, що 1 січня 2011 року в ресторані “Хутір” м. Тернополя потерпілі ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 отримали тілесні ушкодження і підтвердили, яка медична допомога їм надавалася та перебіг лікування.
Винуватість засуджених доведена також іншими доказами у справі, які суд належно оцінив та навів у вироку.
-протоколом огляду місця події разом з таблицею ілюстрацій до нього від 1 січня 2011 року, з якого сліду є, що працівниками міліції було проведено огляд місця вчинення злочинів, а саме приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_7 », зафіксовано в ньому обстановку, зокрема, зафіксовано, що ялинка знаходиться в горизонтальному положенні, розбиті іграшки, перед сходами на 2-ий поверх - серветки з речовиною червоного кольору, калюжа речовини червоного кольору, з лівої сторони від вхідних дверей - металева попільничка, під ялинкою - мазки речовини червоного кольору;(т.1, а.с. 20-25)
-заявою ОСОБА_23 від 1 січня 2011 року, відповідно до якої він просить працівників міліції розшукати та притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 1 січня 2011 року близько 5 год. нанесли йому тілесні ушкодження та пошкодили костюм;(т. 1, а.с.27)
-заявою ОСОБА_22 від 1 січня 2011 року, згідно якої він просин працівників міліції розшукати та притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 1 січня 2011 року близько 5 год. нанесли йому тілесні ушкодження та порвали костюм і забруднили одяг;(т. 1, а.с.30)
-заявою ОСОБА_24 від 1 січня 2011 року, за якою він просить працівників міліції розшукати та притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 1 січня 2011 року близько 5 год. нанесли йому тілесні ушкодження та пошкодили штани;(т.1,а.с.35)
-протоколом добровільної видачі від 4 січня 2011 року, з якого слідує, що ОСОБА_29 добровільно видала працівникам міліції, в присутності понятих, диск, на якому міститься відеозапис із камер спостереження за 1 січня 2011 року ресторану «Хутір», що в м.Тернополі по вул.Чумацькій, 81, який поміщено в поліетиленовий пакет, скріплено биркою із підписами понятих та особи, яка його добровільно видала;(т.1,а.с.123)
-протоколом додаткового огляду місця події разом з таблицею ілюстрацій до нього від 11 січня 2011 року, відповідно до якого працівниками міліції проведено огляд місця вчинення злочинів, а саме приміщення ресторану «Хутір», зафіксовано в ньому обстановку,(т.1,а.с. 132-138)
-протоколом виїмки від 11 січня 2011 року, за яким працівниками міліції було проведено виїмку у ОСОБА_22 одягу, в який він був одягнутий в ніч з 31 грудня 2010 року на 1 січня 2011 року, а саме: чоловічий галстук, синього кольору з смугами, чоловічі піджак та штани сірого кольору, а також чоловічу сорочку голубого кольору;(т.2, а.с.167)
-протоколом огляду предметів від 27 січня 2011 року, з якого слідує, що були оглянуті чоловічий галстук «Кітон», синього кольору з смугами, чоловічі піджак та штани «Рой Робсон», сірого кольору, а також чоловічу сорочку «Отто Клейн», голубого кольору, на яких містяться сліди просякання речовини темно-бурого кольору, зафіксовано їх ознаки та те, що піджак має розрив в задній зовнішній частині з правої сторони по всій його довжині;(т.2, а.с. 168-169)
-протоколом виїмки від 26 січня 2011 року, згідно якого працівниками міліції було проведено виїмку у ОСОБА_29 речей, а саме: металевої попільнички, частину вигнутого металевого прута від попільнички, а також металеву посудину білого кольору із слідами речовини бурого кольору;
(т.2, а.с. 173)
-протоколом огляду предметів від 27 січня 2011 року із таблицею ілюстрацій до нього, з якого слідує, що були оглянуті: металева підставка, 2 вигнуті дроти, суцільний металевий обруч та металеву посудину, вкриту білою емаллю, у внутрішній частині якої на стінці містяться мазки речовини бурого кольору, а також зафіксовано їх ознаки;(т.2, а.с. 174-179)
-протоколом огляду предметів від 20 лютого 2011 року разом додатком до нього, за яким слідчим в присутності понятих оглянуто СД-Р диск з файлами, при відкритті яких в ході огляду встановлено, що о 6 год. 25 хв. на екрані з'являється ОСОБА_23 та ОСОБА_16 , між якими виникає конфлікт, після чого в ході подальшого перегляду запису о 6 год. на екрані з'являється бійка, під час якої на екрані добре видно учасників, а саме: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 та інших осіб, які наносять удари руками та ногами ОСОБА_23 .. Крім цього, в ході бійки видно, як ОСОБА_14 проходить з металевою попільничкою в руці та щось викрикує іншим учасникам. Також видно як вищевказані учасники наносять удари, окрім ОСОБА_23 , ще й ОСОБА_22 та ОСОБА_24 ;(т.2, а.с. 182-189)
-довідкою КЗТОР «ТУЛ» від 1 січня 2011 року, за якою ОСОБА_24 виставлено діагноз: закрита травма лівого ока, контузія лівого ока, гематома верхньої і нижньої повік з підшкірною крепітацією;(т.2, а.с.206)
-довідкою КЗТОР «ТУЛ» від 1 січня 2011 року, відповідно до якої ОСОБА_22 виставлено діагноз: відкритий перелом кісток із зміщенням, множинні садна, забої м'яких тканин обличчя, забійна рана чола, підшкірна гематома тім'яної ділянки;(т.2, а.с.207)
-довідкою КЗТОР «ТУЛ» від 1 січня 2011 року, згідно якої ОСОБА_23 виставлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, підшкірна гематома лобної ділянки зліва, множинні садна, забої м'яких тканин обличчя;(т.2, а.с.208)
-довідкою КЗТОР «ТУЛ» №191 від 28 січня 2011 року, з якої слідує, що за направленням машини швидкої медичної допомоги госпіталізовані: ОСОБА_23 2 січня 2011 року о 10 год. 30 хв. - в нейрохірургічне відділення з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки зліва; ОСОБА_22 2 січня 2011 року о 09 год. 30 хв. - в ЛОР-відділення з діагнозом: закритий перелом кісток носа зі зміщенням, деформація зовнішнього носа; ОСОБА_24 - в ЛОР-відділення з діагнозом: закритий перелом передньої стінки лівої гайморової пазухи;(т.2, а.с.210)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №104 від 7 лютого 2011 року, відповідно до якого кров ОСОБА_23 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
(т.4, а.с. 22-23)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №105 від 07 лютого 2011 року, відповідно до якого кров ОСОБА_23 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0;(т.4, а.с. 42-43)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №132 від 10 березня 2011 року, за яким у слідах, розташованих на сорочці, краватці, брюках та піджаку, які належать потерпілому ОСОБА_22 виявлено кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_22 ;(т.4, а.с. 2-6)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №109 від 22 лютого 2011 року, згідно якого у слідах на марлевих тампонах із змивами, зробленими при огляді місця події знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і Н та ізогемаглютинін анти-В, яка може належати потерпілому ОСОБА_23 ; (т.5,а.с. 174-178)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №46 від 03 березня 2011 року, з якого слідує, що в речовині бурого кольору, розташованій на частинах металевої попільнички знайдено кров особи чоловічої генетичної статі, серогологічно визначено антигени В і Н, А і Н за ізосерологічною системою АВО, які можуть походити від ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ;
(т.6, а.с. 33-37)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №236 від 6 квітня 2011 року, за яким кров ОСОБА_24 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВО;
(т.7, а.с. 144-145)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №95 від 11 квітня 2011 року, з якого слідує, що у виявлених на частинах металевої попільнички слідах домішки клітин, які б належали ОСОБА_24 , допускаються;
(т.7, а.с. 107-109)
-висновком судово-імунулогічної експертизи №237 від 8 квітня 2011 року, згідно якого у слідах на марлевих тампонах із змивами, зробленими при огляді місця події походження домішка крові від ОСОБА_24 не виключається;(т.7, а.с. 119-121)
-висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи №308/11 від 14 жовтня 2011 року, за яким у ОСОБА_24 мали місце наступні ушкодження: сполучена черепно-лицьова травма у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин тім'яно-потиличної ділянки, перелому лівої гайморової пазухи з гемосинусом, садна лівої лобної ділянки, синця лівої скроневої ділянки, синця та забою м'яких тканин лівої наркологічної ділянки; синців спинки носа, верхньої губи, лівої щоки, крововиливу та саден слизової верхньої губи, синця лівої вушної раковини, а також синці лівого плеча, лівої кисті, правого колінного суглобу з поширенням на верхню третину гомілки, садно правого променево-зап'ясткового суглоба. Сполучена черепно-лицева травма відноситься в своїй сукупності до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, інші ушкодження, а саме синці лівої верхньої та правої нижньої кінцівок, садно правого променево-зап'ясткового суглоба відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ушкодження, за описаними характеристиками, спричинені дією тупого (тупих) предмету (предметів). Не виключено, що спричинені пошкодження могли утворитись як від дії частин наданої на дослідження стаціонарної попільниці, так і від дії кінцівок (рук, ніг), тощо. Анатомічна локалізація, кількість та характер ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_24 виключають можливість їх (всіх ушкоджень) утворення в результаті падіння «з висоти власного зросту» і не виключає можливість їх утворення 01 січня 2011 року та за обставин, на які вказує потерпілий в протоколі допиту від 10 січня 2011 року - побиття руками, ногами та тупим предметом (металева попільничка);(т.7, а.с. 156-183)
-висновком судово-медичної експертизи речових доказів №40-мк від 4 жовтня 2011 року, з якого слідує, що описані при попередніх дослідженнях ушкодження (садна, синці), розташовані на тілі та голові потерпілого ОСОБА_24 , за описаними характеристиками, спричинені дією тупого предмету (предметів). Будь-яких особливостей, що могли б деталізувати травмуючий предмет в наданих матеріалах не описано, тому не виключено, що спричинені ушкодження могли утворитись від дії як частин наданої на дослідження стаціонарної попільниці, так і руками, ногами тощо;
(т.7, а.с. 192-196)
-висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи №307/11 від 10 жовтня 2011 року, за яким у ОСОБА_23 мали місце наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома та глибоке садно лобної ділянки зліва, синець потиличної ділянки, рани слизової губ, синці навколоочних ділянок, підборіддя та губ, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Не виключено, що спричинені пошкодження могли утворитись як від дії частин наданої на дослідження стаціонарної попільниці, так руками, ногами, тощо. Анатомічна локалізація, кількість та характер ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_23 виключають можливість їх (всіх ушкоджень) утворення в результаті падіння «з висоти власного зросту», проте ушкодження в потиличній ділянці могло утворитися при падінні потерпілого та ударом відповідною ділянкою о площину, і не виключає можливість їх утворення 1 січня 2011 року та за обставин, на які вказує потерпілий в протоколі допиту від 10 січня 2011 року та додаткового допиту від 27 березня 2011 року, тобто, від ударів, нанесених в ділянку голови;
(т.7, а.с. 205-224)
-висновком судово-медичної експертизи речових доказів №41-мк від 05 жовтня 2011 року, з якого слідує, що описані при попередніх дослідженнях ушкодження (садна, синці), розташовані на тілі та голові потерпілого ОСОБА_23 , за описаними характеристиками, спричинені дією тупого предмету (предметів). Будь-яких особливостей, що могли б деталізувати травмуючий предмет з наданих матеріалах не описано, тому не виключено, що спричинені ушкодження могли утворитись від дії як частин наданої на дослідження стаціонарної попільниці, так і руками, ногами тощо;.
(т.7, а.с. 233-237)
-висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи №306/11 від 7 жовтня 2011 року, за яким у ОСОБА_22 мали місце наступні ушкодження: сполучена черепно-лицьова травма-струс головного мозку, забійна рана лівої лобно-надбрівної ділянки, підшкірна гематома та садно тім'яної ділянки, синець лобної ділянки справа, синці навколоочних областей, субкон'юктивальний крововилив лівого ока, синець та забій м'яких тканин лівої половини обличчя, обширний синець лівої вушної раковини та завушної ділянки з переходом на бічну поверхню шиї, синець та садна (три) носа; перелом кісток носа зі зміщенням уламків та розривом слизової оболонки; крововилив та два садна слизової оболонки верхньої губи, садно слизової оболонки нижньої губи; дефект ріжучих поверхонь коронок 6 (шести) зубів - 1, 2, 3 на верхній щелепі справа, 1,4 зубів на верхній щелепі зліва та 1 зуба на нижній челюсті зліва, синець лівої надключичної ділянки, синець та садно лівої підключичної ділянки; синці лівого плечового суглоба, правого надпліччя, правого плечового суглоба, правої половини грудної клітки (2), спини справа (5), правої підколінної ямки; садно спини, лівого плеча (2), правого плеча (2), правого стегна, два садна лівого стегна, синець та забій м'яких тканин лівого коліна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Не виключено, що ушкодження розташовані на тілі та голові потерпілого ОСОБА_22 спричинені дією тупого предмету (предметів) і могли утворитись як від дії частин наданої на дослідження стаціонарної попільниці, так руками, ногами, тощо. Анатомічна локалізація, кількість та характер ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_22 виключають можливість їх утворення в результаті падіння «з висоти власного зросту», і не виключає можливість їх утворення 1 січня 2011 року та за обставин, на які вказує потерпілий в протоколі допиту від 10 січня 2011 року. Забійна рана лівої лобно-надбрівної ділянки могла утворитися як від дії частин наданої на експертизу попільнички так і іншим тупим предметом;
(т.8, а.с. 1-40)
-висновком судово-медичної експертизи речових доказів №42-мк від 4 жовтня 2011 року, з якого слідує, що описані при попередніх дослідженнях ушкодження (садна, синці, рана та переломи кісток носа), розташовані на тілі та голові потерпілого ОСОБА_22 , за описаними характеристиками, спричинені дією тупого предмету (предметів). Будь-яких особливостей, що могли б деталізувати травмуючий предмет з наданих матеріалах не описано, тому не виключено, що спричинені ушкодження могли утворитись від дії як частин наданої на дослідження стаціонарної попільниці, так і руками, ногами тощо;.(т.8, а.с. 49-54)
Висновки судових експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам та не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Така оцінка судом висновків судових експертиз є правильною, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших доказів.
Заподіяння ОСОБА_24 тілесних ушкоджень середньої тяжкості об'єктивно підтверджується висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи. Суд першої інстанції вірно їх оцінив бо перевірив шляхом допиту в судовому засіданні експертів ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , які його підтвердили та повідомили, що всі члени комісії, які проводили експертизу досягли згоди щодо висновку і жодних сумнівів чи суперечностей у визначеному ступені тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_24 немає.
-протоколом огляду предметів від 27 січня 2012 року, з якого слідує, що слідчим ОСОБА_64 оглянуто конверт заводського виробництва, всередині якого міститься магнітний носій Вербатім ДВД-Р (комп'ютерний диск сірого кольору), який поміщено у пристрій зчитування інформації, в ході перегляду якого, на екрані монітора з'явилось зображення фойє ресторану «Хутір», що в м.Тернополі по вул.Чумацькій, 81, зокрема, камера спрямована на вихід з ресторану та охоплює частину фойє, де встановлено, що о 06:21:06 ОСОБА_51 та ОСОБА_27 йдуть в сторону гардеробу в коридорі ресторану «Хутір». 06:21:32 ОСОБА_26 та ОСОБА_25 йдуть в сторону гардеробу в коридорі ресторану «Хутір». 06:23:14 ОСОБА_23 йде в сторону гардеробу. 06:26:03 ОСОБА_51 відходить із ОСОБА_16 в коридорі до виходу за ними йде ОСОБА_27 . До ОСОБА_65 підходить ОСОБА_23 .. 06:26:08 від ОСОБА_65 йде в сторону гардеробу ОСОБА_16 ОСОБА_51 виходить з ресторану. 06:26:43 ОСОБА_23 розмовляє з ОСОБА_26 та ОСОБА_27 в коридорі біля виходу з ресторану. В цей момент ОСОБА_16 підбігає до ОСОБА_23 також до ОСОБА_23 підбігають, крім ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , які знаходячись в коридорі навпроти вхідних дверей, руками наносять удари в область голови ОСОБА_23 ОСОБА_12 заломив праву руку ОСОБА_23 , а ОСОБА_14 та ОСОБА_19 підбігають до ОСОБА_23 ззаду і наносять потерпілому удари руками по голові. Після чого, ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , невідомий, ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , знаходячись біля вхідних дверей з коридору в кухню, повалили на підлогу ОСОБА_24 і б'ють останнього руками та ногами по різних частинах тіла, на це до ОСОБА_24 підходить ОСОБА_20 і б'є ОСОБА_24 руками та ногами. В коридор ресторану «Хутір» заходить з двору ОСОБА_22 , який йде розбороняти вказаних осіб і заступитись за ОСОБА_24 , в цей момент ОСОБА_16 , ОСОБА_66 , ОСОБА_12 , невідомий, ОСОБА_19 , наносять удари руками та ногами ОСОБА_22 по різних частинах тіла, а також до них приєднались ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , невідомий, які почали бити руками та ногами ОСОБА_22 по різних частинах тіла. Після цього, ОСОБА_14 та ОСОБА_19 підбігають до ОСОБА_23 і б'ють його руками. 06:28:41 ОСОБА_19 та ОСОБА_12 руками виштовхують ОСОБА_23 з коридору ресторану «Хутір» за двері на вулицю. 06:29:09 ОСОБА_26 виходить з ресторану «Хутір» на вулицю. 06:29:24 ОСОБА_14 бере попільничку і нею б'є ОСОБА_24 06:29:42 ОСОБА_21 , невідомий, ОСОБА_18 обнімаються між собою. 06:29:48 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 б'ють руками та ногами ОСОБА_22 06:30:17 ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , невідомий, ОСОБА_19 ще один невідомий в капюшоні б'ють руками та ногами ОСОБА_22 06:30:52 ОСОБА_44 виходить з ресторану «Хутір» на вулицю. 06:30:52 ОСОБА_20 б'є ногою ОСОБА_24 06:31:00 ОСОБА_15 рветься бити ОСОБА_22 , ОСОБА_21 стримує ОСОБА_15 та ОСОБА_20 , ОСОБА_12 підходить до ОСОБА_22 , якого б'є руками, а потім підходить до ОСОБА_24 і б'є його руками по різних частинах тіла. 06:31:06 ОСОБА_18 б'є руками ОСОБА_22 ОСОБА_14 ходить з попільничкою. 06:31:10 забігають з вхідних дверей в коридор ресторану «Хутір» невідомі. 06:31:52 одягаються навпроти камери ОСОБА_67 , невідомий, ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 06:31:55 ОСОБА_16 йде попри ОСОБА_24 і разом із ОСОБА_19 , ОСОБА_68 та ОСОБА_18 наносять удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_24 . 06:32:21 ОСОБА_15 виходить з дівчиною на вулицю. 06:32:31 виходить ОСОБА_12 з ресторану «Хутір». 06:32:54 ОСОБА_20 разом із ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 б'ють руками та ногами ОСОБА_24 , який лежить на підлозі. 06:33:12 всі, крім ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та офіціантів, виходять з ресторану «Хутір». 06:33:20 ОСОБА_24 ОСОБА_22 та офіціантів, виходять з ресторану «Хутір». 06:33:20 ОСОБА_24 піднімається з підлоги. 06:33:44 заходить ОСОБА_44 в ресторан “Хутір”.(т.9, а.с. 128-130)
Встановлені судом першої інстанції на підставі вказаного відеозапису обставини повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, які підтверджені протоколами відтворень обстановки і обставин події за їх участю, протоколами пред'явлення потерпілим осіб та фотокарток для впізнання, протоколами очних ставок, проведених між потерпілими та засудженими і показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_55 , ОСОБА_30 , ОСОБА_25 .
Наведені в апеляційних скаргах доводи про недостовірність наявних у справі двох примірників записів камер відеоспостереження ресторану “Хутір” від 1 січня 2011 року колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими вищенаведеними доказами у справі і не містять розбіжностей між собою, що підтверджується протоколами їх огляду (т.2 а.с. 182-189, 191, т.9 а.с.127-130,133).
Крім того, з показань допитаного в судовому засіданні експерта НДЕКЦ при УМВСУ в Чернівецькій області ОСОБА_69 вбачається, що він під час досудового розслідування у даній справі 27 січня 2012 року був залучений до огляду диску з відеозаписом подій в ресторані “Хутір” 1 січня 2011 року, проводив відтворення збережених на ньому файлів та їх копіювання в присутності понятих. В судовому засіданні експерт підтвердив відповідність зробленої ним копії оригіналу і будь-яких обставин, що викликали б сумніви в його показаннях, у справі не встановлено.
Також, відсутні підстави вважати незаконною добровільну видачу вищевказаного відеозапису, факт проведення якої, крім належно складених процесуальних документів підтверджений послідовними показаннями свідків ОСОБА_70 і ОСОБА_55 , які під час провадження досудового слідства та в судовому засіданні підтвердили та кожен окремо пояснили обставини видачі записів камер відеоспостереження ресторану в присутності понятих.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість врахування судом першої інстанції як доказів примірників записів відеоспостереження за 01 січня 2011 року в ресторані “Хутір”, що долучені до матеріалів справи, оскільки вони отримані з процесуальних джерел у відповідності до вимог КПК України в редакції 1960 року, суд виділив їх за зв'язок з вчиненими злочинами і вони здатні підтверджувати чи спростовувати обставини предмета доказування.
-протоколом додаткового огляду місця події від 31 січня 2012 рок, згідно якого оглянуто місце вчинення злочинів, а саме приміщення фойє ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме те, що праворуч розміщений вхід до решіток гардеробу, які виготовлені з кованого металу у візерунках у формі листків. Аналогічні і перила сходів, які ведуть на 2-ий поверх ресторану. (т.9, а.с. 137-141)
-оглянутими в судовому засіданні речовими доказами у кримінальній справі, а саме: чоловічою краваткою «Кітон», синього кольору з смугами, чоловічими піджаком та штанами «Рой Робсон» сірого кольору, чоловічою сорочкою «Отто Клейн» голубого кольору, на яких містяться сліди просякання речовини темно-бурого кольору, а також металевою попільничкою.
Зазначені докази винності засуджених ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню та інші обставини, які мають значення для кримінальної справи, а також є такими, що отримані у законному порядку.
Аналіз та оцінка наведених доказів, які повно та всебічно перевірялися в судовому засіданні, дає підстави колегії судів вважати обґрунтованим висновок суду про доведеність обвинувачення засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 296 , ч. 1 ст. 122 КК України.
Органами досудового слідства не допущено порушень кримінально-процесуального закону при пред'явленні засудженим ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 обвинувачення за ч. 2 ст. 296 , ч. 1 ст. 122 КК України, а судом при викладенні мотивувальної частини вироку. Зокрема, зміст обвинувачення відповідає вимогам ст. 132 КПК України в редакції 1960 року в викладенням усіх обставин, передбачених ст. 64 КК України в редакції 1960 року, мотивувальна частина вироку суду відповідає вимогам ст. 334 КПК України в редакції 1960 року.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку з цих підстав про що ставиться питання в апеляціях захисниками ОСОБА_71 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з тих мотивів, що у обвинуваченні не зазначено хто з засуджених куди наносив удари потерпілим та які саме тілесні ушкодження ними спричинені, зокрема тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинені потерпілому ОСОБА_24 , а також не встановлено інших осіб, що приймали участь у бійці в ресторані “Хутір”.
Засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 грубо нехтуючи правилами поведінки в суспільстві вчинили насильство з нанесенням потерпілим ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 побоїв з заподіянням тілесних ушкоджень у присутності великої кількості очевидців, що перебували з ними у ресторані, бачили їх наслідки свідчить про публічність цих дій, які вірно визнані судом хуліганством, вчиненим з особливою зухвалістю.
Відповідно до рекомендацій у п 5. постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року “Про судову практику у справах про хуліганство”, за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось наприклад, насильством з завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень.
Хуліганство визнається вчиненим групою осіб і кваліфікується за ч. 2 ст. 296 КК України, якщо у вчиненні злочинних дій брало участь декілька виконавців - незалежно від того яка форма співучасті мала місце. У разі коли групове порушення громадського порядку вчиняється з мотивів явної неповаги до суспільства відповідальність за групові хуліганські дії несуть усі учасники.
Безпідставним є й посилання захисників щодо неконкретності обвинувачення засудженим ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 за ч.1 ст.122 КК України без визначення хто саме спричинив середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_24 .
Потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_22 спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а потерпілому ОСОБА_24 тілесні ушкодження, які в своїй сукупності належать до середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 діючи спільно і узгоджено між собою та іншими засудженими та невстановленими особами хоч самі могли і не заподіяти такої тяжкості тілесні ушкодження, але своїми діями сприяли заподіянню таких тілесних ушкоджень іншими виконавцями хуліганства.
Крім того, як встановлено судом і визнано доведеним, тілесні ушкодження вказаного ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 спричинено не єдиним ударом, а сукупністю чисельних ударів, які наносили засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 разом з іншими засудженими та невстановленими особами.
На думку колегії суддів кваліфікація суду першої інстанції дій усіх засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 122 КК України вірна.
Що стосується тверджень захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 в апеляціях та доповненнях до них про те, що під час вчинення злочинів засулжені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не перебував в стані алкогольного сп'яніння вини спростовуються, показаннями потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , свідка ОСОБА_25 .
На думку колегії суддів, дослідженими судом доказами доведено і суд вірно визнав у вироку те, що засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 під час вчинення злочинів перебували в стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів вважає, що органами досудового слідства вчинено всі можливі та необхідні слідчі дії, вжито всі заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, не допущено істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства які б могли перешкодити суду повно розглянути справу і постановити обґрунтований вирок, а тому підстав для направлення справи на додаткове розслідування немає.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено будь - яких обставин, які не були предметом перевірки суду першої інстанції і вплинули б на висновок суду про винуватість засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду з підстав, зазначених в апеляціях захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , змінених та доповнених захисниками ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .
Разом з тим, засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_72 , ОСОБА_15 ОСОБА_20 та, ОСОБА_21 вчинити злочини, передбачені ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, що відносяться до категорії середньої тяжкості за які строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України становить 5 років.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочини було вчинено, тобто 1 січня 2011 року. На час розгляду справи апеляційним судом строк давності притягнення засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_73 , ОСОБА_15 ОСОБА_20 та, ОСОБА_21 закінчився.
Аналізуючи процесуальну поведінку засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_73 , ОСОБА_15 , а також засуджених, що не подавали апеляцій - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 під час досудового слідства, судового та апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг строку давності не зупинявся.
Засудженими ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_74 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з дня вчинення злочинів і до дня апеляційного розгляду справи не вчинено нових злочинів, до набрання вироку законної сили вони не ухилялися від слідства та суду.
Згідно відомостей, наданих прокурором в судовому засіданні, засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_72 , ОСОБА_15 оголошувалися у розшук у зв'язку з виконанням судового рішення, яке вступило в законну силу, проте у подальшому було скасоване Вищим Спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ і справа направлена на новий апеляційний розгляд.
Колегія суддів приходить до висновку, що оголошення засуджених у розшук у зв'язку з ухиленням від виконання вироку, що вступив в законну силу не є підставою для переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки закінченням перебігу строку давності є день набрання вироку законної сили.
Аналізуючи матеріали досудового слідства колегія суддів встановила, що з підстав ухилення засуджених від слідства жодного разу провадження у кримінальній справі не зупинялося, тобто засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_72 , ОСОБА_15 ОСОБА_20 та ОСОБА_21 від органів досудового слідства не ухилялися. З причин ухилення засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_73 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 від органів досудового слідства та суду кримінальне провадження жодного разу не зупинялося.
До початку апеляційного розгляду справи засуджені ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_72 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 подали клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_73 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, до початку апеляційного розгляду вони подали відповідні заяви, вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.
Засуджений за цим же вироком ОСОБА_21 повністю визнавав себе винним за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України в суді першої інстанції, погодився з вироком суду, не подавав апеляції і фактично відбув призначене йому покарання у зв'язку з чим не присутній під час апеляційного розгляду справи за апеляціями на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року та не подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Зважаючи на таку процесуальну поведінку засудженого ОСОБА_21 колегія суддів вважає за можливим вирішити питання про його звільнення від кримінальної відповідальності. Оскільки таке рішення приймається в користь особи, що не подала апеляції та відповідної заяви з цих питань, рішення про звільнення ОСОБА_21 від кримінальної відповідальності приймається в порядку ст. 365 КПК України в редакції 1960 року.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Колегія суддів, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин зобов'язана звільнити засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_73 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 від кримінальної відповідальності за цією підставою. У зв'язку з цим, вимоги апеляцій захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_16 , захисника ОСОБА_17 в інтересах засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_18 , захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_15 , засуджених ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 про звільнення від призначеного судом покарання з випробуванням та застосування ст. 75 КК України, від яких вони не відмовились під час апеляційного розгляду справи, задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись п.п. 11, 13 розділу XI “Перехідних положень КПК України” п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, ст., 362, 365, 366, 376 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів,-
Апеляції зі змінами та доповненнями захисників ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_14 , ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_15 , ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_16 , ОСОБА_17 в інтересах засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , засуджених ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року залишити без задоволення.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року скасувати, звільнити засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_75 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а провадження у кримінальній справі щодо них закрити.
Обраний вироком Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту засудженим ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_76 , ОСОБА_15 скасувати.
Звільнити засудженого ОСОБА_12 з-під варти в залі суду негайно.
Речові докази у кримінальній справі: 2 диски, що зберігаються при матеріалах справи (а.с. 191 т.2) зберігати при матеріалах справи, костюм, сорочку, краватку, металеву попільничку повернути власникам.
Накладені в процесі провадження під час досудового слідства у кримінальній справі арешти на майно засуджених ОСОБА_21 -квартиру по АДРЕСА_8 , ОСОБА_20 - квартиру по АДРЕСА_7 , ОСОБА_16 ? частину квартири по АДРЕСА_9 , ОСОБА_18 - ? частину квартири по АДРЕСА_10 , ОСОБА_19 1/3 частини квартири по АДРЕСА_4 , ОСОБА_12 - 1\4 частини квартири по АДРЕСА_3 , ОСОБА_15 - 1\2 частини квартири по АДРЕСА_6 скасувати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2