27.01.2016 Справа №607/16108/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
за участю секретаря Субчак Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття її з реєстраційного обліку, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3, просять визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1, та примусово зняти її з реєстраційного обліку. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить вищевказане житло. В житловому будинку за зазначеною адресою зареєстрована відповідач ОСОБА_3, яка являється дочкою його дружини ОСОБА_2, однак відповідач лише зареєстрована, але фактично по місцю реєстрації не проживає. В даний момент у позивачів виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які нараховуються також на відповідача, а тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1, та примусово зняти її з реєстраційного обліку.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, однак подали суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Позовні вимоги підтримують, просять їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином, заперечень проти позову, а також заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності не подала.
Тому, суд в порядку ч.4 ст.169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних, доказів і постановляє заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого 14 жовтня 2002 року Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації, цілий житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Тернопільською районною держнотконторою 25 червня 2002 року за реєстровим №2098 та записано в реєстрову книгу за №214.
Як вбачається із записів у будинковій книзі для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1, за вказаною адресою 16 січня 2004 року зареєстрована ОСОБА_4, уродженка м.Тернопіль, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до довідки №773 від 09 вересня 2015 року, виданої Буцнівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1 проживає і зареєстрований в АДРЕСА_1. Склад сім'ї: ОСОБА_1, ОСОБА_3.
Із акту обстеження, складеного 11 вересня 2015 року комісією в складі представників Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на предмет проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_3 за даною адресою не проживає на протязі 15 років.
Як вбачаться із заяв сусідів позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, долучених до матеріалів справи, останні засвідчують той факт, що ОСОБА_3 в 1999 році виїхала за кордон на роботу, не проживає за адресою АДРЕСА_1 та комунальні платежі не оплачує.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому засіданні.
Частиною 2 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчиненню нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є дочкою дружини позивача ОСОБА_2, однак вона не мала з позивачами жодних домовленостей щодо проживання у будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_3 без поважних причин не користується житлом, де вона зареєстрована, понад рік. Вказані доводи підтверджені дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позов в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1, слід задовольнити.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем в даній справі, оскільки не є власником житлового будинку АДРЕСА_1, а тому не наділена абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, як і правом звернення до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, яке їй не належить.
Також, суд приходить до висновку, що не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку, оскільки, згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, з чого вбачається, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстрації.
В силу ст.88 ЦПК України із відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 487,20 грн.
Керуючись ст.ст.386, 391, 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, ст.ст.10, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 223-226, 232-233 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуюча О.Герчаківська