Справа № 2-399/10
Провадження № 2-п/604/1/16
05 лютого 2016 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Сташківа Н.Б.
за участі
секретаря судового засідання Стадніцької З.О.
представника заявника ОСОБА_1
представника стягувача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.. Підволочиська Тернопільської області заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Підволочиського районного суду від 09 червня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Заявник - ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2010 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що під час ухвалення вказаного заочного рішення вона не була повідомленою про розгляд даної цивільної справи, тому була позбавлена можливості подати докази, які мають істотне значення для об'єктивного вирішення справи.
Представник заявника ОСОБА_3 подану нею заяву про перегляд заочного рішення підтримав та пояснив, що на час розгляду справи вона постійно перебувала за місцем її реєстрації, у тому числі і коли справа знаходилась у провадженні суду, однак жодних повісток чи будь-яких документів не отримувала і не знала про їх зміст, що відповідно порушило її права на захист та була позбавлена можливості задавати запитання позивачу, щодо предмету позову, а також надавати документи і вивчати докази у справі, що мають істотне значення щодо об'єктивного вирішення справи та підписання договору поруки, а тому просить скасувати заочне рішення Підволочиського районного суду від 09 червня 2010 року по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення із неї як із поручителя заборгованості по кредитному договору.
Представник стягувача проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення від 09 червня 2010 року заперечив та вказав, що відповідач була належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи, однак не з'явилась із невідомих причин, крім того про наявність судового рішення вона дізналась у вересні 2014 року що вбачається із рішення
Підволочиського райсуду від 14 травня 2015 року, а тому на даний час пропустила строк
звернення до суду із заявою, просить залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив такі факти :
Заочним рішенням Підволочиського районного суду від 09 червня 2010 року стягнуто солідарно із ОСОБА_5, ОСОБА_3 в користь ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6» в особі 5-го відділення відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_6 банк» 269,292 грн. 88 коп. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати в розмірі 1820 грн.
Про розгляд справи на 27 травня 2010 року та 09 червня 2010 року, були надіслані рекомендовані листи із повідомленнями і відповідач ОСОБА_3 отримала особисто 22 травня 2010 року та 03 червня 2010 року, про що свідчить її підпис на повернутих до суду повідомленнях.
Крім того Підволочиським районним судом заочне рішення від 09 червня 2010 року було направлено та вручено відповідачу ОСОБА_3 рекомендованим листом із повідомленням 19 червня 2010 року, про що свідчить також її особистий підпис.
Разом із тим, як убачається із описової частини рішення Підволочиського районного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третьої особи ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, позивач сама посилається на те, що вона дізналась про наявність договору поруки, який був укладений з метою забезпечення кредитних зобов'язань наприкінці вересня 2014 року, а тому заявник ОСОБА_3 знала про наявність спірного судового рішення про стягнення із неї в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.
Таким чином посилання представника заявника на те, що його довіритель заявник по справі ОСОБА_3 не знала про наявність судових повісток, а також те, що вона являється поручителем, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 74-76 ЦПК України, судові повістки були вручені особисто заявнику ОСОБА_3 під розписку та завчасно повернуті до суду із відміткою про день її вручення. Крім того суд не бере до уваги посилання представника заявника ОСОБА_3 про те, що вона дізналась про наявність договору поруки декілька днів перед подачею заяви про перегляд заочного рішення, тобто у грудні 2015 року, оскільки вказане спростовується письмовими матеріалами справи, зокрема позовною заявою позивача ОСОБА_3 до ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третьої особи ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, а також судовим рішенням від 14 травня 2015 року, де вона чітко сама вказала про те, що їй стало відомо про наявність договору поруки наприкінці вересня 2014 року.
Таким чином судом не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, оскільки ст. 232 ЦПК України встановлено вичерпний перелік таких підстав - якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність обох цих підстав, а в даному випадку відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, однак у судове засідання не з"явився, не повідомивши про причини неявки, будь-яких доказів про поважність причин неявки суду не надавав.
Крім того суд вважає, що заявник ОСОБА_3 всупереч вимогам ст. 228 ЦПК України пропустила десятиденний строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення,
оскільки із відміток про отримання судових повісток ОСОБА_3 отримала заочне рішення суду
від 09 червня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором 19 червня 2010 року, про що свідчить її особистий підпис.
З цих підстав, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Одночасно суд роз'яснює право заявника ОСОБА_3 оскаржити заочне рішення в загальному порядку встановленому цивільним процесуальним кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя