Справа № 589/4953/13-ц
Провадження № 2/589/2/15
18 грудня 2015 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Лєвші С.Л.,
з участю секретаря судового засідання Лях В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
- про стягнення коштів за договором позики,
та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2
- про визнання недійсним договору позики,-
22 березня 2013 року позивач за первісним позовом ОСОБА_4 (який помер 13 вересня 2013 року і у зв'язку з чим як правонаступник позивача з 27 березня 2014 року залучено ОСОБА_1) звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом, який був уточнений 24 квітня 2014 року, до відповідача ОСОБА_2 у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти за договором позики від 07 червня 2012 року у сумі 100000 (сто тисяч) доларів США (еквівалент 1151285 гривень).
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4, на прохання ОСОБА_2 07 червня 2012 року були надані останній кошти в борг у сумі 140000 (сто сорок тисяч) доларів США, строком до березня місяця 2014 року.
03 липня 2012 року, 09 серпня 2012 року, 16 жовтня 2012 року та 10 грудня 2012 року відповідач повернула рівними частками 40000 (сорок тисяч) доларів США, тобто по 10000 (десять тисяч) доларів США кожного разу.
Починаючи з січня місяця 2013 року жодної суми коштів в повернення боргу відповідач позивачу не сплатила.
На дату подачі позову у позивача виникла крайня необхідність у коштах, які він надав в борг відповідачу в частині неповернутого боргу. Ця необхідність в коштах була викликана тим, що в травні місяці 2013 року йому було поставлено діагноз - онкозахворювання. Позивач перебував на лікуванні в Сумському обласному онкодиспансері з 10.06.2013 по 08.07.2013, а потім з 23.07.2013 по 02.08.2013 в неврологічному відділенні Шосткинської ЦРЛ.
За результатом консультації в інституті нейрохірургії ім. Академіка Радоманова, яка відбулась 31.07.2013, позивачу було рекомендовано систематичне лікування. Ефективне лікування позивачу змогли запропонувати лише в Ізраїльській лікарні сучасної онкологічної допомоги, яка має свою філію в місті. Таке лікування коштовне і коштує 80000 доларів США.
Добровільно достроково повернути 100000 доларів США, що залишилась з суми позики - відповідач відмовляється.
12 грудня 2014 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської
області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у якому просить визнати недійсним договір позики від 07 червня 2012 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_3, 07 червня 2012 року було складено розписку про те, що ОСОБА_2 за договором позики взяла в борг гроші у ОСОБА_4 в сумі 140000 (сто сорок тисяч) доларів США, які зобов'язалась виплатити до березня 2014 року. ОСОБА_3 не було відомо про укладення його дружиною ОСОБА_2 будь-якого договору позики і згоди у письмовій формі на укладення будь-якого договору позики він не надавав.
27 березня 2014 року ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області постановлено залучити до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_4, який помер 13 вересня 2013 року - ОСОБА_1. (а.с.39).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але надала заяву у якій позовні вимоги визнає та просить провести судовий розгляд за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. В попередніх судових засіданнях в обґрунтуванні позову послалась на доводи викладені у позові.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений. (а.с.238). На попередньому судовому засіданні представник позивача суду повідомив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 проживали як чоловік і жінка з 2005 року. Спочатку ОСОБА_2 визнавала борг і повертала його частинами по 10000 доларів США, але через деякий час перестала це робити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. В обґрунтування причини неявки надала довідку про те, що знаходиться разом дітьми, які перебувають на стаціонарному лікуванні у Шосткинській дитячій міськлікарні. На попередньому судовому засіданні 31.10.2014 року відповідач суду повідомила, що фактично грошей від ОСОБА_4 не отримувала, розписка була як страховка. Всі розрахунки з ОСОБА_4 вів чоловік відповідача, але про розписку ОСОБА_2 нічого не казала.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить відкласти розгляд справи, оскільки хворіє і не має можливості з'явитися.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений, про поважність причини неявки суд не повідомив. (а.с.241).
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України №1618-IV від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, а також те, що справа перебуває у провадженні суду тривалий час (більше двох років), відповідач та її представник документів, що підтверджують поважність причини неявки в попередні судові засідання (06.08.2015, 19.11.2015) до суду не надали, суд вважає за можливе на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін.
В судовому засіданні 18 грудня 20155 року ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, у відповідності із ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач повторно не з'явилась в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, із розписки від 07.06.2012 вбачається, що ОСОБА_2 взяла у борг гроші у ОСОБА_4 у сумі 140000 (сто сорок тисяч) доларів США, та зобов'язалася повернути останньому гроші до березня 2014 року. На зворотному боці розписки зазначено - платежі: 03.07.2012 повернуто 10000 (десять тисяч) доларів США; 09.08.2012 повернуто 10000 (десять тисяч) доларів США; 16.10.2012 повернуто 10000 (десять тисяч) доларів США; 10.12.2012 повернуто 10000 (десять тисяч) доларів США. (а.с.3).
Із інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи наданої Шосткинським МВ УДМС України в Сумській області від 28 серпня 2013 року вбачається, що у ОСОБА_2
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.14).
Із свідоцтва про смерть, бланк серії І-БП №201632, виданого 13 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції у Сумській області вбачається, що ОСОБА_4 помер 13 вересня 2013 року про що 13 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції у Сумській області складено відповідний актовий запис №763. Місце смерті - місто Шостка Сумської області. (а.с.26).
Із заповіту від 16 серпня 2013 року посвідченого в цей день приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №1813, вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження яким все своє майно, рухоме та нерухоме, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось заповідав на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.27).
Із листа приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 №49/02-14 від 25 березня 2014 року вбачається, що 16 березня 2014 року згідно заяви ОСОБА_1 була заведена спадкова справа №60/2013 після спадкодавця ОСОБА_4, померлого 13 вересня 2013 року. Від спадкоємця ОСОБА_1 в установлений законом строк була подана заява про прийняття нею спадщини за заповітом, посвідченим 16 серпня 2013 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу за р.№1853, після спадковадця ОСОБА_4 Від будь-яких інших спадкоємців в установлений законом строк для прийняття спадщини заяви не надходили. (а.с.37).
Із паспорта громадянина України МА 408084 виданого Шосткинським МВ УМВС України в Сумській області 19 січня 1998 року вбачається, що ОСОБА_2 народилася 21 вересня 1972 року у м.Шостка Сумської області. (а.с.115).
Із свідоцтва про укладення шлюбу, бланк серії І-БП №491704, виданого 28 грудня 1991 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали шлюб 28 грудня 1991 року про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу в цей день відділом ЗАГС Шосткинського міськвиконкому Сумської області зроблено запис за №986. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_3, дружині - ОСОБА_3. (а.с.125).
Із рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ухваленого 02 квітня 2015 року у справі №589/6874/14-ц вбачається, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним відмовлено.
В мотивувальній частині рішення зазначено наступне:
- як вбачається з матеріалів справи, сторони вчинили правочини договір купівлі - продажу нежитлового приміщення 21 лютого 2012 року, та договір позики який укладений 07 червня 2012 року, тобто є два правочини, які існують окремо один від одного і не можуть бути пов'язані між собою датами як на це вказує сторона позивача та третя особа на стороні позивача, зокрема таким зв'язком є дата сплати по договору купівлі - продажу нерухомості до першого березня 2014 року так і в договорі позики зазначена дата повернення боргу до березня 2014 року;
- отже, дослідивши розписку надану в судове засідання стороною відповідача вбачається, що правовий зміст даного документу є договором з певними правами та обов'язками. Позивач не заперечує факту написання розписки, заперечує лише факт отримання грошей по даній розписці. Крім того з досліджених в судовому засіданні розписок які надавались ОСОБА_4 вбачається, що останній отримував в якості оплати за магазин кошти 16 лютого 2012 року, 29 грудня 2012 року, 09 квітня 2012 року, що знову ж таки вказує на те, що існують два різні договори укладені між сторонами як то договір купівлі - продажу з порядком проведення розрахунку та договір позики з умовами повернення коштів що в свою чергу регулюється
частиною першою статті 1049 ЦК України згідно якої за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором;
- крім того як пояснила сама позивач кошти за договором купівлі - продажу повністю сплачено. (а.с.215, 216).
Із ухвали Апеляційного суду Сумської області постановленої 15 липня 2015 року у справі №589/6874/14-ц вбачається, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2015 року в даній справі залишено без змін. (а.с.217).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за №435-ІV (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти встановленої Національним банком України станом на 18 грудня 2015 року 100000 доларів США становить 2348767,5 гривні.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення боргу за договором позики від 18 вересня 2013 року вбачається, що:
- письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику;
- договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права;
- за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної суми або речей.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_4 у борг грошові кошти у розмірі 140000 доларів США, які відповідно до розписки від 07 червня 2012 року зобов'язалася повернути до березня 2014 року. В подальшому, 03.07.2012, 09.08.2012, 16.10.2012 та 10.12.2012 відповідач частково повернула ОСОБА_4 40000 доларів США рівномірними виплатами по 10000 доларів США. 13 вересня 2013 року ОСОБА_4 помер, його спадкоємцем (правонаступником) є ОСОБА_1 Відповідач, як у визначений розпискою термін, так і станом на час розгляду справи, взяті на себе зобов'язання не виконала. А тому, враховуючи те, що розписка є грошовим зобов'язанням і після її підпису позичальником всі зобов'язання
покладаються на позичальника, яким в даному випадку є ОСОБА_2, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в межах заявлених вимог, тобто з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти отримані відповідачем за розпискою від 07 червня 2012 року, за виключенням вже повернутих сум, в розмірі 100000 доларів США.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики від 07 червня 2012 року з огляду на наведені обставини задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року за №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) в редакції станом на 22.08.2013, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п1 п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI в редакції станом на 22.08.2013, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» №5515-VI, установлено у 2013 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення - працездатних осіб: з 1 січня - 1147 гривень.
З врахуванням вищезазначеного, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 3441 гривні (1147х3).
Керуючись, ст.525, 526, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст.3, 5, 10, 11, 57-60, 79, 88, ч.4 ст.169, ст.212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, селище Вороніж, вулиця 40 років Перемоги, будинок 1-А, кошти за розпискою від 07 червня 2012 року у сумі 100000 (сто тисяч) доларів США 00 центів.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в дохід держави судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривну 00 копійок.
У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які брали участь у справі (крім відповідача), можуть оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі (крім відповідача), але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення Шосткинським міськрайонним судом Сумської області без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в десятиденний строк з дати постановлення Шосткинським міськрайонним судом Сумської області ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області до Апеляційного суду Сумської області апеляційної скарги.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_10