Тростянецький районний суд Сумської області
м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72
Справа №2-79/2010р.
02 червня 2010 року Тростянецький районний суд Сумської області
в складі: головуючої судді - Литовченко Н.О.
при секретарі - Підопригорі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним заяви про відмову від спадщини, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання права власності на 1/4 частину жилого будинку (садиби);
за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини та поновлення права на частку у спадщині після смерті рідного батька шляхом визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини;
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Сумської виправної колонії Управління ДДУПВП в Сумській області №116, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання спадкоємців такими, що втратили право на спадщину внаслідок відмови від спадщини за власним волевиявленням,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Третя особа на стороні позивача ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним заяви про відмову від спадщини, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання права власності на 1/4 частину жилого будинку (садиби) посилаючись на те, що він та ОСОБА_6 є синами ОСОБА_5, шлюб між якими було розірвано 26.03.2003 року. Під час шлюбу за договором купівлі-продажу батьки придбали старий будинок по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянці, згодом на цьому подвір'ї побудували новий будинок та господарські будівлі. Як договір купівлі-продажу, так і новозбудований будинок реєструвалися на батька.
26.01.2008 року, ОСОБА_7 помер, заповіту не залишив. Після його смерті спадкоємцями першої були ОСОБА_2, мати померлого, та сини, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Протягом шести місяців після смерті батька ОСОБА_9 відмовився від прийняття спадщини, ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини. Позивач в цей час перебував в місцях позбавлення волі, прибути до нотаріуса та заявити особисто про прийняття спадщини не міг, а тому 10.07.2008 року він склав на адресу Державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька, начальник Сумської ВК-116 засвідчив його підпис на даній заяві та разом з засвідченим таким же чином довіреністю на оформлення його спадкових прав, дану заяву він віддав своїй матері.
В ОСОБА_3 державній нотаріальній конторі матері повідомили, що його заява в такій формі не проходить, потрібно скласти нову та завірити її нотаріусом, при цьому їй надали зразок заяви. Мати знайшла в м.Суми нотаріуса ОСОБА_4, разом з якою 22.07.2008 року прибула до нього по місцю відбування покарання з вже підготованими документами, та в присутності нотаріуса він підписав заяву про відмову від спадщини на користь матері, ОСОБА_10 При цьому мати та нотаріус роз'яснили, що така процедура спростить переоформлення спадщини, оскільки його частка у спадщині перейде його матері. При цьому нотаріус не довела до його відома, що він не може передати свою частку особі, яка не є спадкоємцем за законом. Таким чином, підписуючи дану заяву, він діяв під впливом помилки, вважаючи, що передає частку у спадщині своїй матері, яка спадкоємцем за законом після смерті батька не являлася. Одночасно він підписав і довіреність на ім'я матері бути його представником в ОСОБА_3 нотаріальній конторі, в тому числі і одержувати свідоцтво про право на спадщину та вчиняти інші дії з успадкованим майном.
25.11.2008 року ОСОБА_3 держнотконотра видала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті батька, а саме на жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в м.Тростянці по вул.Куйбишева,54-а на приватизованій земельній ділянці, на ім'я бабці, ОСОБА_2
Рішенням Тростянецького районного суду по справі 2-138/09 від 22.05.2009 року задоволено позов матері позивача та визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.11.2008 року на ім'я ОСОБА_2, а саме на 1\2 частину спадкового майна, що складається з вищезазначеного домоволодіння та визнано за ОСОБА_10 право власності на 1\2 даного домоволодіння.
Позивач вважає, що його відмова від своєї частки спадщини на користь особи, яка не є спадкоємцем за законом, є недійсною, бо вчинена під впливом помилки, що має істотне значення, порушено його право власності, а тому він вимушений був звернутися до суду.
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини та поновлення права на частку у спадщині після смерті рідного батька шляхом визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини посилаючись на те, що після смерті батька не використав своє право на спадщину, оскільки за проханням матері подав до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори заяву від 23.07.2008 року про відмову від належної йому долі спадкового майна. Його брат також відмовився від своєї долі спадкового майна після смерті батька, але потім звернувся до суду з позовом про визнання недійсною його заяви про відмову від прийняття спадщини. Ця обставина стала підставою для його звернення до суду з даним позовом. Від своєї частки спадкового майна він відмовився через умовляння матері, діяв при цьому проти своєї волі, під впливом тяжкої для нього обставини після смерті батька і на вкрай невигідних для себе умовах, а тому просив суд визнати його заяву про відмову від частки у спадщині після смерті батька недійсною та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Дані позови ухвалою суду були об'єднані в одне провадження, а ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Сумської виправної колонії Управління ДДУПВП в Сумській області №116, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання спадкоємців такими, що втратили право на спадщину внаслідок відмови від спадщини за власним волевиявленням посилаючись на те, що рішенням суду по справі 2-138/09 від 22.05.2009 року задоволено позов ОСОБА_10 та визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.11.2008 року на ім'я ОСОБА_2, а саме на 1\2 частину спадкового майна у вигляді домоволодіння по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянці та визнано за ОСОБА_10 право власності на 1\2 даного домоволодіння. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були третіми особами по даній справі, а зараз з ініціативи матері ОСОБА_11 звернулися з позовами щодо права на спадщину з метою поділу спадкового майна і таким чином зменшення її частки у спадщині.
ОСОБА_1 22.07.2008 року підписав заяву про відмову від спадщини, дана заява складена та завірена нотаріусом, яка роз'яснила йому всі наслідки даного правочину, а тому відсутні підстави для застосування наслідків від вчинення правочину під впливом помилки.
ОСОБА_6 23.07.2008 року також подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після смерті батька. Вона вважає, що їхні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають, а тому просить визнати недійсним з моменту оформлення та підпису правочин у вигляді заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька від 10.07.2008 року внаслідок невідповідності даної заяви чинному законодавству, та визнати його таким, що втратив право на спадкування після смерті батька внаслідок відмови від права на спадщину за власним волевиявленням відповідно до заяви від 22.07.2008 року, яку він подав за проханням матері; визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право на спадкування після смерті батька внаслідок відмови від права на спадщину за власним волевиявленням відповідно до заяви від 23.07.2008 року, яку він подав за проханням матері.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_12 позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному обсязі та доповнив підставу позовних вимог, та пояснив при цьому, що ОСОБА_1, знаходячись в місцях позбавлення волі, не зміг самостійно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а тому перебуваючи в Сумській ВК-116 за допомогою адміністрації даного закладу 10.07.2008 року склав заяву про прийняття спадщини після смерті батька та надав своїй матері довіреність оформити спадщину, як його заява, так і довіреність були посвідчені начальником закладу, в якому він утримувався. Коли з даною заявою мати звернулася до нотаріуса, їй було повідомлено, що син повинен подати заяву особисто, або ж відмовитися від спадщини на її користь, оскільки в такому разі вона понесе менші розходи, та дав їй зразок заяви про відмову від спадщини. ОСОБА_5 в м. Суми звернулася до нотаріуса ОСОБА_4, яка підготувала заяву, доручення та у ВК-116 посвідчила підписання заяви про відмову від спадщини після смерті батька на користь матері та доручення ОСОБА_1 При цьому ні в ОСОБА_3 держнотконторі, ні приватний нотаріус ОСОБА_4 не роз'яснили його довірителю та його матері, що він може відмовитися від своєї долі у спадщині на користь лише спадкоємця, яким його мати не була, родинні відносини між спадкодавцем та особою, на користь якої спадкоємець відмовлявся від спадщини, нотаріус не перевірила.
Дізнавшись, що не має права на спадщину, мати його довірителя звернулася до суду та за нею було визнано право власності на 1\2 домоволодіння, а ОСОБА_1 втратив можливість спадкувати після смерті батька у зв'язку з відмовою від спадщини на користь особи, яка не є спадкоємцем.
Він вважає, що заява про відмову від спадкування його довірителем була підписана внаслідок помилки, що має істотне значення, окрім того, дана заява суперечить законодавству України (частині 2 ст.1274 ЦК України), а її нотаріальне посвідчення проведене з порушенням п.1 ч.1 ст.49 ЗУ «Про нотаріат», п.31 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5. Прохає позов його довірителя задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовити за необгрунованістю.
Допитана в судовому засіданні в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю та заперечувала проти позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 посилаючись на те, що будучи юридично необізнаною та покладаючись на фаховий рівень та спеціальні знання спеціалістів ОСОБА_3 держнотконтори, за їхньою порадою запропонувала сину ОСОБА_13 відмовитися від спадщини на її користь, щоб спростити оформлення документів, при цьому вона не знала, що внаслідок розірвання шлюбу зі спадкодавцем, як колишня дружина, права на спадщину після смерті ОСОБА_7 вона не мала, а нотаріуси їй цього не роз'яснили. Внаслідок такої помилки ОСОБА_1 тепер втратив право на спадкування після смерті батька, іншого жила не має.
Пояснила, що її син ОСОБА_1 10.07.2008 року підписав заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька, та передав їй для передання до ОСОБА_3 держнотконтори, для чого видав їй відповідне доручення, справжність підпису на якому, як і на заяві, засвідчив начальник Сумської ВК-116. Вона подала цю заяву до ОСОБА_3 держнотконтори, але заяву у неї не прийняли, сказали, що потрібна нотаріально завірена заява. В м.Суми вона звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_4, яка згодилася поїхати до колонії посвідчити заяву сина, але попросила її привезти зразок заяви. Вона знову звернулася до ОСОБА_3 держнотконтори, де їй було надано зразок заяви, але не розібралися, що потрібен зразок заяви про прийняття спадщини, а не про відмову від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця.
ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, хоча і викликалася судом для дачі особистих пояснень.
Допитаний в судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_14 проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, підтримав позов своєї довірительки та пояснив, що ОСОБА_1 до ув'язнення мав достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини, а потім міг надіслати її до нотаріальної контори поштою. Заява від 10.07.2008 року складена з порушенням законодавства, а тому є незаконною, підстав для визнання заяви про відмову від спадкування такою, що вчинена під впливом помилки він не вбачає. Дані позови він вважає такими, що подані з ініціативи та під впливом ОСОБА_15 з метою зменшити частку успадкованого майна його довірительки. Позов ОСОБА_6 він також вважає необґрунтованим, а тому просить задовольнити позов його довірительки, а в позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_6 -відмовити.
Представник ОСОБА_2 ОСОБА_16 підтримав пояснення ОСОБА_14 та просив позов його довірительки задовольнити.
Представник відповідача Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Сумської виправної колонії Управління ДДУПВП в Сумській області №116 в судове засідання не з'явився та подав письмові заперечення проти зустрічного позову, просив розглянути справу без його участі.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася та прохала розглянути справу без її участі, при цьому надіслала письмові пояснення, що дійсно 22.07.2008 року посвідчувала довіреність та заяву ОСОБА_1, вказані нотаріальні дії вчинила на території Сумської виправної колонії №116 з додержанням всіх вимог законодавства щодо вчинення даних дій, ОСОБА_1 роз'яснено юридичний зміст нотаріальних дій, права та обов'язки і ним особисто підписані нотаріальні документи. Свою позицію щодо визнання чи невизнання позовних вимог не висловила.
Представник третьої особи ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_17 в судовому засіданні вирішення позову залишив на розсуд суду та пояснив, що ОСОБА_10 дійсно приносила до нотаріальної контори заяву сина про прийняття спадщини, але дана заява прийнята не була, оскільки спадкоємець повинен був подати таку заяву особисто. Вона не повідомила, що на час смерті ОСОБА_7 їх шлюб було розірвано, у зв'язку з чим їй, напевно, і були надані невірні консультації, що потягли за собою подання її сином ОСОБА_1 заяви про відмову від спадщини на її користь.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 помер 26.01.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с.25).
Згідно копії свідоцтва про право власності на жилий будинок, ОСОБА_7 належав жилий будинок з побудовами та спорудами в м.Тростянці по вул.Куйбишева,54-а (а.с.27).
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_1 (а.с.26).
Згідно копії вироку суду від 06.03.2008 року, ОСОБА_1 засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі та взятий під варту в залі суду (а.с.139-142).
Згідно заяви ОСОБА_1 від 10.07.2008 року, завіреної начальником Сумської ВК УДДУПКП в Сумській області (№116), на ім'я ОСОБА_3 держнотконтори, він повідомляє про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7І.(а.с.15), цього ж дня своєю довіреністю ОСОБА_1 доручає ОСОБА_10 оформити на нього спадщину після смерті батька (а.с.16).
Згідно заяви від 22.07.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, ОСОБА_1 відмовляється від належної йому долі спадкового майна після смерті батька на користь своєї матері, ОСОБА_10 (а.с.17).
Згідно довіреності від 22.07.2008 року, ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_10 бути його представником у ОСОБА_3 держнотконторі з питань оформлення спадкової справи після смерті ОСОБА_7 в зв'язку чим надає їй право оформити спадщину на своє ім'я (а.с.18).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем є мати, ОСОБА_2, спадкове майно складається з жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянці на приватизованій земельній ділянці, державний акт на яку не виготовлено (а.с.21).
Згідно рішення Тростянецького райсуду №2-138/2009р. від 22.05.2009 року, залишеного без змін Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29.07.2009 року, визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.11.2008 року державним нотаріусом ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2 та за ОСОБА_10 визнано право власності на 1\2 частину домоволодіння по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянці. Окрім того, в описовій частині даного рішення мається посилання на пояснення ОСОБА_6, який в суді пояснив, що відмовився від спадщини після смерті батька, оскільки не мав коштів на її оформлення (а.с.6-13).
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відповідно до п.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Відповідно до ч.5 цієї ж статті, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених ст.225,229-231 і 233 цього Кодексу.
Відповідно до ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.
Таким чином, ОСОБА_1, заявляючи про відмову від спадщини після смерті батька на користь матері помилявся щодо істотної обставини даного правочину, а саме щодо того, що його мати ОСОБА_10 не була спадкоємцем за законом внаслідок розлучення з його батьком. При цьому, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_10, будучи юридично не обізнані, оформляючи заяву про відмову від спадщини, беззаперечно покладалися на спеціальні фахові знання спеціалістів ОСОБА_3 держнотконтори та приватного нотаріуса ОСОБА_4, яким не був відомий факт розлучення подружжя ОСОБА_10, внаслідок чого і надані неповні та невірні консультації з питання відмови від спадщини на користь матері. ОСОБА_4 повинна була перевірити відповідно до вимог п.1.ч.1 ст.49, ст.78 ЗУ «Про нотаріат» та п.31 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 докази належності матері до кола спадкоємців ОСОБА_7
Даний висновок суду підтверджується також зразком заяви про відмову від спадщини, який був наданий ОСОБА_10 в ОСОБА_3 держнотконторі для підготовки аналогічної заяви від її сина (а.с.212).
Доказом наявності істотної помилки в діях ОСОБА_1 є і те, що підписавши завчасно складену приватним нотаріусом ОСОБА_4 заяву про відмову від спадщини, він одночасно підписав і доручення на ім'я своєї матері, в якому надав їй право оформити спадщину, що залишилася після смерті його батька, на своє ім'я.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, визнати його заяву на адресу ОСОБА_3 нотаріальної контори Сумської області від 22.07.2008 року про відмову від належної йому долі спадкового майна, що залишилося після смерті його батька, на користь матері недійсною, як таку, що вчинено під впливом помилки, визнати за ним право власності на 1\4 частину жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований на земельній ділянці, яка приватизована згідно рішення Тростянецького міськвиконкому №11 від 19.01.1994 року, але державний акт не виготовлено, по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянець Сумської області в порядку спадкування після смерті батька, та визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.11.2008 року державним нотаріусом ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2, а саме в частині одної четвертої частини спадкового майна, що складається з жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований на земельній ділянці, яка приватизована згідно рішення Тростянецького міськвиконкому №11 від 19.01.1994 року, але державний акт не виготовлено, по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянець Сумської області.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини та поновлення права на частку у спадщині після смерті рідного батька шляхом визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки всупереч ч.3 ст.10 ЦПК України, ним не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та не надані докази на їх обґрунтування.
ОСОБА_6 не довів, що подаючи заяву про відмову від спадщини він діяв проти своєї волі та під впливом тяжких для нього обставин внаслідок смерті батька, оскільки без існування такої обставини, як смерть батька, не виникло б і підстав для спадкування. Окрім того, з часу смерті батька до подання ним заяви про відмову від спадщини минуло майже 6 місяців та підстави для застосування наслідків правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини відповідно до ст.233 ЦК України відсутні.
За таких обставин немає підстав і для визначення ОСОБА_6 додаткового строку для прийняття спадщини.
З вищенаведених мотивів суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання спадкоємців такими, що втратили право на спадщину внаслідок відмови від спадщини за власним волевиявленням за безпідставністю, оскільки її вимоги не ґрунтуються на законі та є безпідставними.
Відповідно до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 302грн. у відшкодування понесених ним судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.229,1261,1268,1269,1272,1274 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Інструкцією про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати заяву ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_3 нотаріальної контори Сумської області від 22.07.2008 року про відмову від належної йому долі спадкового майна, що залишилося після смерті його батька, на користь матері ОСОБА_10, недійсною, як таку, що вчинено під впливом помилки.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на одну четверту частину жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований на земельній ділянці, яка приватизована згідно рішення Тростянецького міськвиконкому №11 від 19.01.1994 року, але державний акт не виготовлено, по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянець Сумської області в порядку спадкування після ОСОБА_7, який помер 26.01.2008 року.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.11.2008 року державним нотаріусом ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2, а саме в частині одної четвертої частини спадкового майна, що складається з жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований на земельній ділянці, яка приватизована згідно рішення Тростянецького міськвиконкому №11 від 19.01.1994 року, але державний акт не виготовлено, по вул.Куйбишева,54-а в м.Тростянець Сумської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 302грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після нього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя