Справа № 515/1304/15-ц
Провадження № 2/515/74/16
Татарбунарський районний суд Одеської області
04 лютого 2016 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Семенюк Л.А,
за участю секретаря Унгурян Т.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
представника відповідача (за дорученням) ОСОБА_3,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним,
20 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.
Судовий розгляд справи призначався неодноразово, однак відкладався з різних поважних причин, невчасного надходження повідомлень про вручення сторонам судових повісток та недобросовісного виконання сторонами своїх обов'язків. Останні три рази, а саме: 12.01.2016 року, 28.01.2016 року та 04.02.2016 року позивач та його представник ОСОБА_2 за викликом суду у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю у розгляді кримінального провадження в Татарбунарському районному суді Одеської області, а також цивільних справ в апеляційному суді Одеської області (а.с.123,126,129), при цьому, заяв від сторони позивача до суду про розгляд справи без їх участі не надходило.
Згідно зі статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Законодавець у ст.157 ЦПК України стосовно строків розгляду справи звернув увагу на те, що справа в суді розглядається протягом розумного строку.
Зважаючи на викладене та те, що справа у провадженні суду перебуває тривалий проміжок часу, а позивач зловживає своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе під час вирішення питання про можливість подальшого розгляду справи застосувати положення ст.207 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд враховує положення ч. 2 статті 11 ЦПК України, згідно якої, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, та статті 27 ЦПК України, відповідно до якої, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Законодавець не встановив залежності наслідків повторної неявки позивача від поважності причин неявки. Таким чином, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, незалежно від причин неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Наслідок неявки позивача, передбачений у ч. 3 статті 169 ЦПК України, є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті. Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Беручи до уваги те, що справа у провадженні суду перебуває тривалий проміжок часу, позивач та його представник повторно не з'явилися у судове засідання, суд вважає за доцільне застосувати положення п. 3 ч. 1 статті 207 ЦПК України та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 27, 157, ч.3 ст.169, 207, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, за яких заява була залишена без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя Семенюк