Справа № 523/16364/15-ц
(заочне)
"26" січня 2016 р.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Середи І.В.,
при секретарі - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою комунальної установи «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Фрунзівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
КУ «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини її доходів на утримання дитини, посилаючись на те, що розпорядженням Фрунзівської райдержадміністрації малолітня ОСОБА_2 влаштована до КУ«Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» на повне державне забезпечення на пів року, але термін перебування дитини у закладі сплинув. Рішенням виконкому Перехрестівської сільради Фрунзівського району Одеської області ОСОБА_2 була вилучена з сім'ї, оскільки подальше перебування дитини там загрожувало її життю, у зв'язку з чим в подальшому вона була влаштована до Будинку дитини № 3. За час перебування дитини у закладі відповідач жодного разу її не відвідала, долею доньки не цікавиться, жодних проявів материнської турботи не виявляє, матеріально дитину не утримує, з заявою про повернення дитини до позивача не зверталась.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, а також не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач, повідомлена належним чином про дату, місце та час, судового засідання, до зали судових засідань не з'явилась, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталась.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської областіу судове засідання не з'явився, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.
Оскільки відповідач заперечень проти позову не надав, то суд зі згоди позивача вважає за можливе відповідно до положень ст.224 ЦПК України постановити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 в смт.Фрунзівка, Фрунзівського району Одеської області, відповідно до свідоцтва про народження батьками неповнолітньої є ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_1. Відомості про батька дитини записані за заявою матері відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України.
Рішенням виконавчого комітету Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області №74 від 13.12.2013 р. вилучено дитину ОСОБА_2 для тимчасового влаштування до Фрунзівської районної лікарні, так як перебування дитини в сім'ї загрожує її життю (а.с.10).
Розпорядженням Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області №505/А-2013 від 16.12.2013 р. влаштовано дитину на повне державне забезпечення, без позбавлення батьківського піклування, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав мати, ОСОБА_1 (а.с.9).
З моменту направлення дитини до КУ «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» відповідачка не виконує своїх обов'язків по вихованню своєї доньки, оскільки її долею не цікавиться, жодних проявів батьківської турботи не виявляє, дитину не відвідує, коштів на її утримання не надає.
Відповідно до частини першої статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину. Якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, то вони відповідно до п.2 ч.1 та ч.2 ст.164 СК України можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
Фрунзівська районна державна адміністрація Одеської області направила до суду висновок органу опіки та піклування від 02.10.2015 р., згідно з яким вважає за недоцільне позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки відповідач власного житла не має, проживає в будинку матері, живе за рахунок коштів, які отримує як одинока мати, самоусунулась від виховання своєї малолітньої доньки з 16.12.2013 р. не приділяє уваги виконанню своїх обов'язків, не працює, не цікавиться долею, не забезпечує матеріальне утримання дитини.
Суд вживав всі можливі заходи щодо виклику відповідача в судове засідання, однак ОСОБА_1 в судові засідання не з'являлася, пояснень з приводу позовних вимог не надавала, доказів щодо перешкод у спілкування з дитиною суду не надавалось.
Відповідачка у добровільному порядку матеріально дитину не утримує.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-и) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Згідно з нормами ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Підстав для сумніву достовірності висновку спеціалістів, його компетентності або об'єктивності у суду не має.
Оцінивши усі докази в сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні безперечно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини і на цих підставах повинна бути позбавлена батьківських прав.
Однак, разом з тим, позбавлення батьківських прав не звільняє відповідача від виконання обов'язку утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд відповідно до статті 182 СК України враховує обставини, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача, та відповідно до вимог статті 183 СК України судом визначається частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину
На підставі викладено суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 й стягнення з неї аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.10.2015 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 14.11.2031р.
В силу статті 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню 487,20 грн. судового збору з вимог нематеріального характеру про позбавлення батьківських прав та 487,20 грн. з вимог матеріального характеру про стягнення аліментів - всього в сумі 974,40 грн.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215,224-226 ЦПК України, суд -
Позов комунальної установи «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітньої доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, інн.НОМЕР_1, на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 жовтня 2015 року і до її повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, інн.НОМЕР_1, на користь держави судові витрати в розмірі 974,4 грн..
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів, з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем у апеляційному порядку.
Суддя: