Є. у. н. с. 512/901/15-ц
Провадження № 2/512/46/16
08.02.2016
08 лютого 2016 року Савранський районний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Лепехи В.А., секретаря судового засідання Шаповал Н.Г., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань, Одеської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до Савранського районного суду Одеської області із позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору від 08.08.2014 р. відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,40% на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення вимог договору відповідач зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку із чим, станом на 30.09.2015 р., має заборгованість в сумі 33248,19 грн., яка складається з наступних сум: 31194,54 грн. - заборгованість за кредитом; 9558,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 435,55грн. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1559,44 грн. - штраф (процентна складова). Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33248,19 грн. за кредитним договором та судові витрати: 1218 грн. - судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача був відсутній, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. На заявлених вимогах наполягає, просить позов задовольнити у повному обсязі (а. с. 38).
Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про часткове визнання позовних вимог, вказавши, що не визнає суми заборгованості та штрафних санкцій (а. с. 45).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи.
Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
По справі встановлено, що 08.08.2014 р. ОСОБА_1 подала до ПАТ «ПРИВАТБАНК», Анкету-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. При укладенні даного договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 21600грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
У відповідності до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом банку строків платежів більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5 % від суми позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з позивачем, внаслідок чого, у неї, станом на 30.09.2015 року, перед кредитором виникла: заборгованість по кредиту в сумі 21194,54 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9558,66 грн.
Доказів погашення існуючої за вищевказаним кредитним договором заборгованості або її зменшення порівняно із розрахунками, наданими позивачем, на час розгляду справи судом відповідач не надав, не встановлено таких і в судовому засіданні.
Оскільки комісія та пеня є складовими частинами щомісячного платежу, передбаченого умовами договору, то заборгованість з нарахування та прострочення комісії та пені в сумі 435,55 грн. підлягає також стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Разом з тим вимоги банку про стягнення з боржника окрім вказаних штрафу (процентної складової), як це передбачено умовами та правилами позивача надання банківських послуг та споживчого кредиту, не ґрунтуються на законі.
Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача фіксованого штрафу та штрафу, нарахованого у відсотку від суми заборгованості свідчать про безпідставне застосування до боржника подвійної цивільно-правової відповідальності одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК, згідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином умова кредитного договору про подвійну відповідальність боржника відповідно до ч. 2 ст.215 ЦК України являється нікчемною і не може застосовуватися до боржника.
Суд також вважає за необхідне в порядку ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 610, 612 ч. 1, 2, ст. 623 ч. 1, ст. 1054 ч. 1, ст. 1055 ч.1 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 30, 60, 81 ч.1, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт КЕ № 960303 виданий Савранським РВ УМВС України в Одеській області 17.03.1998 року, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд 50, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 31688,75 гривень в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором від 08.08.2014 р. та 1218 грн. в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. А. Лепеха