Справа № 453/112/15 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.
Провадження № 22-ц/783/113/16 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.
Категорія:39
01 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Гірник Т.А.
суддів - Бакуса В.Я., Левика Я.А.
секретар - Симець В.І.
та з участю представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за обов»язковою часткою, -
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з указаним позовом до відповідачів, заявою від 01.04.2015 року позовні вимоги уточнив та просив визнати за ним право власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8, посвідченого Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівської області 19 лютого 2014 року, який складається із 1 житлової кімнати площею 21,9 м.кв., кухні площею 19,5 м.кв., службового приміщення площею 7,5 м.кв., господарських будівель та споруд. Визнати право власності на житлові кімнати цього ж будинку площею 18.0 м.кв., площею 17,2 м.кв., веранду площею 16 м.кв, господарській будівлі та споруди, які споруджені ним, а тому визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому.
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Гребенівська сільська рада про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за обов'язковою часткою. З посиланням на ст. 1241 ЦК України просила визнати за нею право власності на 1/8 частку нерухомого майна - житлового будинку, що позначений літ. А-2 технічного паспорта, загальною площею 109, 9 м.кв., житловою площею 56, 9 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за обов'язковою часткою після смерті спадкодавця ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 1 квітня 2015 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.
Оскаржуваним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 7/8 частин житлового будинку під літ. А-1 загальною площею 109, 9 м.кв., житловою площею 56, 9 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У решті частині позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину житлового будинку під літ. А-1 загальною площею 109, 9 м.кв., житловою площею 56,9 м.кв з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за обов'язковою частко після смерті батька ОСОБА_8, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_4 Вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права, при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове. Мотивує тим, що судом безпідставно залишено без розгляду клопотання про витребування з архіву Сколівської районної адміністрації витягу з рішення №204 виконкому Сколівської районної ради та дублікату свідоцтва про право власності на ім»я ОСОБА_8 на зазначений житловий будинок.
Суд не врахував, що відповідно до свідоцтва про право власності на ім»я спадкодавця від 30 липня 1988 року останньому належав будинок іншої площі і у суду не було підстав визнавати в порядку спадкування право за спадкоємцями в тому числі за особою, що має право на обов»язкову частку яка становить 1/8 частину спадкового майна з врахуванням існуючого житлового будинку під літ «А-1» загальною площею 109, 9 м.кв., житловою площею 56,9 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами, як належного спадкодавцю на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року виходячи з даних технічного паспорта житлового будинку від 17 вересня 2014 року на ім»я ОСОБА_4 Тобто, судом було прийнято рішення про визнання права на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом з врахуванням самочинного будівництва, яке було проведено ОСОБА_4 ще у 2005 році.
Вказує на те, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування - ч.1 ст. 376 ЦК України.
Тому вважає, що судом першої інстанції помилково визначено право власності ОСОБА_2 на 1/8 частину житлового будинку з врахуванням житлової площі будинку збільшеної за рахунок самочинного будівництва, здійсненого позивачем.
До відкладення розгляду справи в зв»язку з витребуванням судом апеляційної інстанції матеріалів інвентаризаційної справи, особа яка подала апеляційну скаргу доводи такої підтримав.
В останнє судове засідання не з»явився.
Представник ОСОБА_2 - відповідач за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в апеляційній інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечив. Вважає, що з врахуванням матеріалів справи, а саме даних копії довідки від 09.10.2014 року, наданої позивачем, складеної Стрийським МБТІ за якою роком забудови будинку значиться 1961 рік і вказана загальна площа будинку 109,9 м кв - у суду були підстави вирішити про права сторін у частках, зазначених судом як таких що виникли в порядку спадкування, оскільки саме у такому виді будинок належав ОСОБА_8 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Інші учасники в судове засідання не з»явились. Належним чином повідомлені про дату розгляду справи за апеляційною скаргою, про що до справи долучено розписки про повідомлення учасників процесу.
Колегія суддів вважає, що електронне повідомлення скероване ОСОБА_4 в день, призначений для розгляду справи, а саме 01.02.2016 року про відкладення розгляду справи в зв»язку з відсутністю на території Львівської області - не дає підстав для висновку про неявку позивача з поважної причини та відкладення розгляду справи. За даними такого повідомлення - таке направлене в межах Львівської області крім того, його зміст не свідчить про поважність причини, за якої особа відсутня на території області. Крім того, позиція позивача вислухана судом до відкладення розгляду справи, висвітлена у апеляційній скарзі, є зрозумілою, що дає можливість правильно оцінити мотиви апеляційної скарги та перевірити законність оскаржуваного рішення. Тому колегія суддів вважає можливим продовжувати розгляд справу у відсутності осіб, що не з»явились, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та витребуваної судом апеляційної інстанції матеріали інвентаризаційної справи по будинку АДРЕСА_1 / папка № 82/, реєстровий № 71 та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення по суті вимог.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу .
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 частково та задовольняючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_2, судом першої інстанції враховано, що за змістом заповіту, складеного та посвідченого 19.02.2014 року секретарем виконкому Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_8 на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів своєму зятеві ОСОБА_4. Вказаний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі 19.02.2014 року за № 2, не змінено та не скасовано, що підтверджується довідкою Гребенівської сільської ради № 205 від 02.07.2014р.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Гребенівською сільською радою Сколівського району Львівській області 01.04.2014 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Гребенів Сколівського району Львівської області.
У відповідності до ч. 1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_8, про що свідчить копія свідоцтва про її народження і копія свідоцтва про укладення шлюбу та згідно довідки МСЕК є інвалідом ІІ групи, тобто непрацездатною особою, в тому числі на час відкриття спадщини, а тому відповідно до вимог вказаної вище норми, має право на обов'язкову частку, розмір з врахуванням матеріалів справи становить 1/8, що не оспорюється.
Вирішуючи питання про права сторін на спадкове майно з врахуванням змісту заповіту на користь ОСОБА_4 та прав відповідача ОСОБА_2, як спадкоємця першої черги на обов»язкову частку незалежно від змісту заповіту, суд вважав, що у порядку спадкування сторони мають права на спадкове майно спадкодавця, яким є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1, який належав спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, видане 30.07.1988 року виконкомом Сколівської районної ради народних депутатів, що підтверджується архівною довідкою № 2356 від 09.10.2014 року, виданої Стрийським МБТІ.
Права сторін на такий будинок визнав суд та врахував в тому числі, що ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 за заповітом,, а ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті свого батька ОСОБА_8 на підставі ст. 1241 ЦК України, проте оформити свої спадкові права не мають можливості, оскільки оригінал правовстановлюючого документа - свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, видане 30.07.1988 року виконкомом Сколівської районної ради народних депутатів, який посвідчував право власності спадкодавця на житловий будинок був втрачений, що є перешкодою для оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.
Твердження ОСОБА_4 та його представника про здійснення реконструкції житлового будинку внаслідок чого була чого була збільшена загальна та житлова площа будинку, добудовано веранду та господарські будівлі та споруди суд не врахував, оскільки дослідив лише частину технічної документації на будинок, виготовленої КП ЛОР «Стрийське МБТІ» станом на 17.09.2014 року та дійшов висновку, що житловий будинок було побудовано у 1961 році, господарські будівлі та споруди - у 1980-1990 роках, тобто за життя спадкодавця - власника будинку ОСОБА_8
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки такі зроблено при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Згідно вимог ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов»язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла/, до інших осіб /спадкоємців/.
Згідно вимог ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_4 стверджуючи про проведення ним будівельних робіт, щодо реконструкції та добудові будинку в означений ним період часу у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не надав суду жодних доказів на підтвердження зазначених ним обставин і таких у судовому засіданні не здобуто.
Однак такі висновки суду не свідчать про наявність прав спадкодавця на день смерті на майно, право на яке визнано судом з спадкоємцями у відповідних частках як на спадкове.
З витребуваної за погодженням із сторонами у справі в тому числі з особою, котра подала апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції матеріалів інвентаризаційної справи /папка № 82, реєстровий № 71/ Стрийського МБТІ на будинок АДРЕСА_1 убачається наступне.
На підставі рішення виконкому Сколівської районної Ради народних депутатів № 204 від 21.07.1988 року ОСОБА_8 30.07.1988 року видано Свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок виконкомом Сколівської районної Ради народних депутатів, звірена копія якого знаходиться у матеріалах Інвентаризаційної справи на 11-му аркуші, яке 04.08.1988року Стрийським МБТІ записано у реєстрову книгу та складено заключення про реєстрацію будинковолодіння на ОСОБА_8
Згідно даних Поверхового плану на будинок, складеного 27.02.1988 року - будинок по АДРЕСА_1 був одноповерховою спорудою і включав приміщення першого поверху, до складу яких входило житлова кімната пл. 21, 9 м кв під літ 1-2 , кухня 19, 5 м кв. під літ. 1-1 та нежитлове приміщення пл.. 7 ,5 м кв. під літ. 1-3, а також підвал площею 10, 6 м під літ І. / а. с. 4 інв. справи/. Єксплікація внутрішніх площ до плану станом на 10.03.1988 року відповідає такому плану будинку /а. с . 5 інв. справи./
Враховуючи дані довідки Стрийського МБТІ від 09.10.2014 року, що видана ОСОБА_4, копія якої долучена до матеріалів справи - у такій роком забудови житлового будинку загальною площею 109, 9 м кв. значиться 1961 і згідно додаткових даних довідки, котра підписана від імені інженера інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9 та начальником БТІ ОСОБА_10 - самочинного будівництва немає.
ОСОБА_11, котра фактично покладена в основу судового рішення при з»ясуванні обставин щодо складу та об»єму спадкового майна не узгоджується з даними технічної та юридичної документації по будинку, які знаходяться у інвентаризаційній справі і не зрозуміло на чому така ґрунтується в частині даних про 1961 рік забудови будинку загальною площею 109,9 м кв, оскільки у документах МБТІ відсутні будь-які дані, які б свідчили про обґрунтованість такої довідки стосовно площі будинку. Зазначення у довідці, що згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ право власності на об»єкт нерухомого майна зареєстровано на ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 30.07.1988 року виконкомом Сколівської районної ради на підставі рішення цього ж органу від 21.07.1988 року № 204 саме на будинок означеної у довідці площі, про яку описано вище враховано судом без дослідження матеріалів, на підставі яких видано довідку та винесено незаконне рішення.
За даними Технічного паспорта станом на 17 вересня 2014 року на замовлення ОСОБА_4 будинок по зазначеній вище адресі, як цілісний об»єкт складається з наступних приміщень: трьох житлових кімнат площами 21, 7 м кв під літ 1-2, 18 м кв під літ 1-5, 17, 2 м кв під літ 1-4 ,кухні 19, 2 м під літ 1-1, коридору 16,3 м кв під літ 1 санвузла пл. 7,3 м кв під літ 1-3 та підвалу пл.. 10,2 м кв підліт 1, що також відображено у експлікації приміщень станом на 17 вересня 2014 року /а.с. 17-20/.
Документів на реконструкцію будинку та добудову немає. Такі не надані сторонами, не встановлені судом . Тому дані зазначеної вище довідки від 09.10.2014 року про відсутність самочинного будівництва та приналежність ОСОБА_8 згідно Свідоцтва про право власності від 30.07.1988 року будинку саме у такому вигляді є необґрунтованими.
Відповідно наявні у матеріалах інвентаризаційної справи оцінювальні акти про будинок складені працівниками МБТІ 17.09.2014 року викликають сумнів, оскільки не узгоджуються з попередніми документами інвентаризаційної справи. Зокрема згідно оціночних актів складених 27.07.1988 року будинок складався з перелічених вище приміщень: кімнати кухні коридору,загальна площа по будинку становила 59, 2 м кв. Будь-яких документів, які б свідчили про підстави за яких збільшилась площа будинку до 109 ,9 м кв - немає.
Колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції не здобуто доказів виникнення права власності у ОСОБА_8 на будинок по вказаній вище адресі у існуючому на день смерті вигляді будинку, право власності на який набув ОСОБА_8, на момент його смерті не існувало і доказів виникнення у ОСОБА_8 таких прав суду не надано.
У відповідності до вимог ст. 1218 ЦК України, за змістом якої до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті - відповідно у спадкоємців ОСОБА_8 також не виникло прав на будинок в існуючому вигляді, як на спадкове майно спадкодавця.
Тому висновки суду першої інстанції про визнання за сторонами у відповідних частках прав на будинок з врахуванням заповіту на користь ОСОБА_4 та права відповідачки ОСОБА_2 за первісним позовом на обов»якову частку у спадковому майні - не було правових підстав.
Щодо мотивів апеляційної скарги ОСОБА_4 про незаконність рішення в частині відмови йому у задоволенні вимог про визнання права власності на частини приміщень, про які зазначає у позові, як на здійснене ним самочинне будівництво, то з такими колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.
Такі мотиви позовної заяви ОСОБА_4 та апеляційної скарги додатково підтверджують попередні висновки судової колегії про факт самочинної реконструкції та добудови будинку.
Крім того, за змістом ч.1 ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. За змістом ч.2 цієї норми - особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_4
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення по суті позовних вимог та відмову у задоволенні позовних вимог первісного та зустрічного позовів.
Керуючись ст.ст. 303 ,304, п.2 ч.1 ст. 307 , п.1 ч.1 ст. 309 , ч.2 ст. 314 , ст. 316 , 317 ,319 ЦПК України колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2015 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, та вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за обов»язковою часткою, - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді