Справа №263/870/16-ц
Провадження №2/263/682/2016
08.02.2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Ікорської Є.С. при секретарі Турчиній Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-159», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилье-22» про визнання права власності, -
Позивачі звернулись з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-159», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилье-22» про визнання права власності. В позові зазначили, що позивачі, перебуваючи у шлюбних відносинах, придбали квартиру АДРЕСА_1. Пайовий внесок був повністю сплачений. Позивачі позбавлені можливості зареєструвати право власності в відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ММУЮ на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що реєстрація права власності відбувається на підставі свідоцтва про права власності. У зв'язку з вищенаведеним, позивачі просять суд визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 по ? частині за кожним.
Позивачі надали заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позов підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ордером №002206 від 10.08.1987р. ОСОБА_1 надана житлова площа, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Згідно із положеннями п.5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» № 9 від 18.09.1987 року член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, і вчиняти відносно неї інші угоди, не заборонені законом.
Згідно з довідкою від 18.11.2015р., наданою ТОВ «Житло-22» ОСОБА_1, пайовий внесок повністю сплачено у розмірі 6 988 грн.(а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1Т перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01.05.1978р, а отже спірна квартира набута ними у період шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст.384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.
Відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 у квартирі АДРЕСА_1 мешкають: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 9).
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 25.11.2015 року, загальна площа вказаної квартири складає 45,9 кв. метрів, жила - 27,7 кв. метрів (а.с.13-14).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Частина 2 статті 3 цього Закону визначає, що державна реєстрація гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з ч. 4 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Тобто такі права мають підтверджуватися відповідними правовстановлюючими документами, а право власності - бути зареєстрованим належним чином, відповідно до закону, оскільки такою реєстрацією держава визнає наявність цих прав і гарантує їх достовірність.
Вирішуючи справу, суд приймає до уваги, що позивачі у встановленому законом порядку набули право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1. Враховуючи той факт, що на теперішній час позивачі позбавлені можливості зареєструвати своє право власності у органах реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно через відсутність у них правовстановлюючого документу на спірну квартиру, суд вважає необхідним захистити права позивачів та визнати за ними в судовому порядку право власності на квартиру АДРЕСА_1 по ? частині за кожним.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 213, 215 ЦПК України,ст.328, 384, 392 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-159», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилье-22» про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,90 кв. метрів, жилою - 27,70 кв. метрів по ? частині за кожним.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Є.С. Ікорська