263/14031/15-ц
2/263/687/2016
05 лютого 2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Шатілової Л.Г., при секретарі Маслюк К.О., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання,-
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на час навчання сина, в позові вказала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 29.12.2015 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сину виповнилося 18 років, він навчається у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», на денній формі навчання, за контрактом, знаходиться на її утриманні та потребує матеріальної допомоги, тому позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на час навчання сина у розмірі ? частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно до закінчення ним навчання.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки рішенням суду від 28.01.2016 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини доходу щомісячно, крім того він має матір похилого віку, якій надає матеріальну допомогу. Вважають, що оскільки син інколи їздить на автомобілі, то має грошові кошти на бензин, а відтак повинен сам себе утримувати. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки на їх думку, в судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_5 потребує утримання на час навчання.
ОСОБА_5, допитаний у судовому засіданні у якості свідка, суду пояснив, що він навчається у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», на факультеті транспортних технологій, на денній формі навчання, за контрактом. Батько матеріальної допомоги йому не надає, його навчанням та життям не цікавиться. У зв'язку з навчанням, він несе певні витрати, а саме: має сплачувати вартість контракту за навчання (зокрема у грудні 2015 року матір доплатила за контракт ще 320,00 гривень), оплачує проїзд на автобусі до навчального закладу у розмірі 4,00 гривні за 1 поїздку - 8,00 гривень на день (на тролейбусі їздити не має можливості, через те, що має проблеми зі спиною та періодично звертається за медичною допомогою), витрачає кошти на обід приблизно 15,00 гривень на день, несе витрати на придбання канцелярських товарів (у середньому купує 3 зошити на 96 аркушів, три ручки на місяць), також витрачає кошти на виготовлення ксерокопій навчального матеріалу в середньому 250,00 гривень на місяць (2-3 рази на тиждень він робить по 15-20 копій аркушів формату А4). Витрати на одяг несе його бабуся. Мати також сплачує вартість страховки СЧБО 95,00 гривень на місяць, це допомагає заощаджувати при лікуванні його спини.
Суд, з'ясувавши думку сторін та їх представників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 26.10.1996 року, який було розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.12.2015 року /а.с. 14/.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 3/.
ОСОБА_5 навчається у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», на факультеті транспортних технологій «Організація митного контролю на транспорті», на денній формі навчання, за контрактом, що підтверджується довідкою № 340 від 12.11.2015 року /а.с. 9/ та договором № 7415 про навчання ДВНЗ «ПДТУ» від 25.09.2014 року /а.с. 9-10/.
Позивачкою ОСОБА_3 було сплачено кошти за навчання сина у розмірі 7000,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 6857490 від 22.10.2015 року /а.с. 5/, та у розмірі 320,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 7486285 від 30.12.2015 року /а.с. 26/.
Згідно довідки № 1758 від 24.12.2015 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю /а.с. 16/.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 має захворювання хребта, що підтверджується довідкою, виданою СМЦ ТОВ «Клініка Здоров'я Плюс» /а.с. 19/, є членом СЧБО Ілліч-Фарм та сплачує щомісячні внески у розмірі 95 гривень /а.с. 17-18/.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28.01.2016 року з ОСОБА_4 було стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 27.11.2015 року та до повноліття дитини.
У судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_4 працює монтажником санітарно-технічного обладнання ККП «КК «Західна» та має стабільний заробіток, що підтверджується довідкою № 57 від 27.01.2016 року /а.с. 25/, має матір ОСОБА_7, яка є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № 2021515348 /а.с. 24/, якій відповідач надає матеріальну допомогу.
Відповідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Враховуючи, що повнолітній син сторін продовжує навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, за контрактом, несе витрати у зв'язку з навчанням в середньому 580-600 гривень на місяць, що було встановлено у судовому засіданні, а також беручи до уваги, що позивачка ОСОБА_3 ніде не працює та перебуває на обліку у центрі зайнятості, відповідач ОСОБА_4 є працездатним, має постійне місце роботи та стабільний дохід, рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28.01.2016 року сплачує на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку), щомісячно починаючи з 27.11.2015 року, при цьому надає матеріальну допомогу матері, яка є пенсіонером за віком, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у розмірі 1/7 частини зі всіх видів його доходів щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_5
Одночасно суд не бере до уваги той факт, що повнолітній син сторін ОСОБА_5 потребує лікування через захворювання спини, оскільки розглядає позов відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, в межах заявлених вимог, тому вирішує питання про стягнення аліментів у зв'язку з навчанням. При цьому позовних вимог про стягнення коштів на лікування заявлено не було.
На підставі ст. 182, 191, 198-200 СК України, керуючись ст. 10, 60, 88, 131, 197, 213, 215, 367 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця міста Маріуполя Донецької області, працюючого слюсарем-ремонтником ККП «КК «Західна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, аліменти на утримання сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/7 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 27.11.2015 року на період продовження навчання сина, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.
Суддя Л.Г.Шатілова