Справа № 229/2582/13-к
Номер провадження № 229/149/2013
2013 р.
03.12.2013 року
колегія суддів Дружківського міського суду Донецької області в складі:
головуючого судді Грубник О. М.
суддів при секретарі Молібога Г.В. Гонтар А.Л. Варламової О.Д.
за участі прокурора Калініченко В.В.
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження у відношенні обвинуваченої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ростова-на-Дону, Російської Федерації, росіянки, громадянки Російської Федерації, освіта неповна середня, не працююча, не заміжній, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, проживаюча за адресою:АДРЕСА_5,
в здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України
23 квітня 2013 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, обвинувачена ОСОБА_7 знаходилась в квартирі її знайомої ОСОБА_9, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, де разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 вживала спиртні напої.
У ході спільного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на кухні квартири виникла сварка, під час якої ОСОБА_7 прийняла рішення вчинити умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 З цією метою вона в праву руку узяла на кухонному столі кухонний ніж, розуміючи протиправний характер своїй дії, бажаючи настання смерті ОСОБА_6, наблизилась до нього та тричі вдарила його кухонним ножем у життєво важливий орган - живіт та поверхні грудної клітки.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. А також легкі тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого поранення лівої бокової поверхні грудної клітки.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 впав на підлогу і не чинив опір, а ОСОБА_7 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як сусіди викликали ОСОБА_6 швидку медичну допомогу, автомобілем якої останнього було доставлено у Центральну міську лікарню м. Дружківки, де йому була надана медична допомога.
В пред'явленому звинуваченні ОСОБА_7 визнала себе виною частково і пояснила,що 23 квітня 2013 року вона разом з ОСОБА_9 пішли на пошту, отримати кореспонденцію. ОСОБА_6 залишився дома у ОСОБА_9 По дорозі вони зустріли друзів, випили спиртних напоїв. ОСОБА_9 не змогла дійти додому. Вона повернулась додому одна. ОСОБА_6 спитав, де ОСОБА_9, на що вона відповіла, що десь валяється п'яна. Він почав її ображати. Після цього вона пішла шукати ОСОБА_9, але останньої ніде не було. Повернувшись додому вона сказала про це ОСОБА_6 Але він почав на неї кричати. Вони з потерпілим знаходились на кухні, в залі спав ОСОБА_11 Після цього вони з ОСОБА_6 ще випили. Потерпілий періодично її ображав різними словами, вона вже не пам'ятає, що йому на це відповіла і після цього він почав її бити, тримав за волосся, вона почала кричати, але він її не відпускав, тоді вона схватила, що їй підвернулось під руку та декілька разів вдарила потерпілого. В які частини тіла вона його била, не знає. Коли потерпілий її тримав за волосся, то продовжував бити. Бив її кулаком по спині. Вона не бажала смерті потерпілому, а лише захищалась від нього. Коли, вона побачила, що накоїла, то почала кричати. На її крик прибіг сусід і вона йому сказала, що б він викликав швидку допомогу. Кається у тому, що накоїла та просить її строго не наказувати.
Незважаючи на часткове визнання провини обвинуваченою ОСОБА_7, її провина в скоєні злочину при обставинах встановлених вироком, повністю підтверджується доказами, які є в матеріалах провадження і узгоджуються між собою, що дозволяє судової колегії зробити висновок про доведеність вини обвинуваченої в пред'явленому їй звинуваченні в повному обсязі.
Оцінюючи показання обвинуваченої, дані під час судового засідання, в частині скоєння злочину щодо потерпілого, судова колегія, вважає, що вони відповідають дійсності, оскільки є послідовними, підтверджуються іншими добитими в провадженні доказами та не суперечать їм.
Пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту (з застосуванням відеозапису) 25 квітня 2013 року, під час якого підозрювана ОСОБА_7 добровільно показала де та яким чином вона наносила удари ножем потерпілому, а саме: те, що потерпілий спочатку вдарив її один раз рукою по обличчю, схватив за волосся та почав тягнути до низу, вдарив кулаком по спині, на столі лежав ніж, який вона узяла і коли потерпілий повернувся, вдарила його ножем в бік. Верхнього одягу на потерпілому не було, він схватив її за руки, сказав, щоб вона принила та відштовхнув її, а сам упав на підлогу. Вказані нею обставини узгоджуються з показаннями потерпілого та не суперечать їм (а.с. 61-72).
15 червня 2013 року, під час одночасного допиту осіб, проведеного між потерпілим ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_7, потерпілий розповів фактичні обставини злочину, вказуючи на підозрювану ОСОБА_7, як на особу яка здійснила щодо нього злочин, а саме: що 23 квітня 2013 року між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, під час якої він її вдарив, ОСОБА_7 узяла ніж та почала наносити йому удари в грудь та живіт, дані показання, аналогічні тим, що потерпілий дав у судовому засіданні. Обвинувачена не спростовувала показання потерпілого (а.с. 191-192 )
Пояснення обвинуваченої, дані у судовому засіданні, аналогічні поясненням даними нею під час одночасного допиту осіб, під час проведення слідчого експерименту (із застосуванням відеозапису), а також підтверджені поясненнями потерпілого.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6, пояснив що обвинувачена ні в чому не винна. 23 квітня 2013 року він знаходився у стані алкогольного сп"яніня, ОСОБА_7 пішла за горілкою та повернулась через годину. Він спитав, де вона була, обвинувачена схватила ніж, сказала, що зараз покаже де була, та почала наносити йому удари ножем в різні частини тіла. Все відбувалось у кухні. Коли він отямився, то чомусь оказався у залі, яким чином він там оказався не пам'ятає. Він п'яний почав її бити, ударив долонею руки пару-трійку разів. На столі знаходився ніж, вона його узяла та стала де попаде наносити йому удари. Раніше було таке, що вони сварились. Він не міг навіть подумати, що вона таке скоїть. За голову він її не тримав, по спині не бив. Просить строго не наказувати обвинувачену.
Пояснення потерпілого ОСОБА_6, дані у судовому засіданні, послідовні, логічні, відповідають іншим доказам, які є у кримінальному провадженні. Підстав для обмови обвинуваченої у потерпілого не має.
Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_7 також підтверджується протоколом огляду місця події від 23 квітня 2013 року, згідно якого співробітниками СВ Дружківського МВ УМВС України в Донецькій області у присутності понятих було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_1, де були виявлені сліди злочину, а також вилучено наступні речі: два папілярних сліду на пластикової пляшці, ніж, жіноча блузка, жіночі бриджі, на яких були плями бурого кольору, сходні на кров (а.с. 7-13 )
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 пояснила, що жіночі кофта та бриджі належать їй і що саме в них вона була в день скоєння злочину.
Згідно висновку судово-медичного цитологічного експерта № 1773 від 13 травня 2013 року в плямах на ножі та бриджах, надісланих на дослідження, знайдена кров людини, виявлений антиген Н. Ця кров могла належати потерпілому ОСОБА_6, та не могла належати підозрюваній ОСОБА_7, тому що властивий її організму антиген В не виявлений.
На рукоятці ножа знайдені сліди поту, виявлені антигени В та Н. Цей піт міг належати підозрюваній ОСОБА_7, присутність поту потерпілого ОСОБА_6 не виключається у вигляді домішки (а.с.93-95).
В плямах та тампоні зі змивом з лівої руки громадянки ОСОБА_7 виявлено антиген Н, притаманний людині з групою крові О анти-А анти-В (І), яким міг бути потерпілий ОСОБА_6, в плямах на тампоні зі змивом з табурету в кухні, вилученому 23 квітня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1, виявлено антиген Н. Належність крові в цьому змиві від потерпілого ОСОБА_6 не виключається, що підтверджується висновком судово-медичного цитологічного експерта № 174 від 29 квітня 2013 року (а.с. 103-106 )
Обставини, вказані обвинуваченою у судовому засіданні, потерпілим підтверджуються висновками судово-криміналістичного експерта № 100 від 28 травня 2013 року, згідно якого предмет, вилучений 23 квітня 2013 року під час огляду квартири АДРЕСА_1 не є холодної зброєю, є ножем господарсько-побутового призначення, виготовлений саморобним способом по типу кухонних ножів (а.с.125-128).
У потерпілого ОСОБА_6 були виявлені наступні пошкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням печінки, які, як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; проникаюче поранення лівої бокової поверхні грудної клітки, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що підтверджує судово-медичний експерт у висновку № 120 від 26 квітня 2013 року (а.с. 80-81 )
Аналізуючи усі викладені та зібрані у провадженні докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 в скоєні закінченого замаху на умисне заподіяння смерті потерпілому.
Про умисел обвинуваченої, направлений на вчинення умисного вбивства, свідчать конкретні дії обвинуваченої та фактичні обставини кримінального провадження, встановлені у судовому засідання.
Судова колегія вважає, що вина обвинуваченої в інкримінованому їй діянні доведена повністю та її дії органами досудового слідства правильно кваліфіковані по ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині .
Судова колегія, не може погодитись з доводами захисту, що дії обвинуваченої не можливо кваліфікувати, як замах на вбивство, і за цією статтею її треба виправдати. Обґрунтовуючи, даний довід захист посилається на те, що обвинувачена не мала умислу на протиправне позбавлення життя потерпілого, а лише захищалась від нього, так як останній бив її та ображав та перевищила межі необхідної оборони.
Однак фактичні дії обвинуваченої, які виразились в нанесені ударів в життєво важливі органи потерпілого, їх тяжкість, невідповідність шкоді, яку вона отримала від потерпілого, свідчать, на думку судової колегії, про наявність у обвинуваченої умислу на протиправне позбавлення життя потерпілого і направленості її дій на доведення свого злочинного умислу до кінця.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
Згідно з пунктом 22 вказаної Постанови Пленуму ВСУ питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки.
Судова колегія, дійшла висновку, що ОСОБА_7 при нанесенні трьох ударів ножем в грудну клітку, живіт потерпілого передбачала можливі наслідки своїх дій - смерть людини, при цьому не бажала цього, але свідомо допускала настання таких наслідків, виходячи з наступного.
Під час проведення слідчого експеременту 25 квітня 2013 року обвинувачена пояснювала, що потерпілий був без верхнього одягу, з голим торсом, вона нанесла йому один удар ножем в бік, два удару в грудину (а.с.61-72).
Потерпілий пояснював у судовому засіданні, що обвинувачена на його образи відповіла, що зараз йому покаже. Крім того, коли він перегородив їй дорогу із кухні, в неї була можливість відштовхнути його та підти. Обвинувачена не спростовувала ці пояснення потерпілого.
Вказаний висновок свідчить про те, що обвинувачена ОСОБА_7 діяла із прямим умислом.
Обвинувачена перебувала із потерпілим у фактичних шлюбних стосунках, між ними і раніше виникали конфлікти на побутовому ґрунті, це пояснювали у судовому засіданні свідки.
Так, свідок ОСОБА_11 пояснив, що 23 квітня 2013 року вони випили зайвого. Він ліг спати. Після його розбудила ОСОБА_7 та сказала, що вона зарізала ОСОБА_6 Раніше ОСОБА_6 над нею сильно знущався.
Аналогічні пояснення у судовому засіданні дала свідок ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_12 пояснив у судовому засіданні, що 23 квітня 2013 року він почув шум у сусідів, прибіг до них, там побачив, що ОСОБА_6 порізаний, ОСОБА_7, кричала. Він визвав швидку допомогу. Знає, що ОСОБА_6 постійно ображав та бив ОСОБА_7, тому в даному випадку ОСОБА_7 не витримала його побоїв.
Таким чином, судова колегія, вважає, що кухонний ніж опинився в руках ОСОБА_7 не випадково. Обвинувачена нанесла потерпілому три удари ножем, прицільно, поранення зачепило ряд внутрішніх органів, що підтверджується висновком судово-медичного експерта.
Про наявність умислу на вбивство потерпілого свідчить те, що обвинувачена зупинила свої дії лише після того, коли побачила кров потерпілого, та той став її відштовхувати. Після поранення ОСОБА_6 обвинувачена одразу не вжила усіх заходів, щоб відвернути настання для потерпілого шкідливих наслідків. Вона сама не викликала швидку медичну допомогу, а це зробив сусід ОСОБА_12, коли прибіг на крик та шум. Дані обставини пояснювала обвинувачена під час проведення слідчого експеременту, та у суді, а також свідок ОСОБА_12
Крім того, судова колегія, вважає, що захищатися ножем проти удару кулаком по спині та тримання за волосся, несумірно для необхідної оборони.
Таким чином, позицію захисту та обвинуваченої, зайняту під час судового слідства, судова колегія розглядає, як засіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за скоєне. Призначаючи покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії особливо тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченої ОСОБА_7 на час скоєні злочину до кримінальної відповідальності не притягувалась, яка на обліку у лікаря психиатра не знаходиться, на обліку у лікаря нарколога не знаходиться, за місцем мешкання характеризується задовільно, не займається громадянсько- корисною працею, має задовільний стан здоров'я, двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_15,ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 179178,177,176,175,173,172).
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, беруться до уваги обставини, пом'якшуючі відповідальність підсудної ОСОБА_7 - щіре каяття.
Обставиною, обтяжуючою відповідальність обвинуваченої ОСОБА_7 , відповідно до ст.67 КК України, судової колегією визнається скоєня злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З урахування ступені тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченої, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за покарання, судова колегія приходить до висновку призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі.
Судова колегія, вважає, що такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженої та попередження скоєння нею нових злочинів.
Строк покарання обвинуваченої ОСОБА_7 слід рахувати з часу затримання, тобто з 23 квітня 2013 року (а.с. 14 )
Речові докази по справі: диск для лазерних систем зчитування, сліди рук, дактилокарти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зберігати з матеріалами кримінального провадження; ніж, зразки крові потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_7, змиви з табурету, змиви з рук та животу ОСОБА_7, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити, жіночу кофту, жіночі бриджі, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області - повернути підсудній ОСОБА_7 , (а.с.152-152)
Відповідно до ст. 368 КПК ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Згідно до ч. 2 ст. 124 КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В матеріалах кримінального провадження є акти, складені НДЕКЦ про вартість, проведенних експертиз у розмірі 391,20 грн. (а.с. 114,128 )
Судова колегія, вважає, що дані процесуальні витрати на проведення експертиз мають бути покладені на обвинувачену.
Під час кримінального провадження арешт на майно ОСОБА_7 не накладався, цивільний позов не заявлявся.
На підставі висловленого, керуючись ст. 368-371,373-374,376 КПК України, судова колегія -
Обвинувачену ОСОБА_7 визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.15,ч.1 ст.115 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-Дослідного експертно-криминалистичного центру судові витрати у розмірі 391 (триста девяносто одна) гривня 20 коп.
Речові докази по справі: диск для лазерних систем зчитування, сліди рук, дактилокарти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зберігати з матеріалами кримінального провадження; ніж, зразки крові потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_7, змиви з табурету, змиви з рук та животу ОСОБА_7, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити, жіночу кофту, жіночі бриджі, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області - повернути підсудній ОСОБА_7
Строк відбуття покарання засудженої ОСОБА_7 рахувати з часу затримання, тобто з 23 квітня 2013 року.
Запобіжний захід до вступу вироку до законної сили, засудженої ОСОБА_7 залишити тримання під вартою в СІЗО № 6 м. Артемівська.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 доби з дня наступного за його проголошенням може бути поданий апеляція в Апеляційний суд Донецькій області шляхом подачі апеляції через Дружківський міський суд Донецької області.
Головуючий
Суддя О. М. Грубник
Судді Г.В.Молібога
А.Л.Гонтар