Справа № 2-а-231/11
10 січня 2011 року.
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі :
головуючого- судді Єфименко В.І .
при секретарі Тахтаровой Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання неправомірною його бездіяльність та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги, як дитині війни з 01.05.2010 року по теперішній час,-
встановив :
13.12.2010 р . позивач звернулась з заявою про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду,а також з вимогою про визнання бездіяльності відповідача неправомірною з невиплати їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії за вищезазначений період. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вона у відповідності до ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і згідно ст.6 зазначеного Закону повинна отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,а не 10%,який відповідач вважає за своїм міркуванням вірним і сплачує в цьому розмірі.Її звернення до відповідача з вимогою здійснення належних нарахувань та сплати підвищення до пенсії, залишено без задоволення.Тому позивач і просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат та зобов'язати його здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії,як дитині війни за вищезазначений період,поновивши строк для звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.
Позивач в судове засідання не з'явилась,заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач,надав суду письмові заперечення,в яких позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить залишити їх без задоволення,оскільки соціальна допомога позивачці,як дитині війни, нараховувалась у відповідності до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 року та виплачувалась щомісячно і позивачу був відомий її розмір,а також просить справу розглянути за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи,правову позицію сторін,суд вважає,що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно пенсійного посвідчення № 19603 від 15.12.1991 р., ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером,стоїть на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року№ 2195-4,вона має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачена соціальна підтримка дітям війни.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» зупинена,внаслідок чого недоплачені суми за 2006 рік стягненню не підлягають.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік»,якими була зупинена дія ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,визнані такими.що не відповідають Конституції.
Тому позовні вимоги за зазначений період,почипаючи з 01.01.2006 року були чинними лише з 09.07.2007 року(дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31.12.2007 року.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчіх актів України» від 28.12.2007 року,внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і зокрема статтею 6 цього Закону,після внесення змін,передбачалось,що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії .виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України(далі КСУ)№10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II « Внесення змін до деяких законодавчих актів України»,Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» віл 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» визнані такими,що не відповідають Конституції України».
Таким чином,вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії,як дитині війниу 2008 році,підлягали задоволенню лише з 22.05.2008 року (дня ухвалення рішення КСУ) до 31.12.2008 року.
Слід також зауважити,що рішення КСУ є обов'язковими до виконання на території України,остаточними,не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень статгей зазначених законів,що визнані неконституційними.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 року надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань,передбачених бюджетними програмами.
Вказана стаття передбачає встановленні в абсолютних сумах розмірів тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином,її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.Отже,нарахування та виплата підвищення до пенсії дітям війни, з 01.01.2009 року до теперішнього часу,повиині здійснюватися у відповідності до редакії статті 6 цього Закону,згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 10.01.2011 року позивачу відмовлено в поновленні пропущеного процесуального строку для звернення до суду за захистом прав за період з 01.05.2010 року до 13.06.2010 року(остання дата визначена з дня подання позову до суду-13.12.2010 року) і залишені без розгляду її позовні вимоги до відповідача про визнання його бездіяльності неправомірною та зобов'язання його здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги у відповідності до ст.6 ЗУ № 2195 від 18.11.2004 року за цей же період , у зв'язку з пропуском нею процесуального строку без поважних причин.
Таким чином ,суд вважає за необхідне бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до пенсії позивача,як дитині війни, визнати неправомірною лише з 13.06.2010 року до 10.01.2011 року- дня прийняття постанови і здійснити таке нарахування та виплату за цей період,з урахуванням фактично виплачених сум.
На підставі викладеного,керуючись ст.2,11,17,18,99,100,158-163 КАС України,-
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність УПФУ у Великоновосілківському районі при здійсненні нарахування та виплаті на користь ОСОБА_1підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,як дитині війни в період з 13.06.2010 року до 10.01.2011 року.
Зобов'язати УПФУ у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,як дитині війни у відповідності до Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,починаючи з 13.06.2010 року до 10.01.2011 року,з урахуванням фактично виплачених сум.
В рештій частині позовних вимог ОСОБА_1- відмовити .
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя В.І.Єфименко
Великоновосілківський районний суд Донецької області
смт. Велика Новосілка, вул. Фонтанна, 21, 85500, (06243) 2-17-73