Справа № 127/2-21/08 Провадження № 22-ц/772/776/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач Чуприна В. О.
08 лютого 2016 рокум. Вінниця
Суддя апеляційного суду Вінницької області Чуприна В.О., в порядку вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання права власності на ? частину будинковолодіння та земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2008 року, встановив:
До апеляційного суду Вінницької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Староміського районного суду м.Вінниці від 26.02.2008 р. із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.ст. 294, 297 ЦПК України.
Так, ОСОБА_4 оскаржується рішення у спорі майнового характеру.
Згідно з п. 9 ч.1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Як роз'яснено в п. 11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.
На час звернення до суду з даним позовом 23.04.2004 року був чинним Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93.
Відповідно до п.п. «а» ч.1 ст. 3 зазначеного Декрету розмір державного мита (судового збору) із позовних заяв становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.1.6 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
В пункті 21 вищевказаної постанови пленуму №10 зазначено, що законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).
Виходячи з предмета позовних вимог, судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_4 складає 1870,00 грн. (1700,00 грн. х 110%).
З урахуванням сплаченої заявником суми - 91,00 грн., недоплата складає 1779,00 грн. (1870,00 грн. - 91,00 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Апеляційну скаргу на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26.02.2008 р. подано ОСОБА_4 01.02.2016 р., тобто з пропуском строку, встановленого ч.1 ст. 294 ЦПК України.
Як вбачається з журналу судового засідання від 26.02.2008 р., позивач була присутня під час проголошення рішення суду та була ознайомлена з порядком і строком його оскарження (т.1 а.с. 136).
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_5 посилається на те, що відповідачем ОСОБА_3 не виконується рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26.02.2008 р. та чиняться їй перешкоди у проведенні перебудови і переобладнанні будинку відповідно до рішення суду. Також, маючи намір реалізувати свою частину будинку, вона дізналася, що будинок не було поділено в натурі, хоча вона була переконана, що її позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Оскільки вона є людиною юридично необізнаною, просила врахувати зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження як поважні.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип, як наголошує Європейський суд з прав людини, означає, що: «жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. При цьому, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру» (п. 52 рішення Євросуду по справі «Рябих проти Росії» (2003).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від національних судів вимагається вказувати підстави. Тому у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України (2008).
Пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язується об'єктивними, незалежними від особи причинами, які існували після ухвалення рішення (ухвали) і перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Зазначені ОСОБА_4 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не можуть бути визнані поважними, оскільки не є обставинами вимушеного характеру, які унеможливлювали звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк. Також юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме ОСОБА_4 слід подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, зазначивши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також доплатити судовий збір в розмірі 1779 грн., про що надати суду оригінал платіжного документа.
Реквізити рахунку для оплати судового збору: Суд: Апеляційний суд Вінницької області, Отримувач: УК у м. Вінниці /м. Вінниця/, 22030001; Код ЄДРПОУ: 38054707; Банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області; МФО: 802015; № 31213206780002.
Керуючись ч. 2 ст. 297 ЦПК України, ухвалив :
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2008 року, зазначені у заяві ОСОБА_4.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2008 року залишити без руху, про що повідомити заявника і надати строк для усунення недоліків:
- доплатити судовий збір в розмірі 1779 грн. - протягом п'яти з днів з дня отримання копії даної ухвали;
- подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2008 року із зазначенням інших поважних причин пропуску строку - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
В разі невиконання вимог ухвали суду щодо сплати судового збору в установлений судом строк, скарга буде вважатися неподаною і повернута особі, яка її подала.
Якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Копію ухвали надіслати на адресу ОСОБА_4 для виконання зазначених у ній вимог.
Суддя апеляційного суду
Вінницької області /підпис/ ОСОБА_6
З оригіналом вірно: