2/130/50/2016
130/3040/15-ц
"28" січня 2016 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого - судді Вернік В.М.;
при секретарі : - Скорковській Л.А.,
із участю : - представника відповідача ОСОБА_2,
розгляднувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_3 10.11.2015 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом, вказавши, що з відповідачем ОСОБА_4 мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого, відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду від 17 вересня 2014 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.08.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Як встановлено виконавчою службою єдиним джерелом доходу у ОСОБА_4 є стипендія, а тому заборгованість по сплаті аліментів була розрахована на підставі цієї стипендії. Позивач ОСОБА_3 вважає, що сума 309,60 грн. є недостатньою сумою для утримання дитини щомісячно. І навіть цю суму відповідач не сплачує. Також позивачу відомо, що відповідач має дохід від роботи в страховій компанії "Альфастрахування", де він працює менеджером та отримує відсотки від укладених ним та іншими агентами його групи страхових договорів. Додатково зауважила, що ОСОБА_4 має дохід від судноплавних закордонних рейсів, які є обов'язковою умовою для навчання в академії Водного транспорту ім. П.Конашевича-Сагайдачного, у якій навчається відповідач. Представити докази наявності у відповідача вказаних доходів особисто позивач ОСОБА_3 не може у зв'язку з обмеженістю доступу третіх осіб до інформації про заробітну плату працівника. В теперішній час дохід сім'ї позивача у складі її та малолітнього сина є значно меншим за прожитковий мінімум, сім'я є малозабезпеченою та знаходиться в скрутному матеріальному становищі. ОСОБА_3 росила суд витребувати в інформацію про доходи відповідача ОСОБА_4 у вищезазначених установах та на підставі отриманої інформації збільшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 на фіксовану суму в уточненому розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 23.08.2013 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не з'явилася. У власній письмовій заяві, що датована 16.12.2015 року, підтримала свій позов та просила розглянути справу у її відсутність, а судове рішення надіслати на її поштову адресу.
Відповідач до суду також не з'явився. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що визначаючи розмір аліментів, 17 вересня 2014 року суд виходив з матеріального становища відповідача, який був на той час і донині є студентом, його дохід складає стипендія навчального закладу. Вважає, що позивач не представила жодного доказу, який би підтверджував, що матеріальний стан відповідача ОСОБА_4 суттєво покращився, а також не обґрунтувала розмір своїх позовних вимог, зокрема, необхідність визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. Додатково надав суду копію довідки ТОВ "Самурай Груп" від 01.12.2015 року №1 про заробітну плату відповідача з березня по листопад 2015 року у даному товаристві. Просив відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені сторонами докази суд доходить наступного.
Згідно вимог ст.180, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до положень ст.184 СК України суд за заявою стягувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно вимогам ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно положень ч.2-4 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, у разі стягнення аліментів - п'ятдесят відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Згідно ч.2,3 ст.26 Закону України "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Так, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6) вбачається, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого позивачем заявлено вимогу про збільшення розміру аліментів з відповідача.
Відповідно до копії заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду від 17.09.2014 року (а.с.7) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.08.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13.10.2014 року дане рішення суду залишено без змін (а.с.22-24). Зокрема, в своїй ухвалі колегія суддів Апеляційного суду зазначила, що доводи апеляційної скарги позивача про стягнення аліментів у більшому розмірі - по 1/3 частині від заробітку (доходу), нею не обґрунтовані та не додано доказів про матеріальну можливість відповідача сплачувати саме таку частку аліментів, враховуючи при цьому те, що відповідач являвся студентом і отримував стипендію, а доказів про отримання будь-яких інших доходів, які б свідчили про краще матеріальне становище відповідача позивачем не надано.
Заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01.06.2015 року становить 8785,18 грн. (а.с.8-9). До складу сім'ї позивача входить її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10). Середньомісячний дохід позивача складає близько 1426 грн. (а.с.11).
Відповідно до витребуваної судом за клопотанням позивача інформації, наданої ректором Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана ОСОБА_6 від 14.12.2015 року (а.с.38-40) відповідач ОСОБА_4 за період з 23.08.2013 року по 01.05.2015 року проходив переддипломну практику у морському рейсі за посередництвом ТОВ "ГАНЗА РЕДЕРІ" на судні "Wilson Hull" на посаді моториста з 07.06.2014 року по 10.10.2014 року. До даного повідомлення додано копії підтверджуючих документи та застережено, що інформація щодо суми отриманих ОСОБА_4 за згаданий рейс грошових коштів у відділі сприяння працевлаштування студентів та випускників факультету "Судноводіння" відсутня.
Також згідно витребуваної судом за клопотанням позивача інформації, наданої представником ПрАТ "СК "Альфа Страхування" від 10.12.2015 року відповідач ОСОБА_4 не перебуває з даною компанією у трудових відносинах, а є лише страховим агентом, тобто уповноважений укладати договори страхування від імені товариства (а.с.51).
З повідомлення Державної прикордонної служби України від 17.12.2015 року на запит суду згідно клопотання позивача вбачається, що з 2011 року по 2015 рік, відповідач ОСОБА_4 періодично перетинав державний кордон України з пункту пропуску Бориспіль (а.с.57).
Згідно довідки, яка була представлена представником відповідача з 02.03.2015 року відповідач ОСОБА_4 працює у ТзОВ "Самурай Груп" охоронцем і його середньомісячна заробітна плата складає близько 1250 грн.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені суду із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не заперечуються.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо зміни розміру та виду присуджених до стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки позивачем не представлено належних доказів стосовно істотної зміни у бік покращення доходів відповідача, а тадто їх нерегулярності чи мінливості, умову щодо чого законом передбачена стосовно стягнення аліментів у заявленій твердій грошовій сумі.
З урахуванням наданих представником відповідача відомостей стосовно наявності у відповідача ОСОБА_4 постійного місця роботи у ТОВ "Самурай Груп", праця останнього на якому із отриманням заробітної плати стабільного розміру має достатньо тривалий термін попередньо звернення із даним позовом до суду, дані обставини визначають відсутність підстав щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а надто у заявленому відповідачем розмірі 2000 грн., з огляду на встановлені законом максимальне обмеження лише половини заробітної плати фізичної особи на стягнення аліментів, якому така вимога вочевидь не відповідає.
У свою чергу, в межах відповідна частина вказаного заробітку відповідача позивачем висувалась за первісним судовим розглядом, з огляду на що нею особисто визначалась достатньою для належного утримання неповнолітнього сина 1/4 частина доходу відповідача, яку суд визнає належною й наразі, враховуючи ненаведення позивачем аргументів стосовно погіршення стану здоров'я дитини.
Усі твердження позивача стосовно існування неврахованих на час судового розгляду щодо первинного визначення розміру оспорюваних аліментів стосовно інших доходів відповідача на час розгляду вказаної цивільної справи, не можуть братись до уваги в ході розгляду даної справи про зміну розміру аліментів, оскільки в межах даного судового провадження окрім вказаного доходу відповідача за роботою у ТОВ "Самурай Груп" судом при задоволенні відповідних клопотань позивача щодо витребування додаткових доказів не здобуто, натомість, заявлена ОСОБА_3 підстава щодо неврахування судом обставин роботи ОСОБА_4 у ТОВ "Ганза Редері" та ПрАТ "СК "Альфа Страхування" за ненаполягання самим позивачем на з'ясуванні цих обставин в ході первинного судового розгляду може становити підстави лише для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, надто стосовно вимоги про зміну розміру аліментів з фактичного часу присудженого стягнення, що передбачає інший порядок звернення до суду, яким позивач на разі не скористалась.
Таким чином, оцінюючи зібрані в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню внаслідок недоведеності позовних вимог, оскільки суду не представлено доказів про зміну матеріального чи сімейного стану, погіршення стану здоров'я позивача або дитини, на утримання якої стягнуто аліменти, та наявності інших обставин, що мають істотне значення і можуть бути підставою для зміни та збільшення розміру аліментів, викладені позивачем твердження не відповідають фактичним обставинам з викладених судом мотивів та не спростовують його висновків.
Судові витрати щодо судового збору, від сплати якого позивача звільнено при подачі відповідного позову стосовно алвментів, слід віднести на рахунок держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст. 180, 182, 183, 184, 191 СК України, ст.70 Закону України "Про виконавче провадження", ст.26 Закону України "Про оплату праці", суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо зміни із визначенням у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 23.08.2013 року, стягуваних за рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.09.2014 року на її користь з ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.08.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, - відмовити.
Судові витрати з оплати судового збору віднести на рахунок держави.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строків його оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутньою в судовому засіданні особою, яка бере участь в справі, - у той же строк з часу отримання копії рішення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.