Справа № 136/38/16-п
26 січня 2016 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д. Т. , розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Липовецького ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1, 08 .06.1976 року народження, громадянина України, працюючого слюсарем ПП "Липовецька хлібна база" , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не притягуваного до адміністративної відповідальності,
за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31.12.2015 року о 20 годині 30 хвилин в місті Липовець по вул. Дорошенка, 10, Вінницької області гр. ОСОБА_1 ображав свою співмешканку ОСОБА_2 різними образливими словами та нецензурною лайкою, внаслідок чого була заподіяна шкоди як фізичному так і психічному здоров'ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї відповідальність, за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що вони з дружиною проживають разом в одному житловому будинку, хоча й шлюб між ними розірвано вже давно. Жодних сварок 31.12.2015 року між ними не було, лише на його пропозицію щоб до них прийшли в гості куми, колишня дружина відмовилась, зазначивши, якщо вони прийдуть, то вона піде з дому, на що він, ОСОБА_1, сказав, що "можеш іти". Повернулась дружина додому вже з працівниками поліції.
Допитана в судовому засіданні потрепіла ОСОБА_2 суду пояснила, що між ними із колишнім чоловіком 31.12.2015 року виникла сварка, у зв'язку із тим, що вона заперечувала стосовно того щоб до них у гості прийшли куми. В ході сварки, яка виникла між ними, чоловік ображав її різними образливими словами та нецензурною лайкою, кидався по ній тарілками із продуктами харчування(салат із шуби, тощо). Аби уникнути ще більш загострення конфлікту, вона пішла з дому та повернулась із працівниками поліції, яких вона викликала по телефону.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 в якості свідка, який не досяг 16-річного віку, з якого настає кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань (статті 384-385 КК України), не попереджався про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, однак з метою уникнення впливу на неповнолітнього зі сторони його батьків, якими являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2, допитувався окремо, суду підтвердив покази батька.
Свідок ОСОБА_4, який працює інспктором Липовецького відділення поліції, суду пояснив, що 31.12.2015 року біля 21 години вони виїхали на виклик по спецлінії "102" ОСОБА_2 По прбутті на місце події було встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом із колишнім чоловіком ОСОБА_1 в одному будинку із своїми спільними дітьми. Зайшовши у будинок, перш за все він побачив на стінах залишки салату шуби та уламки від тарілок на землі, а потім почав встановлювати обставини сварки.
Суд вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої та свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про таке.
Правилами ст.251 КУпАП визначено поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Давши аналіз зібраним у справі доказам , суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП встановлена в судовому засіданні на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, матеріалів, що додані до протоколу, показів потерпілої та свідка ОСОБА_4., які між собою повністю узгоджуються.
У той же час покази неповнолітнього свідка ОСОБА_3 суд критично оцінює, оскільки є очевидним психологічний вплив батька на неповнолітнього сина, який мотивований можливістю батька уникнути юридичної відповідальності за вчинені ним дії стосовно його матері.
При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення судом враховується особа порушника, ступінь його вини, характер вчиненого правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності, обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, також відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та застосувати до нього, з урахуванням особи та характеру вчиненого адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк, який встановлений санкцією частини статті за якою кваліфіковано його діяння.
При цьому, суд бере до уваги, що обставин, які унеможливлюють застосувати до правопорушника даний вид адміністративного стягнення в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ст. 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», ст. 12, 13, 23, 30-1, 33, 34, 35,173-2 ч.1 , 221, 251, 276, 284 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Д. Т. Кривенко