Справа № 761/33039/15-ц
Провадження №2/761/2279/2016
іменем України
(заочне)
25 січня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -
В листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач), відповідно до якої просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1 та зареєстрований у вказаній квартирі. Разом з позивачем у вказаній квартирі зареєстрований також відповідач. Проте, відповідач не проживає у вказаному жилому приміщенні з березня 2013 року, його особистих речей в спірному жилому приміщенні немає, участі в оплаті комунальних послуг та квартплати відповідач не приймає, у зв'язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Ордером НОМЕР_1 від 12 квітня 1996 року, виданий виконавчим комітетом Шевченківської районної Ради народних депутатів міста Києва. (а.с. 5).
Відповідно до Довідки виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» № 3779 від 16.07.2015р. в даній квартирі зареєстрований позивач разом з колишньою дружиною ОСОБА_3, (факт розірвання шлюбу підтверджується заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року. (а.с. 8)) та її сином відповідачем по справі ОСОБА_2 (а.с. 6)
Згідно з Актом від 29.10.2015р. обстеження сусідами вказаної квартири позивача, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у ній не проживає з березня 2013р. по теперішній час (а.с. 7)
За таких обставин, наведені докази у справі вказують про не проживання відповідача у вказаній квартирі позивача та не перебування його у родинних відносинах із позивачем.
Як передбачено ст. 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами,наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.(п.9 Постанови).
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З врахуванням наведеного, оскільки на даний час позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1, а зареєстрований в цій квартирі відповідач ОСОБА_2 в ній не проживає та не перебуває з позивачем у родинних відносинах, суд вважає, що позов про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. ст.ст.10, 11, 57-60, 169, 179, 212 - 215, 217, 218, 223, 224-226, 228, 294 ЦПК України; ст.ст. 64, 71, 72 ЖК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1995 року народження, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: