Справа № 761/34411/15-ц
Провадження №2/761/2457/2016
іменем України
03 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, де просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, посилаючись на те, що спільне життя у неї із відповідачкою не склалось, фактичні шлюбні відносини вони не підтримують з 2011 року, проживають окремо, у них різні погляди на шлюб та сім»ю. В даний час сім»я сторін розпалась остаточно, спільних інтересів не мають. Спору щодо місця проживання дітей та їх утримання на даний час немає.
В судовому засіданні позивач просила суд позов задовольнити з викладених підстав, часу на примирення надавати не потрібно, збереження шлюбу є неможливим, спільних інтересів сторони не мають.
Відповідач просив суд розірвати шлюб, зазначивши, що необхідності у збереженні шлюбу немає, часу на примирення просив не надавати.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25.09.2004 року у Черніговському міському відділі реєстрації актів громадського стану Чернігівського обласного управління юстиції, актовий запис №1311 від 25.09.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1.
Від шлюбу у сторін народилась двоє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами існує формально, вони проживають окремо тривалий час та не підтримують сімейні стосунки, сім'я сторін розпалась остаточно і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дітей, а тому позовну заяву можливо задовольнити і шлюб потрібно розірвати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 169, 212-215, 223, 234, 294 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 25.09.2004 року у Черніговському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського обласного управління юстиції, актовий запис №1311 від 25.09.2004 року, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: