Справа № 761/13921/15-ц
Провадження №2/761/2008/2016
іменем України
26 січня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі: Кияшко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в особі начальника відділу Гоція Богдана Ігоровича, старшого державного виконавця Мороз Лесі Євгеніївни незаконними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В травні 2015 року позивачі ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2) звернулися до Шевченківського районного суду м Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі - відповідач 1), Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач 2) про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в особі начальника відділу Гоція Богдана Ігоровича, старшого державного виконавця Мороз Лесі Євгеніївни незаконними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2015 року було повернуто позовну заяву позивачам.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 рокубуло скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2015 року, а питання прийняття позовної заяви передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
09 листопада 2015 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було відкрито провадження по даній справі.
Свої позовні вимоги, які були уточнені в ході розгляду справи, позивачі обґрунтовують тим, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2010 року було стягнуто з ВАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 вкладені кошти в сумі 4899,00 доларів США та 5185,00 доларів США та проценти по договору строкового банківського вкладу відповідно в сумі 85 доларів США та 90,50 доларів США. По примусовому стягнення боргу Відділом державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління в Сумській області, в травні 2011 року було повернуті позивачам вклади та нараховані проценти за період з 15 квітня 2010 року по 15 жовтня 2010 року. Позивачі звернулися до Шосткинського міськрайонного суду з позовом про стягнення з пАТ «Надра» процентів за договором банківського вкладу, інфляційних, трьох процентів річних та упущеної вигоди. Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року було задоволено позовні вимоги. Після апеляційного оскарження рішення ПАТ «КБ «Надра», рішенням апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року було внесено зміни, яким було скасовано рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року про стягнення інфляційних та упущеної вигоди, а стягнуто на користь ОСОБА_1 158,83 доларів США, ОСОБА_2 - 168,49 доларів США. 31 липня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали виконавчі листи до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві, а 13 серпня 2014 року, в порушення вимог ч. 2 ст. 25 закону України «Про виконавче провадження», були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження і в порушення вимог ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» дані постанови були направлені на адресу позивачів лише через 46 днів. Термін проведення виконавих дій по виконавчому провадженню в даному випадку закінчився 13 лютого 2015 року, але до цього часу позивачів не повідомили про результати проведених дій виконавчого провадження, незважаючи на численні телефонні дзвінки та письмову скаргу від 12 лютого 2015 року. Рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року до теперішнього часу невиконане, то відповідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядуання матеріальної та моральної шкоди. Крім того, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 07 серпня 2015 року, яка набрала законної сили 08 вересня 2015 року, визнав незаконною бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві по забезпеченню виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року та порушенню Закону України «Про звернення громадян», щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 12 лютого 2015 року, а також визнав незаконними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Мороз Л.Є. відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві по забезпеченню виконання виконавчого провадження №44354162, №44354028 по забезпеченню виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року. На даний час минуло більше 15 місяців з дня винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, тоді як законом передбачено провести виконавчі дії в виконання рішення протягом шести місяців, хоча у державного виконавця були всі можливості у відведений законом термін стягнути з боржника кошти.
Тому позивачі просили суд, стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 збитки, завдані під час здійснення виконавчого провадження №44354162 в сумі 158,83 доларів США в гривневому еквіваленті на день проведення розрахунку та моральної шкоди в сумі 20000 гривень; стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 збитки, завдані під час здійснення виконавчого провадження №44354028 в сумі 168,49 доларів США в гривневому еквіваленті на день проведення розрахунку та моральної шкоди в сумі 8000 гривень.
У судове засідання позивачі не з'явилися, на адресу суду надали заяву в якій просили суд задовольнити позовні вимоги і розглядати справу без їх участі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду надіслав заперечення, відповідно до якого, просив відмовити в позовних вимогах щодо стягнення шкоди з Державного бюджету України.
Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2014 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» про процентів за договором банківського вкладу, індексу інфляції, трьох процентів річних та упущеної вигоди, було задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь ОСОБА_1 за користування коштами за період з 18.10.2010 року по 17.05.2011 року проценти по банківському вкладу в сумі 86,86 доларів США, індекс інфляції в розмірі 299,53 доларів США, три проценти річних ву сумі 74,54 доларів США та неодержані доходи (упущену вигоду) в сумі 148,89 доларів США, а всього на загальну суму 609,73 доларів США; на користь ОСОБА_2 за користування коштами за період з 18.10.2010 року по 17.05.2011 року проценти по банківському вкладу в сумі 92,19 доларів США, індекс інфляції в розмірі 373,23 доларів США, три проценти річних ву сумі 79,02 доларів США та неодержані доходи (упущену вигоду) в сумі 158,04 доларів США, а всього на загальну суму 702,48 доларів США (а.с.81-83).
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року у частині задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення інфляційних та упущеної вигоди було скасовано та у задоволенні цих вимог відмовлено. Було змінено оскаржуване рішення у частині стягнення процентів по банківським вкладам, стягнувши на користь ОСОБА_1 84,29 доларів США, ОСОБА_2 - 89,47 доларів США, а в іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.84-86).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси (ст.14 ЦПК України).
18.07.2014 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області було видано два виконавчі листи (а.с.87, 88), які були надіслані позивачами до Відділу державної виконавчої служби Шевчеківського районного управління юстиції.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. (п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч.1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).
13.08.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень відповідно до виданих Шосткинським міськрайонним судом Сумської області виконавчих листів та дані постанови було направлено на адресу ПАТ «КБ «Надра» для виконання, а ОСОБА_2, ОСОБА_1 - для відома.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі звернулися до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області зі скаргою на рішення відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві, на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві Гоцій Богдана Ігоревича та на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві Мороз Лесі Євгеніївни.
Ухвалою Шосткинського районного суду Сумської області від 07 серпня 2015 року дану скаргу було задоволено частково: було визнано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №44354162 від 12 червня 2015 року винесену відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві за виконавчим листом №589/1141/14-ц від 18 липня 2014 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 за користування коштами за період з 18.10.2010 року по 17.05.2011 року проценти по банківському вкладу в сумі 84,29 доларів США та три проценти річних в сумі 74,54 доларів США - незаконної та скасовною; було визнано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №44354162 від 12 червня 2015 року винесену відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві за виконавчим листом №589/1141/14-ц від 18 липня 2014 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області про стягнення боргу у сумі 89,47 доларів США та 79,02 доларів США на користь ОСОБА_2 - незаконної та скасовною; було визнано бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві Гоцій Богдана Ігоровича по забезпеченню виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року та порушенню Закону України «Про звернення громадян», щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 12 лютого 2015 року, а також визнав незаконними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Мороз Л.Є. відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві по забезпеченню виконання виконавчого провадження №44354162, №44354028 по забезпеченню виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 червня 2014 року, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2014 року, а в решті вимог було відмовлено (а.с.69-71).
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст.383 ЦПК України).
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст.387 ЦПК України).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст.61 ЦПК України).
Як вбачається з позовної заяви, позивачі просять стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на їх користь збитки, завдані під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Частиною 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами. В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до наданих повноважень, встановлених бюджетним кодексом України, Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, Державне казначейство України не є головним розпорядником всіх бюджетних коштів, не несе відповідальність за дії державних органів, не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, 2 ст.1166 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 ст.1172 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст.1173 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст.1174 ЦК України).
Відповідо до ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 176 ЦК України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України).
Згідно з ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що Державне казначейство України жодним чином не порушувало права та свободи позивачів, оскільки шкода повинна стягуватися з рахунків тієї бюджетної організації, яка завдала таку шкоду, одже всі бюджетні організації фінансуються з державного бюджету і кошти на їхніх рахунках є саме державними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57, 60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 383, 387 ЦПК України; ст.ст. 96, 176, 1166, 1167, 1172, 1173 ЦК України; Закон України «Про виконавче провадження», Бюджетний кодекс України, Конституція України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в особі начальника відділу Гоція Богдана Ігоровича, старшого державного виконавця Мороз Лесі Євгеніївни незаконними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя