Справа № 761/27847/15-ц
Провадження №2/761/1808/2016
іменем України
22 січня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» про визначення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні кімнатою та розподіл особового рахунку, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_2, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», в якому просила суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачку не порушувати визначений порядок користування житловим приміщенням та не чинити перешкод позивачу в повноцінному користуванні своєю власністю, а також розділити особовий рахунок в зазначеній квартирі, зобов"язавши відповідача-2 відкрити два окремі рахунки для оплати витрат по комунально-житловим та іншим послугам.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 є власником ? частини квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.10.2004 року. Спірна квартира складається з двох кімнат загальною площею 45,00 кв. м., житловою 29,1 кв. м. Власником особового рахунку є ОСОБА_2 На даний час між позивачем та відповідачем-1 виникли протиріччя з приводу користування зазначеною квартирою та оплати комунальних послуг. За таких обставин позивач просить суд встановити порядок користування квартирою, виділивши їй у користування житлову кімнату, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні кімнатою та підсобними приміщеннями квартири, а також розділити особовий рахунок, відкривши два окремі рахунки для оплати витрат по комунально-житловим та іншим послугам.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідач-1 та її представник частково підтримали позов, проте заперечували щодо задоволення вимог позивача в частині поділу особових рахунків, оскільки кімнати суміжні і їх розділити не можливо. Оскільки позивачка є співвласником квартири, то може сплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги по квитанціям.
Відповідач-2 про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, не просив розглядати справу у його відсутність, представника до суду не направив, заперечення проти позову не подавав.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача-1 та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка разом з відповідачкою є співвласниками в рівних долях квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 11 жовтня 2004 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3180. (а.с. 4-5).
У Договорі купівлі-продажу квартири прізвище позивача зазначено як «ОСОБА_1», однак в подальшому воно було змінено на «ОСОБА_1», відповідно до свідоцтва про зміну імені від 13 квітня 2011 року та про що в Книзі реєстрації зміни імені 13.04.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №29. (а.с. 6).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, згідно до ст. 328 ЦК України.
Зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 на підставах встановлених законом набула право власності на 1/2 частину спірної квартири.
Власникові, відповідно до приписів ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють та користуються ним спільно, якщо інше не встановлене домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Приписами ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» в п. 6 роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
Спірна квартира складається з двох жилих кімнат, загальною площею 44,3 кв.м. та 29,1 кв. м.
Враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо визначення порядку користування майном, що знаходиться у їх спільній частковій власності, суд вважає, що за таких обставин та враховуючи частку квартири кожної із сторін, що їм належить, є правомірною вимога позивача щодо встановлення наступного порядку користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею - 14,3 кв.м., що є ізольована, а у користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею - 14,8 кв. м. і є ізольована; кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, - залишити в спільному користуванні.
Згідно Довідки форми № 3 від 24 липня 2015 року особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_2
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, згідно ст. 322 ЦК України.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном - так зазначено в ст. 360 ЦК України.
На підставі ст.150 ЖК України для жилих приміщень в квартирах приватного жилого фонду чинним законодавством не передбачено відкриття рахунків, натомість може бути встановлено порядок користування цим приміщенням за згодою сторін або за рішенням суду.
Крім того, слід зазначити, що а ні нормами ЖК України, а ні ст. 16 ЦК України не передбачено захист цивільних прав та інтересів фізичної особи судом шляхом поділу особового рахунку між власниками квартири. Більш того, зі змісту ст.15 та ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити право чи охоронюваний законом інтерес лише у разі їх порушення.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизначені або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.
Між тим, позивач не надала жодних доказів порушень її прав, як співвласника квартири на розподіл особового рахунку діями або бездіяльністю відповідача-2.
Розділення особового рахунку на два окремих рахунки призведе до порушення частки кожного у праві спільної часткової власності щодо оплати за комунальні послуги, тому суд відмовляє в задоволенні вимог щодо зобов'язання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» розділити особовий рахунок на два окремих.
Приписами ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові рішення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст.ст. 317,391 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею - 14,3 кв.м., що є ізольована; виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею - 14,8 кв. м. і є ізольована; кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, - залишити в спільному користуванні.
Зобов'язати ОСОБА_2 не порушувати визначений порядок користування житловим приміщенням та не чинити перешкод ОСОБА_1 в повноцінному користуванні своєю власністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі - 487 грн. 20 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: