Справа № 761/24080/15-ц
Провадження №2/761/1454/2016
іменем України
27 січня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів авансового платежу, -
В серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач), просила стягнути з відповідача на свою користь суму авансу в розмірі 10 000 грн., проценти за користування коштами у розмірі 28, 77 грн., а всього 10 028, 77 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, 12.11.2014р. позивач передала відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн. за проживання у будинку з правом його викупу в селі Ярешки з щомісячною виплатою суми до 01.05.2015р. Разом тим, після зникнення через 4 дні матері позивача та в подальшому її смерті, позивач у вказаному більше не проживала, про що повідомила відповідача. 07.07.2015р. позивач звернулась до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 10 000 грн. протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем поза увагою. У зв'язку з вище викладеним, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.
Відповідач, представник відповідача проти задоволення позову заперечували в повному обсязі з тих підстав, що грошові кошти в розмірі 10 000 грн., які відповідач отримала відповідно до розписки, були завдатком. Позивач в односторонньому порядку відмовилась від виконання взятих на себе зобов'язань, відповідно вказана грошова сума не повертається позивачу.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відповідності до Розписки від 12.11.2014р. взяла у позивача грошову суму в розмірі 10 000 грн. як завдаток за будинок в с. Ярешки вартістю 60 000 грн. з щомісячною виплатою N-суми по можливості на термін до 01.05.2015р. (а.с. 8).
Відповідно до Свідоцтва про народження, ОСОБА_3 є рідною матір'ю позивача (а.с. 10).
Позивач в своїх поясненнях зазначає, що не проживала у с. Ярешки через трагічну смерть своєї матері. Як вбачається з матеріалів справи, а саме Довідки від 27.10.2014р. № 3008000793, позивач була взята на облік за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Суд враховує ту обставину, що у зв'язку з тяжкими обставинами, пов'язаними із смертю матері позивача (лікарське свідоцтво про смерть № 2377 від 16.12.2015р., свідоцтво про смерть, актовий запис № 152, а.с. 12,13), позивач не проживала у будинку в с. Ярешки та за який було внесено грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Отже, вказана норма права поширюється на випадки, коли договір укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Такої позиції дотримується Верховний Суд України у правому висновку, прийнятому у Постанову ВСУ від 17.09.2014р. по справі № 6-53цс-14, який у відповідності до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права. Та для всіх судів України.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, договору купівлі-продажу між сторонами укладено не було. Грошові кошти, які були сплачені позивачем в якості авансу, не можуть вважатись завдатком, оскільки були сплачені не з метою забезпечення виконання зобов'язання. За таких обставин, сплачені позивачем кошти в сумі 10 000 грн. слід вважати авансом, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 61 ЦПК України, які б підтверджували, що сплачена позивачем сума є завдатком, а не авансом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Стаття 625 ЦК України передбачає що, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.
07 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення сплачених коштів та поясненнями щодо неможливості подальшого викупу будинку (а.с. 14, 15). Проте вказана вимога була залишена відповідачем поза увагою.
Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 10 000 гривень 00 коп. та 3% річних від суми боргу за період з 15.07.2015 року по 18.08.2015 року в сумі - 28 грн. 77 коп., а всього в розмірі - 10 028 (десять тисяч двадцять вісім) гривень 77 коп.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України; ст. ст. 11, 205, 509, 546, 570, 612, 625, 638, 1050 ЦК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі - 10 000 гривень 00 коп. та 3% річних від суми боргу за період з 15.07.2015 року по 18.08.2015 року в сумі - 28 грн. 77 коп., а всього в розмірі - 10 028 (десять тисяч двадцять вісім) гривень 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 243 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: