"28" березня 2007 р. Справа № 4/505/06
Позивач: ВАТ ЕК “Миколаївобленерго» в особі філії м.Миколаєва
вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017
Відповідачі: 1. Військова частина А-4465
вул.Аеродромна,1, м.Миколаїв
1. Квартирно - експлуатаційний відділ м.Миколаєва
пр.Мира,62-А, м.Миколаїв
Суддя Дубова Т.М.
01.03.2007р. ПРИСУТНІ:
Від позивача - ю/к Бондарець І.О. дов.023/07-61 від 01.02.07р.
Від відповідача 1 - капітан Саламатін О.В. дор.1/49/694 від 23.06.06р.
Від відповідача 2 - Івкін О.М. довіреність № 1717 від 01.11.2006р.
28.03.2007р. ПРИСУТНІ:
Від позивача - ю/к Бондарець І.О. дов.023/07-61 від 01.02.07р.
Від відповідача 1 - не з'явився.
Від відповідача 2 - Івкін О.М. довіреність № 1717 від 01.11.2006р.
СУТЬ СПОРУ: про стягнення 144 941,09грн., з яких: 135 261,91грн. основного боргу за активну електроенергію за договором № 44/3890 від 22.11.2005р. та 9679,18грн. пені.
Перший відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, стверджуючи що між позивачем та відповідачами було складено договір поруки від 10.01.2006р. № 44/3890/п., за яким 2 відповідач повинен був своєчасно розраховуватись з позивачем і тому відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинен нести 2 відповідач.
2 відповідач відзив надав, пояснюючи що згідно договору поруки 2 відповідач не зобов'язаний сплачувати штрафні санкції за несвоєчасне виконання вимог договору, оскільки несвоєчасне виконання вимог договору пов'язане з несвоєчасним фінансуванням державою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
22.11.2005р. сторони уклали договір № 44/3890 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно та у визначені договором строки. Оскільки позивач свої обов»язки, щодо поставки електроенергії виконав, а відповідач за спожиту електроенергію з жовтня 2006р. до листопада 2006р. розрахувався з порушенням умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 135 261,91грн. основного боргу за активну електроенергію та нараховану пеню в розмірі 9679,18 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору № 44/3890 від 22.11.2005р. (арк.спр.9-11, 19), відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату за використану електричну енергію, за перетікання реактивної енергії, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановлених засобів обліку електроенергії, класу споживання та за діючими на період розрахунку тарифами, з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 20%, виключно у грошовій формі, а також знімати та представляти за встановленою формою показання розрахункових електролічильників щомісячно 15 числа.
На виконання умов договору позивач за термін з жовтня 2006р. до листопада 2006р. відпустив 1 відповідачу активної електроенергії на загальну суму 170255, 59 грн., що підтверджується звітами відповідача, вставленими рахунками, актами про використану електроенергію та розгорнутим розрахунком позивача (а.с. 12, 22-25, 33-34).
Пункт 1 Додатку № 10 до договору № 44/3890 від 22.11.2005р. (а.с. 20) передбачає, що споживач зобов'язується робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у межах величини 100% місячного електроспоживання до 15 числа.
Між тим, 10.01.2006р. сторони склали тристоронній договір поруки № 44/3890/п (а.с. 53-54), згідно якого 2 відповідач зобов'язується оплатити борг за бюджетну електроенергію з ПДВ, який склався станом на 01.01.2006р. по активній енергії в сумі 226296,04 грн. по договору на користування електроенергією № 44/3890 від 22.11.2005р. та з 01.01.2006р. оплачувати поточну реактивну та за активну бюджетну електроенергію 1 відповідача за рахунок загального фонду в межах бюджетних призначень за наявністю виділених асигнованій.
Пунктом 1.1. та 1.2. договору поруки передбачено, що 2 відповідач поручається перед позивачем за виконання 1 відповідачем свого обов'язку по сплаті боргу за бюджетну електроенергію з ПДВ, який склався станом на 01.01.2006р. по договору на користування електроенергією № 44/3890 від 22.11.2005р. та з 01.01.2006р. оплачувати поточну реактивну та за активну бюджетну електроенергію 1 відповідача.
Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що 2 відповідач відповідає перед позивачем в строк не пізніше 31.12.2006р. за порушення зобов'язань шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача.
Відповідно до п. 1.6. позивач в разі невиконання 1 відповідачем зобов'язань надсилає 2 відповідачу вимогу позивачу.
Отже, грошові зобов'язання 1 відповідача перед позивачем припинились згідно
ч. 1 ст. 604 ЦК України за домовленістю сторін.
Однак, 2 відповідач розраховувався з позивачем за активну електроенергію несвоєчасно та неповністю. На час розгляду справи позивач надав інший розрахунок, визначивши суму боргу, з урахуванням часткового погашення заборгованості під час розгляду справи 45261,91 грн.(а.с. 44-45). Суму заборгованості позивач підтверджує довідкою про розподіл заборгованості (а.с. 47).
Між тим, реєстри №№ 19,21 від 28.11.2006р. та 27.12.2006р. оплати за електроенергію по взаєморозрахункам свідчать про перерахування від 2 відповідача до позивача 85000,00 грн. та 90000,00 грн., які не відображені в жодному розрахунковому документі позивача (а.с. 71-74).
Враховуючи викладене, а також те, що погашення боргу відбулось 27.11.2006р. та 25.12.2006р. за платіжними дорученнями №№ U207574, U234567 на суму основного боргу 135 261,91 грн., тобто, до пред'явлення позову, тому в позові в частині основного боргу слід відмовити.
Пункт 2 Додатку № 10 до договору № 44/3890 та п. 5.1. договору передбачають відповідальність 1 відповідача за порушення термінів оплати електроенергії у вигляді пені в межах подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Реєстр платежів, що надійшли від відповідача 2 свідчить про порушення термінів оплати, в зв'язку з чим позивач нарахував пеню за період з 18.04.2006р. по 17.11.2006р. в розмірі 9679,18 грн.(а.с. 13). Станом на 01.12.2006р. позивач нарахував 1 відповідачу заборгованість по пені в сумі 9679,18 грн.
Оскільки грошові зобов'язання 1 відповідача перед позивачем припинились згідно ч. 1 ст. 604 ЦК України за домовленістю сторін, в позові до 1 відповідача в частині стягнення пені в розмірі 9679,18 грн. слід відмовити.
Взаємовідносини між позивачем, 1 та 2 відповідачами регулюються ст.ст. 553-559 ЦК України.
Позов заявлено на підставі договору № 44/3890 від 22.11.2005р. на постачання електроенергії до 1 відповідача. Позивач підстави позову згідно ст.ст.22, 54-56 ГПК України до 2 відповідача не змінив. Отже підстави щодо віднесення відповідальності за невиконання зобов'язань на 1 відповідача у суду відсутні, а до 2 відповідача позивач вимоги не пред'являв.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, судові витрати віднести на позивача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України , господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене у 10 денний строк
Суддя Т.М.Дубова