Справа № 819/3504/15
02 лютого 2016 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
секретарі судового засідання Лавренюк О.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача - управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі Калашник Н.Я., довіреність від 04.01.2016 року № 35/11.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання до вчинення певних дій, -
Позивач ОСОБА_1, діючи в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, в якому просить:
- визнати відмову управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (в інтересах малолітнього ОСОБА_3) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 794 грн. 40 коп. неправомірною;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ( в інтересах малолітнього ОСОБА_3) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 794 грн. 40 коп.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 02 квітня 2009 року відповідно до умов договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 придбав житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_2. При цьому було сплачено у відповідності до п.15.3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9 794 грн. 40 коп. згідно квитанції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 02.04.2009 року, хоча він не є платником даного збору, так як придбавав житло вперше, що підтверджується матеріалами справи.
На вимогу позивача про повернення безпідставного сплаченого збору управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі було відмовлено з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а відтак відсутні підстави для повернення сплаченого збору.
Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернулась до суду із даним позовом.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з мотивів, викладених у заяві та просить задовольнити.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі позову не визнала, пояснивши, що оскільки управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі не володіє інформацією стосовно прав власності на нерухоме майно із-за відсутності Єдиної системи реєстрації, тому відмова в поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є правомірною. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області в суд не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті за наявності достатніх документів про права і обов'язки сторін.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини:
02 квітня 2009 року відповідно до умов договору купівлі - продажу житлового будинку з надвірними побудовами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 від імені та в інтересах якого діяли, як законні представники мати - ОСОБА_1 та батько - ОСОБА_6 прийняв у власність (купив) належний ОСОБА_7 житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_2.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 9 794 грн. 40 коп. згідно квитанції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 02.04.2009 року.
09 грудня 2015 року позивач звернулася із вимогою до управління Пенсійного Фонду України у м. Тернополі щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9 794 грн. 40 коп.
Листом управління Пенсійного Фонду України у м. Тернополі від 11.12.2015 року №23701/03 позивача повідомлено, про те що підстав для повернення вказаного збору немає, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Із витягу з Державного реєстру правочинів (у зв'язку із здійсненням нотаріусом повноважень податкового агента) від 28.04.2009 року вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 згідно запису 1 укладав лише один договір купівлі - продажу, а саме житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_2.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації № витягу 22457267 від 13.04.2009 року ОСОБА_3 є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_2, яке належить йому на праві приватної власності і зареєстроване за ним на підставі договору купівлі-продажу / ВМС № 702727, за реєстром № 1086 / 02.04.2009 / посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського округу Козар В.Л.
За довідкою ТВБВ № 10019/08 філії - Тернопільського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" від 13.10.2009 року № 1623, ОСОБА_3, 2006 року народження не є включений в списки для приватизації житла за адресою АДРЕСА_1 в ТВБВ № 10019/010 філії - Тернопільське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", вул. Руська, 27, житлові чеки не використано.
Крім того, згідно довідки виданої ДП "Авторитет Плюс" 29.01.2016 року, власником особового рахунку житлової площі за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
За довідкою ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" №196 від 28.01.2016 року ОСОБА_3 згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі станом на 29.12.2012 року не мав зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_3 житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 дійсно 02.04.2009 року вперше придбавав житло за договором купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами за адресою АДРЕСА_2 і при оформленні документів безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, що стверджується квитанцією ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 02.04.2009 року на суму 9 794 грн. 40 коп., який підлягає поверненню.
Відтак, за наведених вище підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання до вчинення певних дій є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2,6,11,122,94,158-167,186,254 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (в інтересах малолітнього ОСОБА_3) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 794 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 40 коп., неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ( в інтересах малолітнього ОСОБА_3) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 794 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 40 коп.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. згідно квитанції № 0.0.470576418.1 від 03.12.2015 року та 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. згідно квитанції № 40 від 29.12.2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна
Суддя Мартиць О.І.