05 лютого 2016 р. Справа №804/702/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Державної служби України по справам ветеранів війни та учасників АТО при Міністерстві соціальної політики України ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Голови Державної служби України по справам ветеранів війни та учасників АТО при Міністерстві соціальної політики України ОСОБА_2 в якому позивач просить:
п.1) визнати зазначені у позові дії Голови «Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО» ОСОБА_2 протиправними та зобов'язати його скликати «Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій» і на підставі наявного рішення суду розглянути питання надання статусу «учасника бойових дій» загиблому ОСОБА_4 і на цій основі його батькові ОСОБА_1 статусу «члена сім'ї загиблого учасника бойових дій»;
п.2) зобов'язати Генеральну прокуратуру України порушити кримінальне провадження за вказаними фактами незаконних дій Голови «Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО» ОСОБА_2 в сфері службової діяльності (перевищення службових повноважень) і захисту правосуддя (що стосується невиконання рішення суду).
Згідно п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З аналізу норм частини першої статті 2, пункту 1 частини першої статті 3, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Згідно з вимогами частин першої статті 4 Кримінально-процесуального кодексу України, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з цим, необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Частиною 1 статті 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Суд зазначає, що п.2 поданої позовної заяви є по суті заявою про вчинене правопорушення, оскільки викладені в цій заяві обставини вказують на можливе порушення законів за яке передбачена кримінальна відповідальність, що в свою чергу виключає її розгляд в адміністративному судочинстві.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що Генеральна прокуратура України не є стороною по справі та в позовній заяві не визначено жодних обставин щодо протиправності дій, рішень чи бездіяльності Генеральної прокуратури України.
Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначених обставин, п.2 позовних вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, що відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Державної служби України по справам ветеранів війни та учасників АТО при Міністерстві соціальної політики України ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов'язання Генеральної прокуратури України порушити кримінальне провадження за вказаними фактами незаконних дій Голови «Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО» ОСОБА_2 в сфері службової діяльності (перевищення службових повноважень) і захисту правосуддя (що стосується невиконання рішення суду).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В. Єфанова