Справа: № 357/6954/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябченко Л.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
04 лютого 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Артюхіна М.А.
апелянт ОСОБА_1
пр-к відповідача ОСОБА_2
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -
В даній справі постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності звільненої з військової служби особи в розмірі 24-місячного грошового забезпечення.
Позивач звернувся до суду з заявою про роз'яснення постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2013 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2015 року в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що у своїй заяві позивач ставить питання про роз'яснення постанови суду шляхом визначення розміру одноразової допомоги, що має бути виплачена.
Колегія суддів не може не погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи зі змісту даної норми слід зазначити, що роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої ускладнюється його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 170 КАС, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності звільненої з військової служби особи в розмірі 24-місячного грошового забезпечення.
11.11.2015 року позивач подав заяву про роз'яснення судового рішення в якій просив суд першої інстанції зазначити, що абз.3 резолютивної частини постанови суду від 14.06.2013 року: «Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності звільненої з військової служби особи в розмірі 24-місячного грошового забезпечення» означає : «Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності звільненої з військової служби особи в розмірі 24-місячного грошового забезпечення за останньою посадою старшого авіаційного техніка, на дату настання інвалідності 10.10.2011 і взяти до розрахунку наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 980грн., оклад за військове звання 125грн., надбавка за вислугу років 35% від посадового окладу і окладу за військове звання 386,75грн., надбавка за особливі звання 50% від посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років 745,88грн., надбавка за особливі умови служби 15% від посадового окладу 147грн., премії 90% від посадового окладу 882 грн. Разом розмір одноразової грошової допомоги повинен складати 3266,63грн. х 24 = 78399,12грн.».
Колегія суддів звертає увагу, що за наслідками розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Порядку, затвердженого постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 499.
Зазначена постанова містить посилання, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги позивачу має бути здійснена відповідно до положень п.2 п.п.4 Постанови КМУ № 499 від 28.05.2008 року Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб. Відповідно до положень зазначеної норми грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, з рішення суду першої інстанції вбачається, що при розгляді справи останнім розмір грошового забезпечення, з якого позивачу необхідно здійснити нарахування одноразової грошової допомоги не досліджувався, оскільки спір щодо цього не існував.
Таким чином, судом в даному випадку вирішувалося питання щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а не розміру такої допомоги.
Вимоги, які містяться в заяві про роз'яснення рішення суду є фактично вимогою про зміну резолютивної частини постанови, що суперечить вимогам ст. 170 КАС України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у оскаржуваній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 05.02.2016 р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.