Справа: № 826/14609/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
02 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи - державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про скасування подання, наказу та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2015 року арбітражний керуючий ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач, Мін'юст України), треті особи - державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» (далі - Третя особа-1, ДП «НРЗІО»), Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (далі - Третя особа-2, УПФ у м. Ніжині та Ніжинському районі), Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Третя особа-3, ГТУЮ у Чернігівській області), про:
- скасування подання від 18.03.2015 року №396 про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення;
- скасування подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №296 від 26.03.2015 року в частині застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- скасування наказу Мін'юсту України від 23.06.2015 року №1043/5 про анулювання свідоцтва від 16.05.2013 року НОМЕР_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2 та зобов'язання Відповідача відновити свідоцтво НОМЕР_1 від 16.05.2013 року про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Позивачу;
- зобов'язання Відповідача відновити запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про відновлення свідоцтва НОМЕР_1 від 16.05.2013 року про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що підтвердження наявними у матеріалах справи доказами факту своєчасного виконання ОСОБА_2 вимог розпорядження про усунення порушень свідчить про безпідставність як подання про накладення дисциплінарного стягнення, так і наказу про анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наголошує на помилковості твердження суду щодо своєчасності виконання Позивачем вимог розпорядження про усунення порушень, а відтак необґрунтованості висновків останнього щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.
Позивач наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 згідно свідоцтва Міністерства юстиції України від 16.05.2013 року НОМЕР_1 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (т. 1 а.с. 77).
У листопаді 2014 року працівниками Головного управління Міністерства юстиції України у Чернігівській області на підставі листа ДК «Укроборонпром» від 15.10.2014 року №UOP-3.01-8715 щодо порушень чинного законодавства арбітражним керуючим ОСОБА_2 під час виконання обов'язків розпорядника майна ДП «НРЗІО»(т. 1 а.с. 86-87) за дорученням Міністерства юстиції України від 28.10.2014 року №19116-0-33-14/13.0.2, а також посвідчення від 07.11.2014 року №01.6-37/21 на проведення позапланової невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 37) та повідомлення від 07.11.2014 року №7-31/3892 (т. 1 а.с. 38-39) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з питань додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства під час виконання ним повноважень розпорядника майна ДП «НРЗІО» з питань, викладених у листі ДК «Укроборонпром» від 15.10.2014 року №UOP-3.01-8715.
Результати перевірки викладені в акті від 03.12.2014 року №19 (т. 1 а.с. 40-43), в якому зафіксовано, що у діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 при виконанні повноважень розпорядника майна ДП «НРЗІО» наявне порушення вимог ч. 6 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла до 19.01.2013 року - «при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючих зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів», а саме ОСОБА_2, якому було відомо про порушення інтересів державного кредитора ІІ черги задоволення - Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області не вжито своєчасних, дієвих, вичерпних заходів, спрямованих на відновлення порушених інтересів кредитора, вимоги якого не задоволено, як того вимагає ч. 12 ст. 21, ч. 3 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.
За наслідками перевірки Головним управлінням юстиції у Чернігівській області 08.12.2014 року винесено розпорядження №7 про усунення порушень (далі - розпорядження №7) (т. 1 а.с. 44), яким приписано у термін до 14.01.2015 року усунути виявлені у ході перевірки порушення шляхом вжиття вичерпних, дієвих заходів в межах наданих повноважень, що мають відновити порушені права та законні інтереси державного кредитора ІІ черги задоволення - Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області, вимоги якого на загальну суму 135 004,44 грн. не задоволені, як того вимагає ч. 12 ст. 21, ч. 3 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 року, та надання у цей самий термін у письмовому вигляді інформацію про його усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень.
Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог розпорядження №7 Позивачем на адресу Головного управління юстиції у Чернігівській області 05.01.2015 року було направлено лист за №15/1-9 (т. 1 а.с. 48), отриманий Третьою особою-3 13.01.2015 року, до якого було додано копію заяви Третьої особи-2 (т. 1 а.с. 54-55), копію ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі №5028/4/18б/2012 від 04.09.2013 року (т. 1 а.с. 20-23), копію довідки Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 26.12.2014 року №825/10/25-13-25-021 (т. 1 а.с. 46) та оригінал довідки ДП «НРЗІО» від 29.12.2014 року №667 (т. 1 а.с. 47). У вказаному листі Позивач повідомив ГУЮ у Чернігівській області, що реєстрова кредиторська заборгованість перед кредитором ІІ черги - УПФ України у м. Ніжині та Ніжинському районі погашена у повному обсязі.
За наслідками розгляду отриманих від ОСОБА_2 документів начальником відділу з питань банкрутства ГУЮ у Чернігівській області складено доповідну (службову) записку від 17.01.2015 року щодо необхідності призначення позапланової перевірки виконання арбітражним керуючим ОСОБА_2 розпорядження від 08.12.2014 року №7 (т. 1 а.с. 120-121).
Відтак, у лютому 2015 року працівниками Головного управління Міністерства юстиції України у Чернігівській області на підставі доповідної (службової) записки від 17.01.2015 року, а також посвідчення від 17.01.2015 року №01.6-37/1 на проведення позапланової невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 50) та повідомлення від 17.01.2015 рок №7-31/14 про проведення позапланової невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 49-50) проведено позапланову невиїзну перевірку виконання арбітражним керуючим ОСОБА_2 розпорядження №7.
Результати перевірки зафіксовані у довідці від 09.02.2015 року №1 (т. 1 а.с. 63-66), в висновках якої зазначено, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 при виконанні повноважень розпорядника майна ДП «НРЗІО» порушення вимог ч. 6 ст. 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 року, - усунуто, розпорядження №7 - виконано.
Листом від 10.02.2015 року №7-31/345 (т. 1 а.с. 67) Третя особа-3 повідомила Позивача, що на виконання пунктів 2.6.4, 6.4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 та згідно доручення Міністерства юстиції України від 09.02.2015 року №13.0.2-32/331 (т. 1 а.с. 137) ГУЮ у Чернігівській області протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності ОСОБА_2 від 09.02.2015 року №1, матеріали перевірки будуть надіслані до Міністерства юстиції України для проведення аналізу та підготовки висновку.
ГУЮ у Чернігівській області листом від 16.02.2015 року №01.1-48/182/7 (т. 1 а.с. 138-141) направило матеріали перевірки до Департаменту з питань банкрутства Мін'юсту України.
За наслідками розгляду отриманих від Третьої особи-3 матеріалів Відповідач 27.02.2015 року направив до ГУЮ у Чернігівській області лист №13.0.2-32/819 (т. 1 а.с. 142-144) із висновком від 26.02.2015 року на довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого (т. 1 а.с. 145-147), в якій зазначено, що довідка від 09.02.2015 року №1 вимогам Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5, не відповідає, а довідка та копії матеріалів перевірки не підтверджують виконання арбітражним керуючим ОСОБА_2 розпорядження №7 у термін, визначений в останньому.
У зв'язку з викладеним Третьою особою-3 було складено 11.03.2015 року акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 2 (т. 1 а.с. 150-155), який направлено Позивачу листом від 11.03.2015 року №5-31/268 (т. 1 а.с. 156). У вказаному акті зафіксовано, що ОСОБА_2 розпорядження №7 у строки, визначені органом контролю, не виконано.
Крім того, ГУЮ у Чернігівській області на адресу Мін'юсту України було направлено лист від 13.03.2015 року №5-1/292 (т. 1 а.с. 159-166) щодо внесення пропозиції про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.
За результатами розгляду направлених Третьою особою матеріалів Відповідачем 18.03.2015 року складено подання №396 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення (т. 1 а.с. 72), копія якого направлена Позивачу листом від 24.03.2015 року №2291-0-32-15/13.0.2 (т. 1 а.с. 72).
Позивачем від Міністерства юстиції України отримано повідомлення щодо участі у засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке відбудеться 26.03.2015 року о 10:00 (т. 1 а.с. 71).
На виконання вимог вказаного повідомлення Позивачем направлено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України пояснення від 26.03.2015 року №15/03-51 (т. 1 а.с. 73-74).
Листом від 07.04.2015 року №13.0.2-33/1780 (т. 1 а.с. 75) Відповідач повідомив ОСОБА_2 про те, що за результатами розгляду Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 18.03.2015 року №396.
Крім того, у даному листі зазначено, що за результатами розгляду подань №63 від 24.12.2013 року та №396 від 18.03.2015 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у зв'язку з винесенням двох або більше попереджень накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
При цьому Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) 26.03.2015 року винесено подання №296 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2015 року №1043/5 (т. 1 а.с. 76) приписано анулювати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 16.05.2013 року, видане ОСОБА_2 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.03.2015 року №296 та протоколу її засідання від 26.03.2015 року №28/03/15. Крім того, пунктом 2 зазначеного наказу надано доручення Департаменту з питань банкрутства забезпечити внесення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 107-109, 112-113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. п. 2, 3, 7 затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), а також п. п. 1, 26-27 затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 року №81/5 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), прийшов до висновку, що Відповідачем не було вірно визначено суб'єкт адміністрування єдиного внеску з липня 2013 року, невірно визначено строки виконання боржником зобов'язань перед УПФ України у м. Ніжині та Ніжинському районі, у зв'язку з чим висновки останнього про наявність підстав для накладення на Позивача дисциплінарного стягнення є передчасними, а відтак подання та наказ є такими, що підлягають скасуванню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 98 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
При цьому частиною 6 статті 3-1 Закону в редакції, яка діяла до 19.01.2013 року, було передбачено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Приписи ч. ч. 2-4 ст. 106 Закону визначають, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
Можливість накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарної відповідальності закріплена ч. 2 ст. 107 Закону.
Згідно ч.ч. 3-5 ст. 107 Закону державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до ст. 108 Закону дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.
Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії.
Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством закріплено право державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів проводити перевірку діяльності, зокрема, арбітражних керуючих, направлення матеріалів такої перевірки на розгляд Дисциплінарної комісії, яка, у свою чергу, наділена повноваженнями приймати рішення про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень.
Відповідно до п. п. 2.1 - 2.3 затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Порядок №1284/5) контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:
проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);
надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;
складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Приписи п. 2.6 Порядку №1284/5 визначають, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю; перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень, виданих за результатами проведення планових чи позапланових перевірок органом контролю.
Підпунктами 2.6.1 - 2.6.4, пунктом 2.7 Порядку №1284/5 закріплено, що позапланова перевірка здійснюється Мін'юстом або територіальними органами з питань банкрутства за наявності доручення Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.
У разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки.
Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або надає доручення на проведення позапланової перевірки територіальному органу з питань банкрутства.
Мін'юст з метою контролю за проведенням перевірок територіальними органами з питань банкрутства може відповідним дорученням зобов'язати орган контролю надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу.
Орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.
Наведене вище, а також встановлені судом першої інстанції обставини справи дають підстави для висновку про наявність у Відповідача та Третьої особи-3 права на проведення позапланової перевірки Позивача і у листопаді 2014 року, і в січні 2015 року.
Пунктом 5.1 Порядку №1284/5 передбачено, що в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.
Згідно пп. 5.4.3 вказаного Порядку у резолютивній частині Довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються: у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено; порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо); дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці; дата, час та місце підписання акта перевірки (з урахуванням строку підготовки висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству).
Відповідно до п. п. 6.1 - 6.5 Порядку №1284/5 арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.
Орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення.
Якщо відсутнє зобов'язання органу контролю надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу, комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 6) (далі - акт перевірки) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки.
Якщо орган контролю було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу, орган контролю протягом двох робочих днів з дня підписання Довідки арбітражним керуючим без зауважень і заперечень або протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки надсилає копію Довідки разом з усіма документами, на які є посилання в Довідці, поясненнями, зауваженнями, запереченнями та документами, наданими арбітражним керуючим, до Мін'юсту.
Проведення аналізу Довідки здійснюється шляхом підготовки структурним підрозділом Мін'юсту, відповідальним за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству (далі - Висновок).
Структурний підрозділ протягом десяти робочих днів з дня надходження Довідки до Мін'юсту проводить аналіз Довідки та всіх доданих до неї документів, готує Висновок, який підписується керівником структурного підрозділу та містить інформацію про відповідність Довідки і доданих до неї документів законодавству з питань банкрутства та інформацію щодо порушень, які повинні бути зазначені в акті перевірки, та надсилає його органу контролю з одночасним поверненням доданих до Довідки документів.
Протягом двох робочих днів з дня отримання Висновку Мін'юсту комісія готує акт перевірки.
Приписи пп. 6.9.1 Порядку №1284/5 визначають, що орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.
Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою. Припис та/або розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто або за його дорученням представник отримав вказані припис та/або розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений пунктом 2.15 розділу ІІ цього Порядку. Докази надсилання припису та/або розпорядження арбітражному керуючому є невід'ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються за місцезнаходженням органу контролю, який виніс припис та/або розпорядження (підпункт 6.9.2 Порядку №1284/5).
Згідно п. п. 6.10 - 6.11 наведеного Порядку у розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення.
Строк виконання розпорядження у випадку наявності об'єктивних підстав може бути продовжено органом контролю шляхом внесення відповідних змін до розпорядження.
Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження.
У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки.
У разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження або арбітражний керуючий не подав до органу контролю документи, що підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку.
Зі змісту наведених норм випливає, що приписи Порядку закріплюють безумовний обов'язок арбітражного керуючого усунути виявлені у ході перевірки порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. Тобто, виключно виконання наведених двох умов у сукупності дають підстави для висновку про повне виконання арбітражним керуючим вимог розпорядження.
Як було встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва, на виконання розпорядження №7 Позивачем було направлено 05.01.2015 року листом №15/1-9 інформацію щодо погашення заборгованості боржником перед УПФ у м. Ніжині та Ніжинському районі у повному обсязі. Даний лист було отримано Третьою особою-3 13.01.2015 року.
Крім того, у подальшому Позивачем було направлено ГУЮ у Чернігівській області лист від 30.01.2015 року №15/01-16 (т. 1 а.с. 59), до якого, поряд з іншим, було додано довідки УПФ у м. Ніжині та Ніжинському районі від 16.01.2015 року №267/02 (т. 1 а.с. 57) та від 27.01.2015 року №504/02 (т. 1 а.с. 58), згідно яких вимоги, заявлені в межах справи про банкрутство ДП «НРЗІО» зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2012 року по 20.12.2012 року в сумі 135 004,44 грн. погашені у повному обсязі. Однак, вказані документи направлялися ОСОБА_2 саме на виконання повідомлення від 17.01.2015 року №7-31/14, а не розпорядження №7.
Як вбачається зі змісту висновку від 26.02.2015 року про довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, складеної Відповідачем за наслідками аналізу довідки від 09.02.2015 року №1, підставою для висновку Мін'юсту України про невиконання у встановлений строк розпорядження №7 стало те, що листи УПФ у м. Ніжині та Ніжинському районі, якими підтверджується погашення вимоги кредитора, датовані пізніше, ніж сплинув строк виконання розпорядження №7.
При цьому, оцінюючи таке твердження Відповідача, суд першої інстанції зазначив, що оскільки Позивачем у встановлений у розпорядженні №7 строк було надано ГУЮ у Чернігівській області пояснення та документи про усунення порушення, а також у межах наданого у повідомленні від 17.01.2015 року строку направлено запитувані документи, висновки Мін'юсту України про несвоєчасне виконання Позивачем вимог розпорядження №7 є безпідставними.
Разом з тим, такий висновок, на думку судової колегії, є передчасним з огляду на наступне.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, з серпня 2013 року обов'язок з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи Міністерства доходів і зборів України. Відтак, як вбачається зі змісту листа УПФ у м. Ніжині та Ніжинському районі від 26.01.2015 року №476/08-08 (т. 1 а.с. 53), між Третьою особою-2 та Ніжинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було 03.10.2013 року підписано акт передачі даних з карток особових рахунків платників єдиного внеску із заборгованістю ДП «НРЗІО» на суму 688 744,85 грн.
З матеріалів справи, зокрема, зі змісту розрахунку УПФ України у м. Ніжині та Ніжинському районі (т. 1 а.с. 55), доданого до заяви про визнання майнових (грошових) вимог на суму 158 697,45 грн. (т. 1 а.с. 54-55), яка подана до Господарського суду Чернігівської області, сума боргу Третьої особи-1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 135 004,44 грн. утворилася за період жовтень - листопад 2012 року.
Саме у такому розмірі вимоги Третьої особи-2 і були віднесені до ІІ черги задоволення ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.09.2013 року (т. 1 а.с. 20-23).
Зі змісту вже згадуваного листа УПФ України у м. Ніжині та Ніжинському районі від 26.01.2015 року №476/08-08 вбачається, що відповідно до банківських виписок Державного казначейства у період з 04.04.2014 року по 03.07.2014 року ДП «НРЗІО» було сплачено 148 164,13 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому дана сума, згідно правил п. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зараховані у порядку календарної черговості виникнення недоїмки, а саме за період з 01.11.2012 року по 20.12.2012 року, який заявлений у заяві управління.
При цьому, суд першої інстанції, вказуючи на дотримання Позивачем строків виконання розпорядження №7, не звернув уваги, що на підтвердження виконання розпорядження №7 Позивачем було надіслано у строк до 14.01.2015 року документи, а саме довідку Ніжинської ОДПІ від 26.12.2014 року №825/10/25-13-25-021 та довідку ДП «НРЗІО» від 29.12.2014 року №667, якими, на переконання ОСОБА_2, підтверджуються обставини виконання вимог вказаного розпорядження.
Однак, судовою колегією враховується, що, як було встановлено раніше, сума боргу Третьої особи-1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 135 004,44 грн. утворилася за період жовтень - листопад 2012 року. При цьому заборгованість утворена саме перед УПФ у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області, а не перед Ніжинською ОДПІ. Крім того, зі змісту наведених довідок Ніжинської ОДПІ від 26.12.2014 року №825/10/25-13-25-021 та ДП «НРЗІО» від 29.12.2014 року №667 неможливо встановити, чи охоплювалася сумою у розмірі 364 497,83 грн. заборгованість Третьої особи-1 перед Третьою особою-2 за жовтень - листопад 2012 року на суму 135 004,44 грн.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням Апелянта про помилковість висновків Окружного адміністративного суду м. Києва щодо виконання Позивачем у встановлений розпорядженням №7 строк вимоги щодо усунення передбаченого ч. 12 ст. 21, ч. 3 ст. 31 Закону порушення, оскільки доказів відсутності заборгованості перед Третьою особою-2 до 14.01.2015 року Позивачем Третій особі-3 надано не було.
Інші ж документи - листи Третьої особи-2 від 16.01.2015 року №267/02 та від 27.01.2015 року №504/02, які надані Позивачем на виконання вимог повідомлення від 17.01.2015 року №7-31/14, містять інформацію щодо погашення ДП «НРЗІО» вимог кредитора - УПФ України у м. Ніжині та Ніжинському районі в сумі 135 004,44 грн. Наведені обставини не заперечуються й Апелянтом. Однак Позивачем не було враховано, що пов'язування Відповідачем дати виконання Позивачем вимог розпорядження №7 з вихідними датами листів Третьої особи-2 зумовлено необхідністю перевірки виконання даного акту саме у встановлені в останньому строки. При цьому встановлене у подальшому Відповідачем їх недотримання і спричинило ухвалення рішення про несвоєчасне виконання ОСОБА_2 вимог розпорядження №7.
Наведене, у свою чергу, спростовує твердження суду першої інстанції щодо необґрунтованості позиції Відповідача про невиконання Позивачем розпорядження №7 у встановлений строк.
Згідно п. 6.13 Порядку №1284/5 у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.
У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії (далі - структурний підрозділ), щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція).
До пропозиції орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.
Відповідно до п. 7.1 Порядку №1284/5 підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
Приписи п. 7.2 Порядку №1284/5 визначають, що протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.
Подання повинно містити висновок структурного підрозділу щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.
Статтею 109 Закону визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Аналогічні положення закріплені в п. п. 7.4-7.5 Порядку №1284/5.
Зі змісту п. 7.6 Порядку №1284/5 вбачається, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
Порядок припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) регламентовано статтею 113 Закону, де закріплено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Державний орган з питань банкрутства зобов'язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.
Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції про безпідставність накладення на Позивача дисциплінарного стягнення, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 105 Закону дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Як було встановлено раніше, матеріалами справи було підтверджено факт невиконання ОСОБА_2 вимог розпорядження №7 у встановлений в останньому строк. У зв'язку з чим судова колегія не погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність у Відповідача правових підстав для складання подання від 18.03.2015 року №396 та, як наслідок подання від 26.03.2015 року №296 та наказу від 23.06.2015 року №1043/5.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про припинення повноважень Позивача як арбітражного керуючого було внесено на підставі акту, правомірність якого підтверджена у ході судового розгляду справи, Окружний адміністративний суд м. Києва необґрунтовано поклав на Відповідача обов'язок відновити ОСОБА_2 свідоцтво від 16.05.2013 року НОМЕР_1 та відповідний запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим твердження суду першої інстанції щодо безпідставності накладення на позивача дисциплінарного стягнення, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.
Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати, ухваливши нову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити повністю.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи - державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про скасування подання, наказу та зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.