21 грудня 2015 року 804/14839/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
при секретарі Чудновській А.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Верби М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо прийняття рішення № 240/ДПР-15 від 02.09.2015 року про застосування відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців; - скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 240/ДПР-15 від 02.09.2015 року про застосування відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6(шість) місяців.
30 листопада 2015р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 не є особою, що проходить публічну службу чи має намір проходити таку службу, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим даний спір не носить ознак публічно-правового характеру та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що у відповідності до положень ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження по справі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання та просив задовольнити його, посилаючись на доводи викладені в ньому.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача заперечував, посилаючись на те, що даний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, на підтвердженням чого зазначив про судову практику із вказаної категорії спорів.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Пунктом 1 ч.1 ст.157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, у разі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №420, виданого Тернопільською обласною КДКА 24.03.2006р. на підставі рішення №2.
Предметом розгляду даної справи є оскарження позивачем рішення КДКА Дніпропетровської області №240/ДПР-15 від 02.09.2015р., яким кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області вирішила застосувати відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, яке супровідним листом №559 від 10.08.2015р. було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, необхідно враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п.1 ч.1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проте спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Знідно абз.3, ч.3 Постанови Пленуму ВАСУ №8 від 20.05.2013р., для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Так ч.1 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури покладені повноваження, зокрема: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Так дійсно, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
При цьому, відповідно до п.3, ч.3 «Положення про вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури» від 17.11.2012р. вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури створюється та діє з метою реалізації публічно-правових функцій з відбору, атестування осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, та як дисциплінарний орган в системі самоврядування адвокатури України.
До владних управлінських функцій відноситься, зокрема, здійснення дій чи бездіяльність у сфері регулювання публічно-правових відносин, з надання адміністративних послуг, з відбору та атестування осіб які виявили намір займатися адвокатською діяльністю та здійснення контролю, як дисциплінарний орган, у зв'язку з чим, відповідач, в даному випадку, є носієм публічного інтересу і наділений владними повноваженнями.
Отже, оскільки як Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури так і відповідач у справі Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області створюється та діє з метою реалізації публічно-правових функцій з відбору, атестування осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, та як дисциплінарний орган в системі самоврядування адвокатури України, а відповідно є носієм публічного інтересу і наділена владними повноваженнями делегованими державою, спір що переданий на вирішення суду в цій справі є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами КАС України.
В ухвалах від 10.10.2012 №К-20158/10, від 09.07.2015р. № К/800/49340/13 та інших , Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що спори, які виникли у зв'язку з діяльністю органів адвокатського самоврядування, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Також ВАС України у листі від 19.09.2013 №1278/12/13-13, адресованому Печерському районному суду м.Києва, зазначив: оскільки функції, з метою реалізації яких діють органи адвокатського самоврядування та які визначені ст.46 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є публічно-правовими, справи, пов'язані з виконанням цих функцій, належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічну позицію висловлює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема в Ухвалі від 12.12.2013р. по справі №6-46603свк13, роз'яснивши, що ВКДКА діє з метою реалізації публічно-правових функцій, у зв'язку із чим спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами КАС.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 є необґрунтованим та не відповідає діючому законодавству, даний спір належить до вирішення в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись п.5 ч.1 ст.157, ст.160 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова