02 лютого 2016 року м. Київ К/800/38997/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області, Новомосковської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів Дніпропетровської області, управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області про скасування рішення,
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області, Новомосковської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів Дніпропетровської області, управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області, уточнивши який просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області повернути їй 393 грн. 05 коп. стягнутих штрафних санкцій, стягнути 2385 грн. моральної шкоди та 145 грн. 95 коп. судових витрат.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Новомосковської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів Дніпропетровської області № 0023691702 від 15 грудня 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 37 грн. 50 коп. У задоволенні позовних вимог про повернення стягнутих штрафних санкцій, стягнення моральної шкоди та пені відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення стягнутих штрафних санкцій в сумі 393 грн. 05 коп., стягнення моральної шкоди в розмірі 2385 грн. та пені в сумі 65 грн. 49 коп., ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову суду першої інстанції залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору не в повному обсязі, а лише в розмірі 60 грн.90 коп., в той час як ОСОБА_4 оскаржує постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення стягнутих штрафних санкцій в сумі 393 грн. 05 коп., стягнення моральної шкоди в розмірі 2385 грн. та пені в сумі 65 грн. 49 коп., тобто позовні вимоги, у задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, носять майновий характер. Позивачці встановлено достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги (доплати судового збору у розмірі 852 грн. 60 коп.).
Вимоги до апеляційної скарги встановлює ст. 187 КАС України, ч. 6 якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Розмір ставок судового збору визначається ст. 4 Закону України «Про судовий збір», частиною 1 якої встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає
сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Тобто, за подання до адміністративного суду адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарг ставка судового збору залежить від того, якою є юридична природа правовідносин сторін, з ознаками майнового чи немайнового характеру.
Вимога майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, вимагає визнати за нею майнове право, присудити річ або стягнути певну грошову суму.
Оскільки ОСОБА_4 оскаржила в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення стягнутих штрафних санкцій в сумі 393 грн. 05 коп., стягнення моральної шкоди в розмірі 2385 грн. та пені в сумі 65 грн. 49 коп. та просила суд апеляційної інстанції задовольнити її позовні вимоги в цій частині, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивачки носять майновий характер, то сплачений ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 60 грн. 90 коп. не відповідає вимогам підп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції від 12 серпня 2015 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_4 без руху ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Мотиви та доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Тракало
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк