04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" січня 2016 р. Справа№ 910/22203/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Алданової С.О.
Коршун Н.М.
за участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.
представників сторін:
від позивача - Капля А.С., дов. № 3802/18 від 16.12.2015 р.;
від відповідача - не з'явилися.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 29.10.2015 року
у справі № 910/22203/15 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове
товариство «Домінанта»
про стягнення 36 085,94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року по справі № 910/22203/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року по справі № 910/22203/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 27.01.2016 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна у відпустці, судді Синиці О.Ф. на лікарняному, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року справу було прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року по справі № 910/22203/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
22.03.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач, страховик, ПрАТ «СК «АХА Страхування») та ОСОБА_3 (далі - страхувальник, вигодонабувач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту засобів № CON/VES/CASC0053274-ТП65519Га/13д (далі - Договір), яким позивач застрахував автомобіль страхувальника Toyota Rav4, д.р.н. НОМЕР_2.
07.03.2014 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що сталась по вул. Куйбишева - вул. Соколина в м. Донецьку, за участю автомобіля ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Toyota Rav4, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, останній отримав механічні пошкодження, що підтверджується відомістю про ДТП (а.с. 43).
Відповідно до калькуляції № 1.002.14.01249 від 23.04.2014 року та вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 39 368,24 грн. (а.с. 38-40)
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
На підставі заяви від 21.03.2014 року про виплату страхового відшкодування, страхових актів № 1.002.14.01249/VESKO8907 від 31.03.2014 року та № 1.002.14.01249/VESKO12295 від 24.04.2014 року (а.с. 28-29) та розрахунків страхового відшкодування (а.с. 36-37) позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 36 085,94 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 99377 від 01.04.2014 року та № 104674 від 25.04.2014 року (а.с. 26-27).
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримує право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Як стверджує позивач, ДТП відбулася з вини водія автомобіля ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_4.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_1 згідно із полісом № АЕ2363354 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - ТОВ «СТ «Домінанта») за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв'язку з цим, ПрАТ «СК «АХА Страхування» просить суд стягнути з ТОВ «СТ «Домінанта», як особи у якої застрахований автомобіль ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_1, 36 085,94 грн. страхового відшкодування.
Як зазначено вище, без належних та допустимих доказів вини страхувальника відповідача у скоєнні ДТП, на відповідача не може бути покладено обов'язок зі сплати страхового відшкодування.
При цьому, у матеріалах справи відсутнє судове рішення, яким ОСОБА_4 визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (презумпція невинуватості).
Згідно зі ст. 221 КУпАП виключно судами розглядаються справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ч. 1 ст. 283 КУпАП).
З огляду на зазначене, лише суд загальної юрисдикції в даному випадку наділений повноваженнями встановлювати наявність (відсутність) вини будь-якої особи у вчиненні ДТП.
Проте, задля підтвердження вини ОСОБА_4, який керував автомобілем ЗАЗ Daewoo д.р.н. НОМЕР_1, позивач надав відомість (довідку) про ДТП № 9358528, у якій зазначено про порушення Правил дорожнього руху саме ОСОБА_4 (а.с. 43).
У свою чергу, колегія суддів зазначає, що довідка (відомість) ДАІ, складена за результатами оформлення ДТП, не є належним доказом вини ОСОБА_4.
Пунктом 1.2 Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 04.07.2011 року № 389 визначено, що довідка про дорожньо-транспортну пригоду - це документ затвердженої цим наказом форми, який містить відповідну інформацію про оформлену за участю працівників Державтоінспекції МВС дорожньо-транспортну пригоду та її учасників.
Довідка про ДТП є попереднім документом, який передається до суду з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що належні, достатні та допустимі докази вини страхувальника відповідача у скоєнні ДТП у матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Стосовно посилання позивача на те, що матеріали по ДТП передано до Куйбишевського районного суду м. Донецьк, який територіально знаходиться в зоні дії проведення антитерористичної операції, то колегія суддів звертає увагу на Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» від 02.09.2014 року № 2710/38-14, виданого на виконання Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», яким встановлено, що розгляд справ, підсудних Куйбишевському районному суду міста Донецька, здійснюється Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Крім того, у випадку визнання вини страхувальника відповідача відповідною постановою суду, позивач не позбавлений права звернутися повторно до суду у порядку визначеному ГПК України.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року по справі № 910/22203/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року по справі № 910/22203/15 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/22203/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді С.О. Алданова
Н.М. Коршун
Повний текст рішення складено 01.02.2016 року.