01.02.2016 Справа № 920/554/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України», м. Суми
про стягнення 7 627 грн. 90 коп.
Суддя Б.І. Лиховид
За участі представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-109 від 18.04.2014
від відповідача: не прибув
у судовому засіданні брала участь секретар с/з ОСОБА_2
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.06.2015 по справі № 920/554/15 у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 по справі № 920/554/15 рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 по справі № 920/554/15 рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 920/554/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 271 грн. 32 коп. 3% річних та 6 356 грн. 58 коп. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю природного газу № 13/2462 БО-29 від 01.03.2013, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
У письмових поясненнях № 14-018/28 від 18.01.2016 відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що розрахунок з позивачем за отриманий природний газ був здійснений ним у належний строк, а тому нарахування позивачем пені та 3% річних є безпідставним, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у даному судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.
Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис у судовому роз'ясенні про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, додаткових письмових пояснень не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
01.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач, продавець) та Державним вищим навчальним закладом «Українська академія банківської справи Національного банку України» (відповідач, покупець) було укладено договір № 13/2462-БО-29 купівлі-продажу природного газу, згідно умов якого позивач зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ в період з 01.01.2013 по 31.12.2013, а відповідач зобов'язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 4.1 цього договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив протягом січня-грудня 2013 року та січня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 1 0542,418 тис. куб. м. на загальну суму 4 800 200 грн. 64 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
За актом приймання - передачі від 28.02.2013 поставка природного газу відбулася в січні 2013 року, а відповідач розрахувався за нього 04.03.2013.
Згідно ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Тобто зазначеною правовою нормою передбачено право сторін надати договору зворотну силу, а саме поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами, зокрема щодо передання майна, виконання робіт, надання послуг, виникли раніше їх юридичного оформлення.
У п. 10.1 договору № 13/2462-БО-29 погоджено, що договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично склалися між Державним ВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» та ПАТ НАК «Нафтогаз України» з 01.01.2013.
Визнання та погодження цієї умови сторонами відображено також в актах приймання передачі природного газу від 28.02.2013, де підставою зазначено договір від 01.03.2013 № 13/2462-БО-29 та місяць споживання отриманого природного газу (січень - лютий 2013 року).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Також відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи, що укладений між сторонами договір № 13/2462-БО-29 від 01.03.2013 поширює свою дію і на відносини, що фактично склалися між Державним ВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» та ПАТ НАК «Нафтогаз України» з 01.01.2013 (п. 10.1 договору), беручи до уваги, що поставка позивачем природного газу відбулась в січні 2013 року відповідно до акту приймання - передачі від 28.02.2013, а відповідач здійснив розрахунок за газ лише 04.03.2013, тобто з порушенням п. 4.1 договору (розрахунок повинен був здійснений до 14.02.2013), суд вважає нарахування позивачем пені за період з 14.02.2013 по 04.03.2013 правомірним, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6 356 грн. 58 коп. пені підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних (інший розмір процентів встановлений договором) виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1 271 грн. 32 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп. покладається на відповідача, а позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по його сплаті.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України» (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 57, код 23635020) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 6 356 грн. 58 коп. пені, 1 271 грн. 32 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04.02.2016
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД