Рішення від 28.01.2016 по справі 910/31993/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

28.01.2016Справа №910/31993/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/31993/15

за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Одеса,

про стягнення 3 502,50 грн.,

за участю представників:

позивача - Храмов Я.М. (довіреність від 01.01.2016 № 6);

відповідача - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - ПАТ "АСК "ІНГО Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - ПАТ "УСК "Гарант-Авто") про стягнення 3 502,50 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31993/15; призначено до розгляду на 28.01.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1.

28.01.2016 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.01.2016 представник позивача надав пояснення по суті спору; позов підтримав і просив задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 28.01.2016 не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.12.2015 не виконали.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

До матеріалів справи долучено конверт з копією ухвали суду, який було повернуто поштою з адреси третьої особи з відміткою «за закінчення встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 ПАТ "АСК "ІНГО Україна" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «МСД Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 250569995.13 (далі - Договір), предметом якого є: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем «Шкода» (державний номер НОМЕР_1).

17.12.2013 о 14 год. 10 хв. у м. Одесі на вул. Базарна, 67, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Шкода», та автомобіля «Мерседес» (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.3 Правил дорожнього руху України.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2014 зі справи № 523/356/14-п ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

22.01.2014 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

22.01.2014 ПАТ "АСК "ІНГО Україна" складено страховий акт № 108815, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 3 502,50 грн.

На підставі страхового акта позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування у сумі 3 502,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2014 № 402.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника «Мерседес» як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ "УСК "Гарант-Авто" за полісом № АС/5322981, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

24.03.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди, яка отримана повноважним представником відповідача 01.04.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; ідентифікаційний код: 16285602): 3 502 (три тисячі п'ятсот дві) грн. 50 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 02.02.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук

Попередній документ
55463667
Наступний документ
55463669
Інформація про рішення:
№ рішення: 55463668
№ справи: 910/31993/15
Дата рішення: 28.01.2016
Дата публікації: 10.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди