"23" березня 2007 р.
Справа № 26/47-07-1040
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій
«ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ»
до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «Парус»
про стягнення 21 794 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Передерій Н.О. за довіреністю;
від відповідача : Савицька О.М. за довіреністю;
Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 21 794 грн. та судових витрат за порушення умов договору в/з відповідального зберігання від 14 лютого 2005 р. № 31/2006.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача вимоги не визнає повністю, про що зазначив у відзиву на позов.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
Між сторонами по справі 14 лютого 2006 р. був укладений договір № 31/2006, відповідно п.1.1 якого, Власник, тобто позивач по справі передає Зберігачеві, тобто відповідачеві по справі, на відповідальне зберігання пневматичні шини, ( далі - продукція).
Згідно п.2.1 договору продукція передається на склад Зберігача по Акту прийому -передачі.
Згідно складеного та засвідченого обома сторонами по справі 14.02.2006 р. Акту приймання -передачі № 1, який є додатком до договору № 31/2006 в/з, позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання, згідно договору № 31/2006 в/з від 14.02.2006 р. продукцію в загальній сумі 21 794 грн.
Згідно п.3.4.2 договору відповідач зобов'язаний в дводенний термін повернути продукцію, позивачеві за першою його вимогою.
02 жовтня 2006 р. позивачем направлено направлено відповідачеві вимога № 1 за вих. № 5 від 29.09.2006 р., про повернення продукції в належному стані або за неможливістю такого повернення сплатити його вартість в сумі 21 794 грн. Ця вимога залишена відповідачем бев уваги незважаючи на умови п. 3.4.2 договору.
Згідно п.5.3 договору у випадку втрати, псування, приведення продукції в стан не придатний для подальшого цільового використання, що відбулося з вини відповідача, останній відшкодовує позивачеві її повну вартість.
На час розгляду справи позивачем за вх. № 6445 від 21.03.2006 р. до господарського суду надано інвентаризаційний опис № 1, складений станом на 16 жовтня 2006 р., який підписаний відповідачем, згідно якого продукція, що передана на зберігання відповідачеві на його склад по вказаному акту прийманя -передачі, відсутня.
Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначає таке.
Згідно п.1.1 вказаного договору його предметом є зберігання відповідачем пневматичних шин, переданий йому позивачем.
Згідно частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно вимог статті 949 цього ж кодексу, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.
Згідно вимог статті 950 цього ж кодексу, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Статею 951 цього ж кодексу передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Доказів втрати вказаної продукції позивачем не надано. Тому у нього відсутні правові підстави для вимоги щодо стягнення з відпрвдача вартоістя вказаних шин у зв'язку з їх втратою.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу з огляду на наступне.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З наданого позивачем інвентаризаційного опису № 1, який підписаний відповідачем, вбачається, що передана позивачем на склад відповідача для зберігання продукція по договору № 31/2006 р. від 14.02.2006 р. - відсутня. Таким чином, факт втрати переданого на зберігання майна об'єктивно підтверджений.
З цього випливає, що відповідачем не виконані умови договору щодо належного зберігання продукції та у зв'язку з її втратою він зобов'язаний відшкодувати позвивачеві її вартість. Отже суд відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем факту втрати вказаної продукції.
Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов -задовольнити.
Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю «ПАРУС» ( юридична адреса: 67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул.40 років Перемоги, 9; фактична адреса : 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 оф. 610; п/р 260090101564 в ЗАТ «ПроКредитБанк» м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 22511215) на користь товариства з обмежено відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ -ДАЛЬНОБОЙ» ( юридична адреса: 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Незалежності, 24; фактична адреса: 02089, м.Київ, вул. Радистів, 73 а; п/р 26003321390039 в філії АКІБ «УкрСиббанк», Київське регіональне управління МФО 300733. код ЄДРПОУ 33212540) : суми боргу в розмірі 21 794 грн., держмита в сумі 217 грн. 94 коп. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Суддя Никифорчук М.І.