"27" березня 2007 р.
Справа № 6-19/9-05-154
Позивач : Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МНС України
Відповідач : Виробничо-комерційне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажагробуд»
Про стягнення пені в сумі 2920782,2 гривень
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від позивача: Стовбир С.М.- довіреність
Від відповідача: Бозаджі Ю.В. - довіреність
Суть спору : Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки МНС України(далі-Позивач) надано позов до Виробничо-комерційного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажагробуд»(далі-Відповідач) про 4769441,16грн. з яких 2924423,99грн. невикористаних коштів та 1843199,17грн. пені.
В подальшому позовні вимоги позивачем неодноразово змінювались.
22.03.2007р. в судовому засіданні представником Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України надано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2920782,2грн. за неповернення в строк авансового платежу.
Відповідач з позовом не згоден з підстав, викладених у відзиві.
За клопотанням сторін строк вирішення спору неодноразово продовжувався в порядку ч.4 ст.69 ГПК України.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.03.2007р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив :
19.12.2003р. між Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки МНС України та Виробничо-комерційним підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажагробуд»було укладено Договір №1 генерального підряду на завершення будівництва корпусу пожежно-випробувального полігону у с.Дмитрівці Києво-Святошинського району Київської області.
На виконання умов договору позивач по платіжному дорученню №1031 від 24.12.2003р. перерахував відповідачу авансовий платіж в сумі 19000000гривень.
Посилаючись на пункт 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001р. «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва», яким передбачено повернення підрядником, одержаних в якості авансу, бюджетних коштів, в разі невикористання цих коштів на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, - позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення вищевказаних авансових платежів. Розмір пені, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 2920782,2грн.
я на те, що одержаний від позивача авансовий платіж був використаний по цільовому призначенню. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені та не враховані вимоги п.6 статі 232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що Виробничо-комерційне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажагробуд», одержавши 24.12.2003р. авансовий платіж по договору, повинно було повернути вказані грошові кошти протягом 3-х місяців в разі, якщо ним не було здійснено придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій тощо.
Таким чином, виходячи з вимог статті 33 ГПК України, позивач повинен був надати докази того, що відповідач протягом 3-х місяців не вжив заходів по розпорядженню одержаних ним грошових коштів. Таких доказів позивачем не надано.
Між тим, відповідачем надані копії платіжних доручень, якими частково підтверджується використання одержаних від позивача грошових коштів протягом 3-х місячного строку.
З наданого позивачем графіків виконання робіт вбачається, що частина робіт була запланована на липень-жовтень 2006року і здійснювати придбання матеріалів для виконання цих робіт, було б передчасним.
Крім того, суд вважає, що стягнення пені за прострочення зобов'язання по поверненню одержаних в якості авансу грошових коштів, могло б мати місце в разі здійснення відповідачем такого повернення з пропуском, встановленого вищевказаною постановою КМ України №1764, трьохмісячного строку.
Тобто, нарахування пені, в даному випадку, могло мати місце тільки в разі повернення відповідачем грошових коштів позивачу з перевищенням 3-х місячного строку.
Оскільки, авансовий платіж позивачу не повертався і цей платіж, відповідно до уточнених позовних вимог, позивач не просить стягнути з відповідача - у суду відсутні підстави вважати, що виробничо-комерційним підприємство ТОВ «Монтажагробуд»було допущено невиконання вимог пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001р. «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва»в частині придбання і постачання у 3-місячний строк матеріалів, необхідних для виконання робіт по укладеному з позивачем Договору №1 генерального підряду на завершення будівництва корпусу пожежно-випробувального полігону у с.Дмитрівці Києво-Святошинського району Київської області.
Позивач не заперечує проти виконання відповідачем, передбачених умовами договору, робіт, що також свідчить про фактичне використання відповідачем, одержаного ним авансового платежу у повному обсязі.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його підписання.
Суддя Демешин О.А.