печерський районний суд міста києва
Справа № 757/201/13- п
"06" лютого 2013 р. м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва м. Київ Батрин О.В.,
за участю перекладача ОСОБА_1.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.
його захисника ОСОБА_3.
законного представника потерпілої ОСОБА_4.,
її представника ОСОБА_5.
розглянувши матеріали, які надійшли від Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Бромзгрув Великої Британії, громадянина Великої Британії, працюючого директором клініки ДП «Американський центр медичної допомоги у Києві», проживаючого: АДРЕСА_1
за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності від 19 листопада 2012 року № КИ 0091371 ОСОБА_2. в період часу з 2005 року по 24 травня 2012 в АДРЕСА_2 вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї доньки ОСОБА_6.
Свою вину у вчиненому в судовому засіданні ОСОБА_2. не визнав, мотивуючи тим, що від шлюбу з громадянкою України ОСОБА_7 в них є малолітня донька ОСОБА_8. Дитини на ім'я ОСОБА_6 від шлюбу з ОСОБА_4. в нього немає. Окрім того, ОСОБА_2. суду зазначив, що 15, 17 та 24 травня 2012 року відбувалось виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2011 року про його вселення до квартири № АДРЕСА_2 з залученням працівників міліції. При цьому, в ці дні він доньку ОСОБА_8 бачив 3-5 хвилин, оскільки дитина була хвора і йому ОСОБА_4. заборонила спілкуватись з нею. ОСОБА_2 зазначив, що він не чинив до доньки психологічного насильства, грубо в її адресу не висловлювався, словесно не погрожував. Навпаки він бажає приймати участь у вихованні своєї доньки, в зв'язку з чим звертався до суду з позовом про встановлення днів та годин побачень з дитиною. Після розірвання шлюбу на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4. безпідставно звинувачує ОСОБА_2. у вчиненні відносно неї та їх малолітньої доньки насильства, подала до Святошинського районного суду м. Києва позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2.
В судовому засіданні захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності повністю підтримав пояснення ОСОБА_2.
Законний представник потерпілої ОСОБА_4. та її представник в судовому засіданні підтвердили факт вчинення психологічного насильства ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_8, яке тривало з 2005 року по 24 травня 2012 року. З 2006 року ОСОБА_4. разом з дитиною було взято під соціальний супровід, оскільки ОСОБА_2. постійно погрожував ОСОБА_4. про відібрання у неї дитини, не приходив у визначені дні на побачення до дитини. Востаннє, психологічний тиск на дитину був здійснений ОСОБА_2 при його вселенні до квартири № АДРЕСА_2, внаслідок чого дитина злякалась.
Допитані в якості свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10. суду зазначили, що вони були неодноразово присутні при спілкуванні ОСОБА_2. з донькою ОСОБА_8. При цьому, будь-якого психологічного насильства ОСОБА_2. по відношенню до своєї дитини не чинив. Спілкувався вів чемно. Про події, 15 травня 2012 року свідки зазначили, що вони були присутні при виконанні рішення суду щодо вселення ОСОБА_2. до квартири № АДРЕСА_2, яке відбувалось в присутності державних виконавців та працівників міліції, а 17 та 24 травня 2012 року ОСОБА_2. намагався увійти до своє квартир разом з ними, на що заперечувала ОСОБА_4. та в зв'язку з цим були викликані працівники міліції.
Свідок ОСОБА_11. охарактеризував ОСОБА_2 з позитивної сторони. Зазначив, що він був присутній 3-4 рази в квартирі № АДРЕСА_2. Проте, ні разу дитини не бачив, як і не бачив самого спілкування батька з нею.
Допитана в якості свідка ОСОБА_12., яка є на даний час дружиною ОСОБА_2., суду зазначила, що ніколи не бачила ОСОБА_8. Проте, їй добре відомо, що ОСОБА_2. намагається спілкуватися зі своєю дитиною ОСОБА_8. Але їхньому спілкуванні ОСОБА_4. постійно чинить перешкоди.
Допитана в якості свідка ОСОБА_13., яка є сусідкою ОСОБА_4. зазначила суду, що ніколи не була присутня при спілкуванні ОСОБА_2 з дитиною. Вона була присутня при вселенні ОСОБА_2 до квартири № АДРЕСА_2, яке відбувалось в присутності державних виконавців та працівників міліції та проходило шумно. Внаслідок такого вселення, малолітня донька ОСОБА_8 та ОСОБА_6 була злякана.
Допитана в якості свідка ОСОБА_14., яка є вчителем ОСОБА_8, зазначила, що остання розповідала їй про вселення батька до квартири, яке відбувалось шумно та внаслідок чого вона злякалась.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_2. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Декларацією прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Згідно зі ст. 173-2 ч. 1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Судом встановлено, що батьками дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4. та ОСОБА_2. (т. 1 а.с. 177). ОСОБА_8 мати ОСОБА_4. та оточуючі називають ОСОБА_6.
Відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 вересня 2007 року проведено поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2. та ОСОБА_4., відповідно до якого кожному з подружжя виділено у власність Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 113-121).
На підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2011 року ОСОБА_2. було вселено до квартири № АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_4. не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні цією квартирою (т. 1 а.с. 163-164).
На підставі даних виконавчих листів державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавчі провадження (т. 1 а.с. 165) і відповідно вселення ОСОБА_2. до квартири відбувалось 15 травня 2012 року за участю державного виконавця, понятих та працівників міліції (т. 1 а.с. 166-171).
При цьому, будь-якого психологічного насильства зі сторони ОСОБА_2. по відношенню до своєї доньки ОСОБА_8 в цей період не було вчинено, що зокрема, і підвередили свідки ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_13.
Окрім того, 17 та 24 травня 2012 року ОСОБА_2 намагався увійти до спірної квартири, що відбувалось в присутності ОСОБА_9., ОСОБА_15., а згодом було викликані працівники міліції, про що зазначили в судовому засіданні і ОСОБА_2, і ОСОБА_4., і свідки.
Дійсно, судом встановлено, що батько малолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_2. в період 2005-2006 років було попереджено про неприпустимість порушення прав та законних інтересів малолітньої дитини (т. 2 а.с. 26), з ним проводилась бесіда попереджувального характеру (т. 2 а.с. 35, 41, 43, 44-46, 48-49).
В жовтні 2010 року працівниками служби у справах неповнолітніх попереджено ОСОБА_2. про неприпустимість вчинення психологічного тиску на дітей (т. 2 а.с. 40), а відповідно до листа Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25 червня 2012 року йому було винесено офіційне попередження на підставі ст. 11 Закону України «Про міліцію» про неприпустимість протиправної поведінки відносно ОСОБА_4. та дітей (т. 1 а.с. 25).
Окрім того, встановлено, що з 2006 року ОСОБА_4. разом з малолітньою донькою Печерським районним у м. Києві центром соціальних служб для молоді взято під соціальний супровід та було запропоновано влаштування їх до притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства (т. 2 а.с. 39)
Висновком фахівця від 30 вересня 2008 року визначений негативний вплив батька ОСОБА_2. на ОСОБА_8, що проявлялась в його агресивній поведінці, знущаннях та образах (т. 2 а.с. 51-67).
Проте, будь-яких доказів того, що дійсно ОСОБА_2 по відношенню до своєї дитини в період часу з 2005 року по 24 травня 2012 року умисно вчинялось психологічне насильство, як то словесні образи або погрози, переслідування, залякування, якими ОСОБА_2. навмисно спричиняв емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, внаслідок чого могла завдаватися шкода психічному здоров'ю ОСОБА_8, суду не надано.
З матеріалів справи про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП вбачається, що всі скандали та суперечки, які виникали між ОСОБА_2 та ОСОБА_4. стосувались виконання рішення суду щодо вселення ОСОБА_2. до квартири, свідком яких була малолітня ОСОБА_8.
Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_2. намагався спілкуватись зі своєю донькою.
Так, відповідно до рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2007 року за його позовом було визначено дні та години побачень ОСОБА_2. з дитиною ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 122-124).
Згодом рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року було змінено порядок та спосіб спілкування ОСОБА_2. з дитиною, яке ухвалою від 17 серпня 2010 року скасовано за нововиявленими обставинами та наданий час розглядається Святошинським районним судом м. Києва (т. 1 а.с.125-138).
Окрім того, в провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться і цивільна справа за позовом ОСОБА_4. до ОСОБА_2., треті особи Орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Печерський районний у м. Києві центр соціальних служб для молоді про позбавлення батьківських прав (т. 1 а.с. 139-147).
Наявність постійних судових справ, конфліктів між батьками малолітньої ОСОБА_8 свідчить про неможливість її батьків вирішувати мирним шляхом спори з приводу участі батька у вихованні дитини, поділу спільного майна подружжя, внаслідок яких дитина стає заручником такої поведінки батьків, що негативно впливає на її душевний стан.
Враховуючи те, що за змістом положення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї необхідно встановлення вини особи у формі умислу, вчинення будь-яких дій психологічного характеру, що при розгляді даної справи не знайшли свого підтвердження, оскільки всі конфлікти та спори, які негативно впливали на малолітню дитину ОСОБА_8 були наслідком виконання рішень судів та проявом непорозуміння її батьків ОСОБА_4. та ОСОБА_2., а не умисних дій психологічного характеру ОСОБА_2. по відношенню до своєї малолітньої дитини - суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2. складу правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
А тому, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2. за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-3 ч. 1, 221, 247 ч. 1 п. 1, 276-280, 283-287 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком випадків, передбачених ст. 32 КУпАП.
Суддя: Батрин О.В.