28 січня 2016 року м. Київ К/800/16510/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" стягнення адміністративно-господарських санкцій,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року,
У липні 2014 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Криворіжгаз» адміністративно - господарських санкцій за 2013 рік у розмірі 693822 грн. та пені за порушення термінів їх сплати в розмірі 208,15 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р., позов задоволено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема посилається на те, що Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. №5067-VI, який набрав чинності з 01.01.2013р., та Порядком подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. №316, не передбачено щомісячне подання до центру зайнятості даних про наявність вільних робочих місць (вакансій). Даним Порядком встановлено подання до територіального органу Державної служби зайнятості України форми №3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 цього Закону, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у вказаній кількості вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частини перша і п'ята статті 19 Закону).
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в залежності від кількості робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, і не зайнятих ними. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
В силу статті 217 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції є видом господарсько-правової відповідальності, що застосовується до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судами встановлено, що у звіті ПАТ "Криворіжгаз" про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми № 10-ПІ зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства за рік становила 1517 особу, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 41 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місяцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", - 32 особи.
Впродовж 2013 року підприємством подавались звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН станом на 29.01.2013р., 05.02.2013р, 29.03.2013р., 29.04.2013р., 28.05.2013р., 27.06.2013., де, зокрема було зазначено про наявність вакантної посади для одного інваліда.
Актом Дніпропетровського обласного відділення ФСЗІ від 26.02.2014р. №36 за результатами невиїзної перевірки ПАТ «Криворіжгаз» встановлено, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності», становить 61 особа, а не 32 особи, як вказано у поданому звіті.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування державної служби зайнятості про наявність вакансій для організації працевлаштування інвалідів, а тому позивачем законно покладена відповідальність на відповідача за не створення 20 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, оскільки положення Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. №5067-VI, який набрав чинності з 01.01.2013р., та Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. №316, не звільняють ПАТ «Криворіжгаз» від сумлінного виконання обов'язку, встановленого частиною третьоюстатті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, і звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від20 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.