Ухвала від 21.01.2016 по справі 757/47643/15-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47643/15-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у навмисному затягуванні строків екстрадиційної перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. ст. 306, 572 КПК України на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у навмисному затягуванні строків екстрадиційної перевірки, в обґрунтування якої зазначив наступне.

29.07.2009 заступником начальника відділу з розслідування злочинів про корупцію та в сфері економіки слідчої частини при Головному управлінні МВС Росії по Центральному Федеральному округу винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого за ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації, а 04.08.2009 його оголошено в розшук.

27.03.2015 уповноваженою особою Печерського РУ ГУ МВС України ОСОБА_5 затриманий на території України, у зв'язку з чим розпочато процес екстрадиційної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 587 КПК України, під час проведення екстрадиційної перевірки Центральним органом України здійснюється встановлення або перевірка обставин, які можуть перешкодити видачі особи.

14.04.2015 захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 подав до Генеральної прокуратури України заяву з копією вироку суду Республіки Молдова від 28.07.2011, за яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі умовно.

Факт того, що ОСОБА_5 запитується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину на території Російської Федерації, за який він вже був засуджений судом Республіки Молдова і відбуває за цим вироком покарання умовно, також встановлений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.07.2015.

Таким чином, при наявності вироку суду Республіки Молдова щодо ОСОБА_5 за злочин, аналогічний тому, за який його просить видати Російська Федерація, подальше провадження у кримінальній справі і передача його до суду для подальшого винесення вироку і його виконання неможливі, у зв'язку з чим видача ОСОБА_5 буде суперечити Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.

Проте, прокуратура м. Києва навмисно затягує розгляд всіх обставин справи та протягом 8 місяців ініціює питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, обмежуючи його конституційні права.

Посилаючись на вищевказані обставини та положення ст.ст. 303-307, 572 КПК України, захисник просить визнати неправомірними дії прокуратури м. Києва, які полягають у навмисному затягуванні строків екстрадиційної перевірки.

Заслухавши пояснення захисника в обґрунтування доводів та вимог скарги, прокурора ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Судовим розглядом встановлено, що 29.07.2009 заступником начальника відділу з розслідування злочинів про корупцію та в сфері економіки слідчої частини при Головному управлінні МВС Росії по Центральному Федеральному округу винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого за ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації, а 04.08.2009 його оголошено в розшук.

27.03.2015 уповноваженою особою Печерського РУ ГУ МВС України ОСОБА_5 затриманий на території України, у зв'язку з чим розпочато процес екстрадиційної перевірки.

Згідно зі ст. 587 КПК України, екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною регіональною прокуратурою. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом України. Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої перевірки надсилаються відповідному центральному органу України.

Підстави для відмови у видачі особи ( екстрадиції) визначені ст. 589 КПК України.

З матеріалів справи слідує, що строк екстрадиціної перевірки стосовно ОСОБА_5 продовжено до 10.02.2016 для з'ясування обставин, які можуть перешкодити його видачі до Російської Федерації.

Натомість, обставини, на які посилається захисник в обґрунтування скарги, підлягають з'ясуванню в ході проведення екстрадиційної перевірки та самі по собі не свідчать про недотримання прокурором строку екстрадиціної перевірки.

До того ж, за правилами КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями визнавати дії прокурора неправомірними.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 3, 9, 28, 303-306, 376, 572, 587, 589 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у навмисному затягуванні строків екстрадиційної перевірки,- відмовити.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили та підлягає безумовному виконанню з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
55416489
Наступний документ
55416491
Інформація про рішення:
№ рішення: 55416490
№ справи: 757/47643/15-к
Дата рішення: 21.01.2016
Дата публікації: 10.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Скарга на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування