печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19552/15-ц
Категорія 18
13 січня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Сторожук Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05.06.2015 року ТОВ «М.С.Л.» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 01.01.2015 року між ТОВ «М.С.Л.» та ОСОБА_1 укладено договір №84 про розповсюдження державних лотерей, за яким остання зобов'язалася від імені та за рахунок позивача здійснювати розповсюдження білетів державних лотерей, у пункті розповсюдження ТОВ «М.С.Л.». На підставі договору відповідач у підзвіт та під повну майнову відповідальність отримувала білети державних лотерей і була зобов'язана звітувати про їх розповсюдження, а також повертати кошти отримані від розповсюдження лотерейних білетів та нерозповсюджені залишки білетів у представництво ТОВ «М.С.Л.».
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за нею утворилась заборгованість, що станом на 27.04.2015 р. становила суму у розмірі 21 132,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що сума заборгованості не відповідає дійсності, є значно меншою, ніж зазначено в розписці від 27.04.2015р.
Заслухавши пояснення вдповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «М.С.Л.» з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.01.2015 року між ТОВ «М.С.Л.» та ОСОБА_1 укладено договір №84 про розповсюдження державних лотерей.
Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує про невиконання відповідачем договірних зобов'язань за договором про розповсюдження державних лотерей, просить стягнути борг з відповідача у примусовому порядку.
Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державні лотереї в Україні», розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції: здійснює прийом ставок від гравців і передає їх оператору державних лотерей; видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї; веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки; забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів; проводить популяризацію державної лотереї та роз'яснює правила участі в ній; виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей.
У відповідності до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторонни (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Частина перша ст. 1004 ЦК України визначає, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
За змістом ст. 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У силу ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до цивільно-правового договору №84 про розповсюдження державних лотерей, укладеного 01.01.2015 року між ТОВ «М.С.Л.» (оператор) та ОСОБА_1 , оператор доручає, а розповсюджувач бере на себе зобов'язання від імені оператора вчиняти всі необхідні дії щодо розповсюдження білетів, відповідно до змісту договору.
Відповідач ОСОБА_1 заперечила наявність саме такого боргу перед ТОВ «М.С.Л.», що міг виникнути за договором №84 від 01.01.2015 року, надавши письмові заперечення.
В Цивільно-правовому договорі №84 від 01.01.2015 року про розповсюдження державних лотерей, укладеному між сторонами 30.05.2013 р. передбачено щотижневу звірку оператором з консультантом-продавцем отриманих, реалізованих і виграшних білетів, отриманих коштів від реалізації білетів та прийнятих ставок у лотереї.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини третьої ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач в судове засідання не надав жодного документа на підтвердження суми боргу - 21 132 грн. 00 коп., не зважаючи на те, що судом було запропоновано надати додаткові докази підтвердження викладених у позові обставин.
Суд виходить з відсутності на час судового розгляду підтвердження отримання для реалізації білетів державних лотерей, їх кількості та вартості, актів звірки між сторонами, та інших письмових доказів, на підтвердження викладених у позові обставин. Сама по собі розписка відповідача в цьому випадку не може бути доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
За викладених обставин вимоги позивача слід визнати такими, що задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509,525,526, 610,629 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Цокол Л.І.