03.04.07р.
Справа № 41/99-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд", м. Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 17037,96 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Сур Ю.І., довіреність б/н від 12.03.07 року
Гробова Ю.М., довіреність б/н від 30.01.07 року
Від відповідача: не з'явився
Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог (заява НОМЕР_1 від 30.01.07 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу -10211,90 грн., інфляційних витрат -27,25 грн., відсотків за користування коштами -384,43 грн., пені -279,94 грн., всього -10903,52 грн.
Крім того, просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуг адвоката в розмірі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору поставки НОМЕР_2 від 21.04.05 року.
Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. (Абзац підпункту 3.6 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 (v 609600-02 ) від 31.05.2002 року).
Конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 07.02.07 року, надісланий на адресу відповідача, вказану позивачем в позовній заяві (АДРЕСА_1), повернувся з поміткою пошти про сплив строку зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше, приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Водночас громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України.
Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Ухвалою від 15.03.07 року господарський суд Дніпропетровської області зобов'язав виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області надати до господарського суду Дніпропетровської області інформацію щодо державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_3) та всю наявну інформацію стосовно його місця проживання.
Згідно довідки виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області НОМЕР_4 від 22.03.07 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки господарським судом надсилались відповідачу ухвали про розгляд справи
- на адресу, вказану відповідачем в договорі НОМЕР_2 від 21.04.05 року.
- на адресу, вказану позивачем в позовній заяві;
- на адресу, вказану в довідці виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області НОМЕР_4 від 22.03.07 року (тобто на момент розгляду справи),
суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання
Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.
Справа, згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.
За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Між позивачем -товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» та відповідачем -фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір поставки товару НОМЕР_2 від 21.04.05 року, пунктом 1.1. якого передбачено зобов'язання постачальника (позивача у справі) на умовах та в порядку, визначених договором, поставляти покупцю (відповідачу у справі) лікарські препарати, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни (далі -товар), та зобов'язання покупця, відповідно, прийняти цей товар та його сплатити.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 16635,78 грн., що підтверджується видатковими накладними-рахунками, копії яких додані до позовної заяви.
Пунктом 5.1. договору сторонами узгоджено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку платіжним дорученням не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки на підставі отриманих разом з товаром рахунків, якщо інше не обумовлене у видатковій накладній-рахунку.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриману від нього продукцію -01.02.07 року в сумі 450 грн., а також в процесі розгляду справи в сумі 5684,44 грн., що підтверджено банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи. З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 6134,44 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Доказів оплати відповідачем позивачу продукції в повному обсязі сторонами не подано.
Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 10211,90 грн.
Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції.
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
У встановлений договором термін відповідач оплату поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснив. Відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі, пред'явленому позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 27,25 грн.
Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків суд вважає обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити 3 відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.2. договору сторонами узгоджено, що у разі прострочення розрахунку покупець повинен сплатити постачальнику 18 % річних за користування коштами постачальника за кожен день, починаючи з першого дня прострочення по день здійснення платежу включно.
Сума нарахованих позивачем відсотків за користування грошовими коштами складає 384,43 грн.
Вимогу позивача щодо стягнення 18 % річних суд вважає обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Пунктом 6.3. сторонами встановлено, що покупець за прострочку оплати отриманого товару сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочки, нарахованої на суму боргу.
Розмір пені, нарахованої позивачем складає 279,94 грн. Розрахунок суми пені, доданий до позовної заяви, відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства.
Вимогу позивача щодо стягнення пені суд вважає обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 1700 грн. слід зазначити наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем, в якості підстави для відшкодування понесених витрат на юридичні послуги надано, зокрема, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 533 від 28.11.2005 року Гобової Ю.М., угода про надання правової допомоги № 1 від 11.01.06 року, платіжне доручення № 25186 від 21.02.07 року, яким адвокату Гробовій Ю.М. перераховано 1700 грн. в якості оплати юридичних послуг.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Вимога позивача щодо витрат на послуги адвоката по справі підлягають задоволенню в межах пред'явленої позивачем суми.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 6134,44 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_3, р/р НОМЕР_5 в КФКБ ТАС-КОМЕРЦБАНК, МФО 307190 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» -69000, м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, б. 26, код ЄДРПОУ 23855371, р/р 260083115108671 в ЗФ АКБ»Укрсоцбанк», МФО 313010 суму боргу -10211,90 грн. (десять тисяч двісті одинадцять грн. 90 коп.), відсотки за користування коштами - 384,43 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 43 коп.), інфляційні витрати -27,25 грн. (двадцять сім грн. 25 коп.), пеню -279,94 грн. (двісті сімдесят дев'ять грн. 94 коп.), витрати по сплаті послуг адвоката -1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.), витрати по сплаті держмита в сумі 170,38 грн. (сто сімдесят грн. 38 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118 грн. ( сто вісімнадцять грн.).
Наказ видати після набрання рішенням законно сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 10.04.07 року