Справа № 4-с-2/08р.
" 9 " квітня 2008 р. м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Бойка М. Я.
Секретаря - Гладенької Л.Ф. з участю : скаржника - ОСОБА_1
представника ДВС - ОСОБА_2 представника зацікавленої особи - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця районного відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції від 25.07.2007 року про закінчення виконавчого провадження, -
встановив:
що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.09.2006 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Голинської сільської ради про усунення перешкод в користуванні спільним заїздом до належної позивачці частини житлового будинку по вул. Вороного 9 в с. Голинь Калуського району і визнання частково недійсним Державного акту про право приватної власності на землю, який виданий 29 липня 2002 року ОСОБА_5
Визнано незаконним Державний акт 11-ІФ № 033071, виданий 29 липня 2002 року ОСОБА_4 в частині приватизації 0, 0511 га. земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку по вул. Вороного 9 в с Голинь Калуського району.
Зобов»язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні заїздом до належного їй житлового будинку по вул. Вороного 9 в с Голинь Калуського району. (а.с. 21).
Постановою державного виконавця районного відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції від 25.07.2007 року було закінчено виконавче провадження в частині виконання рішення суду щодо зобов»язання ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні заїздом до належного їй житлового будинку по вул. Вороного 9 в с Голинь Калуського району. (а.с. 9).
На дану постанову ОСОБА_1 подала скаргу, яку обґрунтовує тим, що державний виконавець при виконанні рішення не дотримався вимог ст. ст. 4, 30, 37, 76, 87, а саме не спонукав відповідача до вчинення певних дій, які полягають у зрізанні дерева, демонтажу частини огорожі, які є перешкодою в користуванні заїздом, а також не застосував до ОСОБА_4 фінансових санкцій за невиконання рішення суду.
У судовому засіданні скаржник підтримала скаргу та підтвердила наведене, а також пояснила, що сама зрізала дерево та демонтувала 7 м. огорожі.
2
Також просить поновити їй строк для подання скарги, оскільки вона отримала копію постанови тільки 30.10.2007 року.
Представник районного відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції скарги не визнала та пояснила, що виконання було проведено з дотриманням чинного законодавства у відповідності до резолютивної частини рішення. Зобов»язавши безпосередньо ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні заїздом, державний виконавець склав акт від 24.07.2007 року, у якому підписалися поняті, ОСОБА_4 а також ОСОБА_1І, яка жодних зауважень не мала. (.а.с. 8).
25.07. 2007 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Представник ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 самочинно зрізала плодове дерево та демонтувала 7 м. огорожі і жодних перешкод в користуванні заїздом їй ніхто не чинить. Окрім цього, ніхто по даний час не визначив розміри, межі та місце розташування цього заїзду. Жодного документу, що заїзд існує - немає. Як такого заїзду ніколи і не було. їхні батьки - спадкодавці, при житті за домовленістю між собою, користувалися проїздом через їх подвір»я без облаштування будь-якого заїзду.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
На виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.09.2006 року було видано виконавчий лист, який ОСОБА_1 подала в ДВС 7.05.2007 року.
8.05.2007 року державний виконавець відкрив виконавче провадження та надав боржнику термін до 14.05.2007 року добровільно виконати рішення. Однак на той час боржник бу відсутній, оскільки виїзджав за межі України, про що було складено акт від 20.06.2007 року, (а.с. 7).
24.07.2008 року державний виконавець безпосередньо ОСОБА_4 зобов»язав не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні заїздом. З приводу цього державний виконавець склав акт від 24.07.2007 року, у чкому підписалися поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_7, боржник ОСОБА_4, а також ОСОБА_1І, яка зауважень до акту не мала (а.с. 8).
25.07.2007 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 9).
Аналізуючи вищенаведене, суд пиходить до висновку, що державний виконавець, виконуючи рішення суду, діяв з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Покликання скаржника на те, що державний виконавець мав спонукати ОСОБА_4 до вчинення певних дій, які полягають у зрізанні дерева, демонтажу частини огорожі, які були перешкодою в користуванні заїздом суд не приймає до уваги як доказ, виходячи із наступних підстав:
ст. ст. 18, 18-1, 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначають підстави для відкриття виконавчого провадження, перелік виконавчих документів й вимоги до виконавчого документа, зокрема, зазначення у ньому резолютивної частини рішення.
Згідно резолютивної частини рішення, зобов»язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні заїздом до належного їй житлового будинку по вул. Вороного 9 в с. Голинь Калуського району, що і було зазначено у виконавчому листі.
Поскільки у рішенні і у виконавчому документі не було зазначено будь - яких інших зобов»язань ОСОБА_8 вчиняти певні дії (способу виконання), то суд вважає, що з»ясовувати такі обставини і спонукати боржника до певних дій не
3
входить до компетенції державного виконавця, оскільки це не передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Окрім цього, у судовому засіданні встановлено, що скаржник особисто зрізала плодове дерево та демонтувала 7 м. огорожі, які були перешкодою в користуванні заїздом.
Щодо покликання скаржника про те, що державний виконавець не застосував відносно ОСОБА_4 штрафні санкції, то, як встановлено у судовому засіданні, для їх застосування в даному випадку не було підстав, а їх застосування є правом, а не обов»язком державного виконавця.
У випадку, коли скаржнику будуть чинитись інші перешкоди в користуванні заїздом, у неї буде підстава на звернення в суд із заявою про захист порушених прав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримала постанову, яку оскаржує, тільки 30.10.2007 року. У зв»язку з цим суд вважає, що їй слід поновити строк для подання скарги.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявлені скаржником вимоги є безпідставними, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця районного відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції від 25.07.2007 року про закінчення виконавчого провадження слід відмовити за безпідставністю вимог.
На підставі ст. ст. 383-387 ЦПК України, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця районного відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції від 25.07.2007 року про закінчення виконавчого провадження відмовити за безпідставністю вимог.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу подається через Калуський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.