Справа № 500/7164/15-ц
Провадження № 2/500/651/16
02 лютого 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Грубіян Л.І.
при секретарі - Матвійчук Н.Ф.,
за участю відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 12.01.1991 року Ізмаїльським бюро ЗАГС, актовий запис №32, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, виникли непорозуміння, оскільки у кожного свій погляд на сімейне життя та ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинено і позивач не має наміру їх поновлювати. Вона переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить їх інтересам. Також позивач повідомила, що від шлюбу з відповідачем неповнолітніх дітей не мають.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву з клопотанням справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
У судовому засіданні відповідач позов визнала в повному обсязі. Наслідки визнання позову їй роз'яснено відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України.
Вислухавши сторони, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст.61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею ст.56 СК України передбачено право дружини та чоловіка на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 12.01.1991 року Ізмаїльським бюро ЗАГС, актовий запис №32.
Сторони припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, мешкають за різними адресами, тому на даний час шлюб між ними носить виключно формальний характер.
Майновий спір у сторін на час розгляду справи відсутній, неповнолітніх дітей не мають.
Приймаючи до уваги, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, їх особисті та майнові права після розірвання шлюбу не будуть порушені, суд дійшов до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсному волевиявленню сторін і шлюб може бути розірваний.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.104, 105, 110 - 112 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 64, 158, 174, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 222 ЦПК України, -
ПозовОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12.01.1991 року Ізмаїльським бюро ЗАГС, актовий запис №32, - розірвати.
Копію рішення, після набрання ним законної сили, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб, направити до відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л.І.Грубіян