Справа №2-6418/09 20.01.2010 20.10.2010 20.10.2010
Провадження №22ц-120/10
Справа № 22ц-120/10 Суддя по 1 інстанції - Крамаренко Т.В.
Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1
Ухвала
20 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів - Кутової Т.З., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.,
за участю позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2009 року за
позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
встановила:
В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2009 року вказана позовна заява повернута позивачці в зв'язку з порушенням правил підсудності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила зазначену ухвалу скасувати та справу передати на новий розгляд до того ж суду.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позов пред'явлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва - за місцем реєстрації фізичної особи-відповідача, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2, що територіально відноситься до компетенції Ленінського району м. Миколаєва.
В позовній заяві зазначено й фактичне місце перебування відповідача в квартирі АДРЕСА_3, що розташована на території Заводського району м. Миколаєва.
Повертаючи вказану позовну заяву позивачці для звернення до належного суду, суддя виходив з того, що справа не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва, оскільки в позовній заяві зазначено фактичне місце проживання відповідача на території Заводського району м. Миколаєва.
Між тим, з таким висновком колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
Так, якщо інше не встановлено ЦПК України, позови до фізичної особи, відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України, пред'являються в суд за місцем її проживання (ним не є місце перебування особи).
Місце проживання фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК України та ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Такі ж роз'яснення містяться в п.5 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального судочинства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Виходячи з того, що фізична особа може мати декілька місць проживання, а також у приватній власності декілька квартир або житлових будинків, місцем проживання фізичної особи, як правило, є місце, де вона зареєструвалася.
Крім того, постановою Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» надані роз'яснення, що позови, які виникають з договору найму жилого приміщення, пред'являються за місцем знаходження приміщення.
За такого, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України з передачею питання про відкриття провадження у цій справі на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: