30 квітня 2010 року (16 год. 03 хв.)Справа № 2а-1255/10/0870 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Татаринова Д.В.
при секретарі Сандига В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ
про: визнання протиправним та скасування наказу в частині,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт серії СА 600307 виданий 04.04.1998 Заводським
РВ УМВС України в Запорізькій області; ОСОБА_3 довіреність від 01.03.2010;
від відповідача: ОСОБА_4 довіреність № 65/64 від 19.04.2010;
від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність 27/2008 від 29.01.2008,-
02 березня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, третя особа Міністерство внутрішніх справ України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області №80 від 02 лютого 2010 року, в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани на начальника циклу з огневої та фізичної підготовки Запорізького училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області майора міліції ОСОБА_1.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, зокрема позивач зазначив, що з 01 серпня 1993 року він проходить службу в органах внутрішніх справ України на посадах середнього начальницького складу і має спеціальне звання майор міліції. З 2008 року згідно наказу Начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України з Запорізькій області, призначений на посаду начальника циклу з вогневої та фізичної підготовки ЗУПППМ ГУМВС України в Запорізькій області, на якій проходить службу.
02 лютого 2010 року Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області № 80 (далі - Наказ № 80) за висновками службового розслідування на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Позивач вважає Наказ керівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області № 80 в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Також, позивач, на підтвердження своїх доводів в позовній заяві зазначив, що 14 грудня 2009 року він та інші співробітники ЗУПППМ ГУМВС України в Запорізькій області звернулися до начальника ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_6 з приводу порушень з боку начальника училища ОСОБА_7
За зазначеним зверненнями в період з 16 грудня 2009 року по 02 лютого 2010 року співробітниками управління кадрового забезпечення ГУМВС України з Запорізькій області було проведене службове розслідування.
Також, в період з 24 грудня 2009 року по 28 грудня 2009 року проводилося службове розслідування і співробітниками Департаменту кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, під час якого допущених ОСОБА_1 порушень в службовій діяльності виявлено не було.
Але, 02 лютого 2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений з Наказом № 80 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, однак сам Наказ йому наданий не був.
Як зазначено в Наказі № 80 на нього накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана за порушення вимог ст. 7 та ст.8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV, нещирість під час проведення службового розслідування.
З висновками та самим Наказом № 80 він належним чином ознайомлений не був. В отриманні копії вищезазначеного висновку та Наказу № 80 в ГУМВС України в Запорізькій області йому відмовили.
ОСОБА_1 в ході судового засідання пояснив, що в порушення ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV, за результатами службового розслідування від нього не зажадали надання письмових пояснень по всім начебто виявлених фактах порушень, а тільки відібрали його пояснення по декількох фактах, які особливо цікавили перевіряючих.
Вважає, що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності та на нього було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани незаконно, з грубими та чисельними порушеннями Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечують у повному обсязі, вважають що перевірка та прийнятий за її наслідками Наказ № 80 є правомірними, тому у задоволенні позову просять відмовити у повному обсязі.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи у судовому засіданні за клопотанням позивача були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за клопотанням представника відповідача - свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_7, усі свідки судом приведені до присяги та судом їм роз'яснено їх права та обов'язки, та попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Зокрема свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, по суті справи пояснили, що з моменту керівництва училищем ОСОБА_7 в училищі створилась не здорова атмосферу серед курсантів та працівників училища, за його вини відбулися зриви занять курсантів, що деякі колишні працівники училища змушені були перейти до інших підрозділів МВС або взагалі звільнитися з училища у зв'язку з конфліктною ситуацією яка склалася між ними та начальником училища ОСОБА_7
Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_7 по суті справи пояснили, що до керівництва училищем ОСОБА_7 зауважень не мають, нездорова атмосфера серед курсантів та працівників училища відбулася за вини заступника начальника училища ОСОБА_9, також зазначили що останній негативно впливав на роботу училища, а саме постійно був ініціатором конфліктів між викладачами училища, як керівник відповідальність на себе не брав, рішення не приймав. Також зазначили, що саме за ОСОБА_9, а не за ОСОБА_7 деякі працівники вимушені були звільнитися з училища або перейти працювати до інших підрозділів УМВС. Вважають що факти викладені у зверненні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 не відповідають дійсності в частині неналежного керівництва училищем ОСОБА_7
Зазначені свідки щодо зриву занять пояснили, що 17 грудня 2009 року в училищі проводились урочистості з нагоди Дня міліції України за участю постійного складу училища, ветеранів ОВС та інших запрошених гостей, до яких було залучено лише два взводи курсантів. Зазначені урочистості розпочалися після другої пари занять, тобто о 12 год. 30хв. Для курсантів чотирьох взводів, які не приймали участі в урочистостях 17 грудня 2009 року, наступного дня було організовано додатковий концерт. Тобто з курсантами не було проведено лише по одній парі занять.
21 грудня 2009 року два взводи о 12 год. 00 хв. та три взводи о 15 год.00 хв. залучались до урочистостей, пов'язаних із святкуванням 47-річниці створення Шевченківського району м. Запоріжжя, де проводилося нагородження заслужених працівників різних галузей освіти, культури, медицини та було оголошено про занесення училища на Дошку пошани району. Пропущенні пари, були відпрацьовані курсантами підчас самопідготовки.
Представником відповідача у підтвердження зазначених пояснень свідків надано суду рапорти начальника училища ОСОБА_7 на ім'я керівництва ГУМВС України в Запорізькій області про погодження на залучення курсантів училища до участі в цих заходах. Керівництвом ГУМВС України в Запорізькій області надано згоду, про що свідчить резолюція.
Суд заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представників відповідача та свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши інші докази та оцінивши їх у сукупності вважає позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 14 грудня 2009 року на особистий прийом до начальника ГУМВС України в Запорізькій області звернулись працівники Запорізького училища професійної підготовки працівників міліції ГУМВС України в Запорізькій області (далі - ЗУПППМ): перший заступник начальника підполковник міліції ОСОБА_9, заступник начальника підполковник міліції ОСОБА_10, підполковник міліції ОСОБА_11 та начальник циклу майор міліції ОСОБА_1, повідомивши про те, що начальник ЗУПППМ ГУМВС в області полковник міліції ОСОБА_7 організовує збір коштів з курсантів та працівників училища на проведення ремонтних робіт у навчальному закладі, при цьому, як витрачаються кошти, отримані від цивільних осіб за навчання на курсах водіїв, не зрозуміло. Також було вказано, що порушується учбовий процес, оскільки більше половини курсантів, в учбовий час, задіються на господарські роботи.
Крім того, 15.12.2009 до ГУМВС України в Запорізькій області надійшло письмове звернення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_1, у якому зазначено, що ОСОБА_7 створив у навчальному закладі атмосферу, при якій не може нормально працювати жодна служба. Грубість та некомпетентність ОСОБА_7 у багатьох питаннях, неспроможність відтворити у колективі здорову атмосферу, призводе до розладу у роботі, викликає у багатьох працівників ЗУПППМ бажання змінити місце служби, відштовхує досвідчених працівників ГУМВС займати посади у навчальному закладі. За півтора року через ОСОБА_7 з училища пішло близько 20 досвідчених працівників. З керівною ланкою ЗУПППМ службові відносини у ОСОБА_7 не склались через постійні спроби останнього принизити їх честь і гідність, у тому числі при підлеглому особовому складі, а також погрози звільнення з посад. ОСОБА_7 практикується заохочення та стимулювання особового складу на свій розсуд, без урахування думки керівників служб, що підриває авторитет останніх. Надаються вказівки щодо придбання матеріальних цінностей за невідомо які кошти, незважаючи на те, що училище їх офіційно заробляє за курси водіїв та охоронників (близько 200 тисяч гривен за рік).
На підставі рапорту заступника начальника ГУМВС в області підполковника міліції ОСОБА_4, з метою об'єктивного, повного та якісного проведення службового розслідування за викладеними вище відомостями, розпорядженням ГУМВС в області № 923рп від 16 грудня 2009 року створено робочу групу з працівників контрольно-ревізійного відділу ГУМВС, відділу професійної підготовки та інспекції з особового складу УКЗ ГУМВС в області.
При перевірці відомостей, викладених у колективному зверненні працівників ЗУПППМ, стосовно порушень службової дисципліни начальником ЗУПППМ ОСОБА_7 зазначені факти підтвердились лише в частині того, що начальник училища полковник міліції ОСОБА_7 допустив порушення вимог «Типового положення про училище професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ», затвердженого наказом МВС України № 1444 від 25 листопада 2003 року, що виразилось у залучені курсантів (слухачів) до виконання господарських робіт під час проведення занять, відсутність належного контролю за організацією навчально-виховного процесу та виконання своїх службових обов'язків підлеглими, порушення вимог Закону України «Про дисциплінарний статут ОВС України» та наказу МВС України № 552-91 від 06 грудня 1991 року щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень.
За результатами виявлених порушень полковника міліції ОСОБА_7 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено сувору догану.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Своїми діями ОСОБА_1 займаючи посаду начальницького складу в училищі порушив вимоги зазначеної статті Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV.
За півтора року перебування ОСОБА_7 на посаді начальника ЗУПППМ не вживав заходів щодо припинення порушень у службовій діяльності з боку співробітників училища, які мали місце на його думку.
Не доповідаючи заступнику начальника ГУМВС України в Запорізькій області - начальнику управління кадрового забезпечення ОСОБА_4, який відповідно з функціональними обов'язками координує діяльність ЗУПППМ, звернувся до начальника ГУМВС України в Запорізькій області.
Крім того, оцінюючи дії начальника училища ОСОБА_7 як незаконні, ОСОБА_1 в порушення статті 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV письмово не проінформував старшого прямого начальника.
Згідно до вимог статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV кожна особа рядового і начальницького складу повинна дотримуватися норм професійної та службової етики. У службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.
Згідно вимог статті 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
Відповідно до вимог Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України схваленого колегіє МВС України 05.10.2000 №7км/8 працівник міліції повинен у своїй роботі неухильно керуватись законодавством України. Виконувати норми Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV.
На підставі п. 7 Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України схваленого колегіє МВС України 05.10.2000 №7км/8, у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, і зокрема мовної.
Згідно вимог Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України при виконанні службових обов'язків та у повсякденному житті працівник органів внутрішніх справ повинен бути правдивим, у стосунках з колегами додержуватися взаємоповаги, щирості, доброзичливості, товариської допомоги та вимогливості.
Але, ОСОБА_1, як керівником, допущено порушення зазначених нормативних актів, оскільки значна частина викладених ними у зверненні відомостей не знайшла свого підтвердження, тобто фактично є наданням неправдивої інформації, що суперечить нормам моралі та етики.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарною проступку, а саме порушення вимог ст. 7 та ст. 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV.
В обґрунтування своїх позивних вимог ОСОБА_1 вказує, що після проведення службової перевірки, у порушення вимог чинного законодавства, він належним чином не був ознайомлений з висновком службового розслідування та самим наказом, також йому не надані копії зазначених документів.
Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що перевіркою, проведеною Департаментом кадрового забезпечення МВС України з 24 грудня 2009року по 28 грудня 2009 року, порушень у службовій діяльності відносно нього виявлено не було.
Такі твердження не відповідають дійсності та суперечать дійсним обставинам справи, оскільки співробітниками департаменту в довідці складеної по результатами перевірки також наголошується на надання ОСОБА_1 неправдивої інформації.
Відповідно до п. п. 14.8, 15.3 наказу МВС України № 552 від 06.12.1991, яким затверджено «Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України»:
- посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, за бажанням на те останньої, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці;
- особа, у відношенні якої проводиться службове розслідування, має право, по закінченню службового розслідування, знайомитись з затвердженим висновком, а з дозволу керівника, що призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, яка його стосується, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної та службової таємниці.
Згідно статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ, особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Відповідно до зазначених нормативних актів ОСОБА_1, після закінчення службової перевірки був ознайомлений з висновком службової перевірки і дисциплінарним наказом, про що свідчать особисті підписи ОСОБА_1
За наданням копій висновку службового розслідування та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не звертався про що свідчить довідка канцелярії Управління кадрового забезпечення ГУМВС України в Запорізькій області.
Також слід зазначити, що згідно ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Суд, вважає, що дисциплінарне стягнення, у вигляді суворої догани, накладене на позивача начальником ГУМВС України в Запорізькій області, відповідає вимогам ст.ст. 13, 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 N3460-IV.
Таким чином, судом встановлено, що працівниками ГУМВС України в Запорізькій області проведено службове розслідування стосовно звернення ОСОБА_1 та накладено дисциплінарне стягнення на позивача керівником органу у відповідності до норм чинного законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, третя особа Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову складено у повному обсязі 17 травня 2010 року.
Суддя Д.В. Татаринов