22 жовтня 2015 рокуСправа № 808/8386/15 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., при секретарі судового засідання Білоус А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заявника стосовно забезпечення адміністративного позову, Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання незаконним рішенням та часткове скасування акту опису та арешту майна,
за участю:
Представник позивача - ОСОБА_1
(НОМЕР_1 від 03.05.15)
Представник позивача - ОСОБА_2
(довіреність №б/н від 04.06.15)
Представник відповідача - ОСОБА_3
(довіреність №4 від 02.06.15)
16 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання незаконним рішенням та часткове скасування акту опису та арешту майна.
Разом із позовною заявою, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій останній просить:
1. зупинити дію акту опису та арешту майна ВП № 48180189 від 30 вересня 2015 року, в частині встановлення обмеження права користування ПрАТ «Запоріжбіосинтез» описаним та арештованим майном:
- Будівлею цеху БКВ, інв. № 1, загальною площею 2306,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 17;
- Котельнею, інв. № 2, загальною площею 664,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 17;
- Заводоуправлінням, інв. № 5, загальною площею 535,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 17.
2. заборони державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізький області ОСОБА_3 обмежувати будь-яким чином користування ПрАТ «Запоріжбіосінтез» нерухомим майном описаним та арештованим за актом опису та арешту майна від 30 вересня 2015 року, складеного в межах виконавчого провадження № 48180189 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 13 липня 2015 року № 8072, в тому числі опечатувати описані та арештовані за цим актом об'єкти нерухомого майна.
В обґрунтування заявленого клопотання представник заявника зазначив, що на час звернення до суду існує гостра необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, по-перше, очевидними є ознаки протиправності рішення Державного виконавця на заборону позивачу користуватись нерухомим майном, в наслідок чого істотно порушуються права власності та користування позивачем нерухомим майном, по-друге, не вжиття цих заходів забезпечення позову можуть спричинити непередбачені наслідки псування небезпечних хімічних речовин, які знаходяться в Цеху, Котельні та Заводоуправлінні, у зв'язку з тим, що заборона користування позивачем нерухомим майном лишає позивача власними силами та за власний кошт зберігати, обслуговувати та контролювати ці небезпечні речовини. Крім того, заявник вказує на те, що звернувся до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою №01-339 від 19 жовтня 2015 року про надання письмового дозволу на постійне користування нерухомим майном, на що відповіді не отримав.
Представники позивача в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримали у повному обсязі та просили суд її задовольнити.
Представник Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області проти заяви про забезпечення позову в судовому засіданні заперечив та зазначив, що відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити право користуватися майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. 30 вересня 2015 року було здійснено вихід за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе17, для здійснення опису та арешту нерухомого майна боржника. Боржник відмовився прийняти участь у виконавчих діях, надати доступ державному виконавцю до приміщень та чинив опір і перешкоджання державним виконавцям. У зв'язку з чим державним виконавцем складено акт опису та арешту майна та встановлено обмеження ним, а саме: «Користування можливе з письмового дозволу державного виконавця». Таким чином, державним виконавцем не виключено право користування описаним майном, а тільки обмежено. Представник виконавчого органу в судовому засіданні пояснив, що заборона на використання майном було прийнято після того, як Приватним акціонерним товариством «Запоріжбіосинтез» було здійснено дії спрямовані на перешкоджання державному виконавцю у здійсненні виконавчих дій. Також зазначає, що представниками Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» було здійснено порушення режиму користування арештованим майном після чого виконавчим органом прийнято рішення про обмеження користування нерухомим майном.
Разом з тим, зазначає, що державний виконавець не заперечує про надання дозволу на користування Приватним акціонерним товариством «Запоріжбіосинтез» майном яке знаходиться у приміщеннях цеху БКВ, котельні, заводоуправлінням.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, вислухавши представників сторін дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання (частина 3 статті 117 КАС України).
Твердження представника позивача стосовно можливості порушення прав та інтересів позивача діями вчиненими відповідачем та викладеними в клопотанні, не приймається судом, як підстава для необхідності забезпечення позову.
Заява про надання дозволу на користування арештованим майном подана до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 19 жовтня 2015 року, а до державного виконавця надійшла 21 жовтня 2015 року. На час вирішення клопотання про забезпечення позову державним виконавцем не розглянута.
Що стосується протиправності рішення то суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу того, що рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним (рішення суду, рішення вищого органу, тощо.)
Крім того позивачем до суду не надано доказів, які б свідчили про виникнення небезпечних наслідків псування небезпечних хімічних речовин, які знаходяться в цеху.
Суд звертає увагу позивача на те, що при веденні господарської діяльності суб'єкт господарювання повинен зберігати небезпечні речовини у відповідності до чинного законодавства, а відтак при належному виконанню Приватним акціонерним товариством «Запоріжбіосинтез» вимог та правил зі зберігання речовин віднесених до небезпечних та речовин - прекурсорів, не створює небезпеки, оскільки позивачем в судовому засіданні не надано доказів зворотного, або висновку відповідного контролюючого органу про недотримання вимог зі зберігання речовин віднесених до небезпечних та речовин - прекурсорів.
Суд відмовляючи у задоволенню такого клопотання, мотивує своє рішення доказами наявними в матеріалах заяви.
Так, заявником до суду не надано жодного доказу того, що небезпечні речовини, чи прекурсори, які знаходяться на підприємстві потребують участі Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» у їх зберіганні.
Заява про забезпечення позову має носити невідкладний, надзвичайних характер, а не вирішення адміністративної справи по суті спору.
В судовому засіданні підтверджено представником заявника те, що небезпечні речовини, чи прекурсори, які знаходяться на підприємстві зберігаються відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до статті 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки державним виконавцем в судовому засіданні не заперечувалась можливість використання майна яке знаходиться в арештованих будівлях, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Татаринов.