Справа № 487/9315/15-ц
Провадження № 2/487/597/16
25.01.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого-судді Агєєвої Л.І.
при секретарі - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
21.12.2015 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння по вул. Дунаєва, 46 в м. Миколаєві, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3, померлого 15.06.2015 року.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала і просила задовольнити.
Представник відповідача - Миколаївської міської ради у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила прийняти рішення на підставі наявних у матеріалах доказів та у відповідності до вимог діючого законодавства.
Третя особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила ухвалити рішення на розсуд суду відповідно до діючого законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії I-ФП №122751 від 17.12.2015 р., актовий запис - 2515.
15 червня 2015 року ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії І-ФП №222991 від 15.06.2015 року, актовий запис 2614).
Після його смерті відкрилась спадщина за законом в тому числі і на 1/4 частину домоволодіння по вул. Дунаєва, 46 в м. Миколаєві.
Позивачка, як спадкоємець за законом першої черги, у встановлений законом шестимісячний термін від дня відкриття спадщини, звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, згідно постанови №293/02-31 від 18.12.2015, з підстав неналежного оформлення свідоцтва про право особистої власності на 1/4 частину домоволодіння по вул. Дунаєва, 46 в м. Миколаєві, виданого на ім'я ОСОБА_3, а саме відсутністю підпису посадової особи та печатки органу, що склав свідоцтво.
Згідно зі ст.ст. 2, 13 Закону України «Про власність» (в ред. 07.02.1991р.) об'єктами права індивідуальної (в т.ч. особистої) власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Частиною 4 ст. 13 Закону України «Про власність» (в ред. 07.02.1991 р.) передбачено, що законодавчими актами Української РСР може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна.
Інструкцією Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погоджена з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, (далі за текстом - Інструкція від 31.01.1966) визначені Порядок оформлення права власності на будинок або домоволодіння при відсутності правовстановлюючих документів, а також Порядок реєстрації права власності на будинок або домоволодіння.
Відповідно до абз. 2 п. 13 Інструкції від 31.01.1966 після винесення виконкомом рішення про оформлення права власності на будинок або домоволодіння, органи комунального господарства, а де їх немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих видає власникові свідоцтво про право особистої власності на будинок за встановленою формою.
Згідно з додатком 1 до Інструкції від 31.01.1966 року, свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів є правовстановлюючими документами.
Форми свідоцтв наведені у додатках № 2, 2-а Інструкції від 31.01.1966 року та передбачають такі реквізити, як печатка органу, яким видано свідоцтво, підпис, прізвище посадової особи.
Пунктом 23 Інструкції від 31.01.1966 року встановлено, що на підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток VI «Реєстровий напис на документі про право особистої власності»).
Виходячи з наведеного, судом встановлено, що ОСОБА_3 набув право особистої власності на 1/4 частину домоволодіння по вул. Дунаєва, 46 в м. Миколаєві, відповідно до рішення виконкому Заводської районної ради народних депутатів №260 від 16.08.1991 p., на підставі якого Миколаївське бюро технічної інвентаризації склало свідоцтво, однак на лицьовому боці свідоцтва не проставило печатку та підпис. Одночасно, цей же орган здійснив реєстрацію права особистої власності ОСОБА_3, про що свідчить реєстровий напис на документі про право особистої власності на зворотному боці свідоцтва (№ 1653 від 30.08.1991), який містить і печатку, і підпис посадової особи ММБТІ.
Таким чином, ОСОБА_3 правомірно набув право власності на вказане майно.
Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України в ред. 2004 року спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України в ред. 2004 року).
Згідно до ст. 1261 ЦК України в ред. 2004 року у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 Цивільного Кодексу України в ред. 2004 року спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Також судом встановлено, що згідно довідки Житлово-комунального підприємства за №470 від 18.06.2015 року, на момент смерті спадкодавця в 1/4 частині домоволодіння по вул. Дунаєва, 46 в місті Миколаєві, крім померлого ОСОБА_3, проживала та була зареєстрована - ОСОБА_2
Таким чином, захистити свої майнові права позивачка має можливість лише у судовому порядку, у зв'язку з чим суд вважає вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину домоволодіння по вул. Дунаєва, 46 в м. Миколаєві, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 15.06.2015 року.
Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через місцевий суд в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.
Суддя: Л.І. Агєєва