Справа № 487/5376/15-ц
Провадження № 2-п/487/8/16
19.01.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., при секретарі - Шевиряєвої К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 про скасування заочного рішення, -
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 01.10.2014 року за позовом ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачі не були повідомлені про час та місце розгляду справи, на якому було ухвалено рішення від 01.10.2015 року, не отримували копії позову та додатків до нього, у зв'язку з чим були позбавлені підготуватися та подати заперечення на позов, крім того, відповідачам не було направлено заочне рішення в строк до 04.10.2015 року. Крім того, зазначив, що позивач не повідомив відповідачів про зміну свого найменування, у зв'язку з чим, з вини позивача, відповідачі не мали інформації для виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, при цьому не отримували будь-яких повідомлень від банку про необхідність сплатити кошти за кредитним договором. При цьому, вказував, що судом при ухваленні заочного рішення не були враховані сплачені відповідачем за кредитним договором 170 і 150 доларів США за квитанціями №203 від 25.11.2013 року і №220 від 30.09.2013 року, це кошти не були враховані позивачем при поданні позову та вказані обставини є підставою для скасування заочного рішення.
В судове засідання сторони по справі не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені, причини неявки суду не повідомили, неявка осіб не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2015 року ухвалено заочне рішення у справі за позовом ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просив скасувати зазначене заочне рішення, посилаючись на те, що відповідачі не були повідомлені про час та місце розгляду справи, на якому було ухвалено рішення від 01.10.2015 року, не отримували копії позову та додатків до нього, у зв'язку з чим були позбавлені підготуватися та подати заперечення на позов, крім того, відповідачам не було направлено заочне рішення в строк до 04.10.2015 року. Крім того, зазначив, що позивач не повідомив відповідачів про зміну свого найменування, у зв'язку з чим, з вини позивача, відповідачі не мали інформації для виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, при цьому не отримували будь-яких повідомлень від банку про необхідність сплатити кошти за кредитним договором.
При цьому, вказував, судом при ухваленні заочного рішення не були враховані сплачені відповідачем за кредитним договором 170 і 150 доларів США за квитанціями №203 від 25.11.2013 року і №220 від 30.09.2013 року, це кошти не були враховані позивачем при поданні позову та вказані обставини є підставою для скасування заочного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, справа була призначена до судового розгляду на 18.08.2015 року, відповідачам рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням було направлено копія позовної заяви та додатки до неї, але сторони по справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, до суду повернулись зворотні повідомлення з відміткою поштового відділення “повертається у зв'язку з закінченням строку зберігання”. Розгляд справи було відкладено на 01.10.2015 року. Відповідачі були повідомлені про час та місце розгляду справи судовою повісткою, направлені рекомендованими листами з зворотнім повідомленням. В судове засідання 01.10.2015 року відповідачі не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, зворотне повідомлення повернулось до суду з відміткою “повертається у зв'язку з закінченням строку зберігання”, у зв'язку з повторною неявкою відповідачів, зі згоди представника позивача, справа була розглянута судом з ухваленням заочного рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ст. 74 ЦПК України фізичним особам судові повістки надсилається за місцем їх проживання, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, відповідачі про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, але в судові засіданні повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, не надали до суду свої заперечення та не просили розглянути справу за їхньою відсутністю.
Копія вказаного рішення була направлена відповідачам 02.10.2015 року.
Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Водночас ч. 1 ст. 232 ЦПК України встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставою для скасування судом заочного рішення, а саме: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
В заяві представник відповідача на доказ, який має істотне значення для правильного вирішення справи посилався те, що при ухваленні заочного рішення не були враховані сплачені відповідачем за кредитним договором 170 і 150 доларів США за квитанціями №203 від 25.11.2013 року і №220 від 30.09.2013 року.
Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №598-Ф від 02.12.2005 року вбачається, що як позивачем так і судом при ухвалені рішення, враховані суми погашення заборгованості за вказаним кредитом, сплачені відповідачем по квитанції №220 від 30.09.2013 року у розмірі 150 доларів США у з яких: 14,92 доларів США на погашення тіла кредиту та 135,08 доларів США на погашення процентів за користування кредитом, а також по квитанції №203 від 25.11.2013 року у розмірі 170 доларів США з яких: 4,48 доларів США на погашення тіла кредиту та 165,52 доларів США на погашення процентів за користування кредитом.
Не заслуговують на увагу посилання представника відповідача, що відповідачі не отримували будь-яких повідомлень від банку про необхідність сплатити кошти за кредитним договором, оскільки в матеріалах справи є вимоги позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_2 від 17.01.2015 року за №30-11/21420 і № 30-11/21419 про наявність у них заборгованості за кредитним договором та вимагання виконати зобов'язання за вказаним кредитним договором.
Крім цього, без підставні є посилання представника відповідача на те, що позивач не повідомив відповідачів про зміну свого найменування,.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у загальному порядку, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про скасування заочного рішення, підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.10.2015 року, ухваленому у справі за позовом ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Заводський райсуд м. Миколаєва в порядку, встановленому ст.ст. 294,296 ЦПК України.
Суддя: С.В. Щербина