Справа № 477/2803/15-к
Провадження № 1-кп/477/29/16
02 лютого 2016 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 12015150230001026 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, без дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-22 грудня 2003 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ст. 304, із застосуванням ст. 69 та ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-18 квітня 2011 року Ленінським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_5 (не з'явився),
12 листопада 2015 року, приблизно о 17:00, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів проти власності, діючи повторно, по раптово виниклому умислу, направленому на крадіжку чужого майна, проник на територію подвір'я будинку АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_5 , звідки таємно викрав металеву тачку вартістю 250 грн., та металеву драбину, вартістю 200 грн.
Забравши викрадене майно він зник з місця вчинення чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 450 грн.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, своїми показами підтвердив зазначені обставини. Пояснив, що в один із днів восени 2015 року він збирав по селу Мішково-Погорілове та прилеглій місцевості металобрухт і побачив, що на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 металеву тачку та металеву драбину. Він переліз через огорожу на подвір'я та викрав їх.
Крім того його вина підтверджується наступними дослідженими під час розгляду справи доказами:
- заявою від 13 листопада 2015 року громадянина ОСОБА_5 про викрадення його майна з будинку АДРЕСА_2 , а саме: металевої драбини та металевої тачки;
- протоколом огляду місця події (з фототаблицями) від 13 листопада 2015 року - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , звідки було викрадене майно потерпілого;
- розпискою, наданою ОСОБА_3 , про видачу співробітникам поліції металевої тачки та металевої драбини, які він викрав з домоволодіння по АДРЕСА_2 ; протоколом їх огляду від 26 листопада 2015 року, які згідно з постановою від 26 листопада 2015 року долучені до провадження як речові докази та передані потерпілому під розписку;
- протоколом слідчого експерименту від 4 грудня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 , згідно якого останній показав на місцевості яким чином він викрав майно з подвір'я будинку
АДРЕСА_2 .
За досліджених в судовому засіданні зазначених доказів та встановлених обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у викраденні майна ОСОБА_5 повністю доказана, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд вважає, що пом'якшуючих та обтяжуючих вину ОСОБА_3 обставин не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого повторно обвинуваченим злочину та його характеризуючі дані, суд прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінуємого злочину.
Крім того, вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року ОСОБА_3 був засуджений за вчинення в січні 2015 року іншого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до 3-х років позбавлення волі.
Тому загальне покарання йому необхідно визначити з врахуванням цього вироку за положеннями ч. 4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Процесуальні витрати відсутні.
Речовими доказами по справі слід розпорядитися згідно зі ст. 100 КПК України.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід обраховувати з моменту його затримання за вироком суду від 17 грудня 2015 року, тобто з 13 листопада 2015 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування під вартою відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України день попереднього ув'язнення - два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373 - 374 КПК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за його вчинення у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду Миколаєвської області від 17 грудня 2015 року, яким йому призначено 3 роки позбавлення волі, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обраховувати з 13 листопада 2015 року, зарахувавши йому в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення починаючи з 13 листопада 2015 року в розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу
ОСОБА_3 залишити обрану за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року у виді тримання під вартою.
Речові докази у виді металевої тачки та металевої драбини - залишити у власника - ОСОБА_5 .
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області, через Жовтневий районний суд Миколаївської області, на протязі 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1