іменем україни
27 січня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Парінової І.К.,Дем'яносова М.В.,Маляренка А.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року,
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, обґрунтовуючи вимоги тим, що 17 серпня 2013 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір № CS0DF411822058, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4 587 грн 59 коп. зі сплатою за користування кредитом 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_4 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 7 847 грн 39 коп.
Заочним рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 жовтня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися припущеннях.
Ухвалами Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 червня 2015 року та від 07 липня 2015 року, а також листом від 27 липня 2015 року вихідний № 3299/15, позивача було зобов'язано надати суду заяву позичальника № CS0DF411822058 від 17 серпня 2013 року належної якості, із зазначенням, що без цього читабельного документа розгляд справи неможливий. Однак, зазначену вимогу суду залишено без відповіді.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, з дотриманням вимог статей 213, 214, 303, 315 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК Україниобов'язок довести належними та допустимими письмовими доказами свої вимоги щодо невиконання відповідачем вимог спірного кредитного договору покладено на позивача, а надання банком заяви позичальника неналежної якості (у нечитабельному вигляді) унеможливлює визначення судами конкретних умов кредитування та встановлення істотних умов договору.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, викладених в оскаржуваному рішенні, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.К.Парінова
М.В.Дем'яносов
А.В.Маляренко