ухвала
іменем україни
27 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Коротуна В.М., Маляренка А.В.,
Парінової І.К., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» про повернення банківського вкладу та процентів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2015 року,
У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (далі - ПАТ «КБ «Експобанк»), обґрунтовуючи вимоги тим, що 11 березня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 5418/16556/2014, відповідно до умов якого банк прийняв від нього грошові кошти у розмірі 200 000 грн терміном до 11 вересня 2014 року зі сплатою 20 % річних. Посилаючись на те, що на його вимогу від 15 вересня 2014 року про видачу депозитного вкладу відповідач вклад йому не повернув, позивач з урахуванням уточнень просив стягнути на його користь з відповідача грошові кошти у розмірі 198 000 грн за договором банківського вкладу та 19 397 грн 37 коп. відсотків за договором.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «КБ «Експобанк» на користь ОСОБА_3 198 000 грн за договором банківського вкладу від 11 березня 2014 року № 5418/16556/2014 та 19 397 грн 37 коп. відсотків за вказаним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, що 11 березня 2014 року між ОСОБА_3 та АТ «КБ «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Експобанк», укладено договір банківського вкладу «Подих весни» № 5418/16556/2014, відповідно до п. п. 1.1, 1.3 якого банк прийняв від вкладника грошові кошти у розмірі 200 000 грн терміном до 11 вересня 2014 року, та зобов'язався виплатити вкладнику вклад та проценти на нього на умовах та в порядку, що встановлені цим договором (а. с. 5).
Згідно з п. 1.4 договору проценти за вкладом складають 20 % річних.
Як вбачається зі змісту довідки від 23 січня 2015 року за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощуком І.Г., на ім'я ОСОБА_3 відкрито рахунок НОМЕР_1 у гривні, залишок коштів за цим рахунком станом на 15 січня 2015 року становить 198 000 грн, відсотки - 19 397 грн 37 коп.
Відповідно до п. 2.4 договору банківського вкладу у термін виплати вкладу банк виплачує вкладнику вклад у валюті вкладу шляхом виплати готівкових грошових коштів через касу банку, переказу на поточний рахунок вкладника, інше. Якщо термін виплати вкладу випадає на вихідний святковий (неробочий) день, або інший день, у який банк не здійснює обслуговування клієнтів, виплата вкладу здійснюється у перший робочий день, що є наступним після вихідного або святкового (неробочого) дня. Якщо вкладник не звернувся в банк у термін виплати вкладу для повернення йому вкладу, то банк переказує вклад та/або нараховані, проте невиплачені вкладнику проценти на особливі вкладні рахунки, призначені для вкладів, термін виплати за якими настав, проте які не повернуті вкладникам.
Судами також встановлено, що 15 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення коштів, проте заява була залишена без задоволення (а. с. 4).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що банк порушив умови договору, позбавивши позивача права вільно володіти та користуватися належними йому грошовими коштами. Також суд зазначив, що строк дії договору банківського вкладу закінчився, а ОСОБА_3 звернувся до банку з вимогою про його повернення до введення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Експобанк», тому порушення зобов'язання відбулося також до введення тимчасової адміністрації.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що після прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вимоги кредиторів банку підлягають задоволенню в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з встановленою черговістю.
Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Встановлено, що постановою правління Національного банку України від 24 вересня 2014 року № 597 ПАТ «КБ «Експобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 вересня 2014 року № 97 з 25 вересня 2014 року по 25 грудня 2014 року в ПАТ «КБ «Експобанк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «КБ «Експобанк» - Бондаря Ю.М.
Постановою правління Національного банку України від 22 січня 2015 року № 41 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 січня 2015 року № 15 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г.
Згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 зазначеного Законуз дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦК України повно, всебічно та об'єктивно встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи з того, що з 22 січня 2015 року Національним банком України відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Експобанк», і з цього часу банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, в тому числі здійснювати будь-які перерахування з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_3
Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваному рішенні, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільнихсправах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Дем'яносов
Судді: В.М. Коротун
А.В. Маляренко
І.К. Парінова
О.В. Ступак