ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.01.2016Справа №910/29819/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
До Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -
Приватне підприємство "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна"
про відшкодування шкоди в розмірі 8 907,97 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Майструк Є.С. (довіреність № 13 від 04.01.2016)
від відповідача: Павличенко В.В. (довіреність № 91/2015/11/02-1 від 02.11.2015)
від третьої особи: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (відповідача) про відшкодування шкоди в розмірі 8 907,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок пошкодження монометра на бойлері, обладнання якого знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго", 04.04.2015 відбулося залиття підвального приміщення у будинку АДРЕСА_1, в результаті чого було пошкоджено майно. У відповідності до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складеного ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ" за вих. №10/0415 від 29.04.2015, вартість матеріального збитку складає 10516,00 грн. Оскільки, за вказаним страховим випадком позивач здійснив виплату страхового відшкодування, у відповідності до ст. 993, ст. 1166, ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивачем заявлено про стягнення з відповідача суму матеріальних збитків у розмірі 8907,97 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/29819/15, розгляд справи призначено на 17.12.2015.
08.12.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, а саме: відомості з ЄДРПОУ щодо позивача та пояснення про відсутність справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та рішення з такого спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 відкладено розгляд справи № 910/29819/15 на 14.01.2016 та залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна".
14.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи запитів позивача на адреси відповідача та третьої особи щодо обставин, які мали місце 04.04.2015.
14.01.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/29819/15 на 15 днів до 09.02.2016 та розгляд справи №910/29819/15 відкладено на 28.01.2016.
Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2016 надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2016 письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, позовні вимоги заперечив.
Представник третьої особи в судове засідання 28.01.2016 не з'явився, письмових пояснень на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи те, що сторонами повторно не надано витребуваних судом документів та враховуючи, встановлені ст. 69 ГПК України строки розгляду справи, суд розглядає справу за наявними у документами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 28.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
27.12.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик) та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна № 001800/0211/0000087 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та, у випадках страхування власного майна страхувальника, розпорядженням майном, а саме: власними та орендованими об'єктами нерухомого майна страхувальника згідно з додатком 1 до договору (надалі - застраховане майно), зокрема, нежилим приміщенням площею 80.4 кв.м. (частина першого поверху (40,1 кв.м.) з підвалом (40,3 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, включаючи майно, зазначене в п. 1.5 Умов, ремонт та оздоблення (в тому числі внутрішнє) застрахованого майна - несучі і не несучі стіни, перекриття, перегородки, вхідні двері, вікна, фундамент, покрівлю тощо. До внутрішнього оздоблення відноситься постійне покриття підлоги, стін і стелі приміщення, у тому числі підвісні стелі, художня ліпнина, плінтуси, міжкімнатні двері, незмінні частини конструкцій та інтер'єру. До внутрішнього інженерного обладнання та комунікацій відносяться: системи та обладнання електро-, газо-, водопостачання, опалення, каналізації, системи пожежогасіння та сигналізації, телефонний, телевізійний, комп'ютерний кабель, санітарно-технічне обладнання (ванни, унітази, раковини, змішувачі, душові кабіни, сауни, радіатори тощо), вбудовані меблі.
04.04.2015 відбулося залиття застрахованого нежитлового приміщення, власником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.12.2000 та договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 19.12.2000 р.
Відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку з залиттям від 23.04.2015, затвердженого комерційним директором ПП "НТП УЦНМ" ОСОБА_4 залиття підвального приміщення по АДРЕСА_1 сталося внаслідок пошкодження монометра на бойлері, обладнання якого знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго".
Представником ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ" в результаті огляду пошкодженого майна складено дефектний акт огляду майна.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складеного ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ" за вих. №10/0415 від 29.04.2015, вартість матеріального збитку складає 10516,00 грн.
На підставі Звіту про незалежну оцінку вих. №10/0415 від 29.04.2015 позивачем визнано даний випадок страховим та складено страховий акт №00165967 від 30.04.2015, згідно із яким, розмір страхового відшкодування складає 8907,97 грн.
Позивачем, у відповідності до умов договору, на підставі страхового акту №00165967 від 30.04.2015, здійснено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виплату страхового відшкодування у розмірі 8907,97 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 015678 від 06.05.2015.
Враховуючи виплату позивачем страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 8907,97 грн., посилаючись на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач направив відповідачу, як винній у залитті підвального приміщення по АДРЕСА_1, претензію вих. №ЛВ0018266 від 12.10.2015 про відшкодування виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8907,97 грн. (направлення вказаної претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0304903999950.
Оскільки, відповідач відповіді на претензію позивача вих. №ЛВ0018266 від 12.10.2015 не надав, суму страхового відшкодування не сплатив, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8907,97 грн. матеріальних збитків.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач, у відповідності до укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" як страховиком та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як страхувальником договору добровільного страхування майна №001800/0211/0000087 від 27.12.2013, виплатив ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму страхового відшкодування у розмірі 8907,97 грн., внаслідок настання 04.04.2015 страхового випадку - залиття застрахованого нежитлового приміщення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/757/2013 від 24.04.2013).
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2015 комісією в складі інженера ОСОБА_5, начальника ремонтної дільниці ОСОБА_6, інспектора технічної дільниці № 1 ОСОБА_7, призначеної комерційним директором ПП "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна" ОСОБА_4, складено акт обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку із залиттям, згідно із яким, при обстеженні нежитлового підвального приміщення КРД "Райфайзен Банк Аваль" по АДРЕСА_1 розташованого на 1 - му поверсі та в підвальному приміщенні 5-ти поверхового ж/будинку 1934 року забудови, загальною площею 36.7 кв.м. встановлено, що сталося залиття підвального приміщення, а саме:
приміщення площею - 30.8 кв.м., стіни - обшиті гіпсокартоном та пофарбовано водоемульсійною фарбою, виявлено плями залиття до 0,2 кв.м.; приміщення площею - 5,9 кв.м., стіни - обшиті гіпсокартоном та пофарбовано водоемульсійною фарбою, виявлено плями залиття до 0,2 кв.м.
Залиття підвального приміщення по АДРЕСА_1, за висновками комісії, сталося внаслідок пошкодження монометра на бойлері, обладнання якого знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго".
Акт обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку з залиттям від 23.04.2015 затверджено комерційним директором ПП "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна" ОСОБА_4
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (п. 2.3.6.), типова форма якого наведена у додатку №4 Правил.
Згідно встановленої форми акту про залиття, в останньому зазначається, де трапилась аварія, описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які речі ушкоджено), зазначаються причини залиття, надаються висновки та рекомендації. Зазначений акт складається, за участю головного інженера виконавця послуг - голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Акт обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку з залиттям від 23.04.2015 складений комісією у складі інженера ОСОБА_5, начальника ремонтної дільниці ОСОБА_6, інспектора технічної дільниці № 1 ОСОБА_7, призначеної комерційним директором ПП "НТП УЦНМ" ОСОБА_4 та затверджений комерційним директором ПП "НТП УЦНМ" ОСОБА_4, проте будь-які докази на наявність прав у ПП "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна" на складання та затвердження вказаного акту матеріали справи не містять.
Третя особа - ПП "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна" будь-яких пояснень по суті спору не надала.
Представником організації, що надає послуги з опалення та гарячого водопостачання акт обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку із залиттям від 23.04.2015 не підписаний. В матеріалах справи, також, відсутні докази того, що відповідні послуги надавались відповідачем.
Водночас, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про залиття приміщення, направлення відповідачу вимог про складання акту про залиття приміщення, та виклику представників відповідача для з'ясування причин та обставин залиття. Представники відповідача не були присутні при обстеженні приміщення пошкодженого від залиття з метою встановлення обставин, причин та підстав такого залиття.
З огляду на вищенаведене, наданий позивачем акт обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку з залиттям від 23.04.2015 не підтверджує дійсних обставин та причин залиття вказаного приміщення.
В акті обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку з залиттям від 23.04.2015 комісією здійснено висновок, що залиття підвального приміщення по АДРЕСА_1, за висновками комісії, сталося внаслідок пошкодження монометра на бойлері, обладнання якого знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго".
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження того, що обладнання бойлера, внаслідок пошкодження монометра якого відбулося залиття застрахованого приміщення, знаходиться на балансі відповідача.
Натомість, представник відповідача, в судовому засіданні 28.01.2016 зазначив, у відповідача відсутні будь-які відомості щодо перебування на балансі у ПАТ "Київенерго" обладнання бойлера у будинку АДРЕСА_1, у зв'язку із чим, відповідач не має можливості надати витребувані судом документи.
З огляду на вищевстановлені судом обставини, акт обстеження нежитлового приміщення (квартири НОМЕР_1) будинку АДРЕСА_1 в зв'язку з залиттям від 23.04.2015 не приймається судом в якості належного доказу, у відповідності до ст. 32-34 ГПК України, який б підтверджував протиправну поведінку (бездіяльність) відповідача та наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою (бездіяльністю) і заподіянням шкоди (залиттям нежитлового приміщення).
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до приписів ст. 33-34 ГПК України тягар доказування тієї чи іншої обставини покладається виключно на сторону, яка посилається на ті чи інші обставини, в даному випадку, доказування позивачем протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача та наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою (бездіяльністю) і заподіянням шкоди (залиттям нежитлового приміщення), що надало б правові підстави для стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 8 907,97 грн.
Однак, доводи позивача про те, що залиття підвального приміщення по АДРЕСА_1 сталось як наслідок пошкодження монометра на бойлері, обладнання якого знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго" не доведені належними та допустимими доказами; протиправна поведінка (бездіяльність) відповідача, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача і завданими збитками та вина відповідача матеріалами справи не підтверджені.
Враховуючи наведене, у зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували наявність у діях відповідача протиправної поведінки (бездіяльності), причинного зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та завданими збитками та його вини, оскільки позивачем не обґрунтовано заявлених позовних вимог, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення матеріальних збитків у розмірі 8 907,97 грн.
Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2016 р.
Суддя С.О. Турчин