03 грудня 2010 р.Справа № 2-а-8362/08/1570
Категорія: 3.3.3Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Одеського міського управління Головного Управління МВС України в Одеській області, Головного Управління МВС України в Одеській області, начальника Головного Управління МВС України в Одеській області, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, визнання неправомірною та скасування атестації, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
09 липня 2008 року позивач, звернувся до суду з позовом до Одеського міського управління Головного Управління МВС України в Одеській області, Головного Управління МВС України в Одеській області, начальника Головного Управління МВС України в Одеській області, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, визнання неправомірною та скасування атестації, зобов'язання вчинити певні дії.
Суд першої інстанції, своєю ухвалою від 15 жовтня 2010 року адміністративний позов -залишив без розгляду.
Представник позивач ОСОБА_5 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та винести нову ухвалу, якою направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача ОСОБА_5 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 07.07.2010 року) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що 06.11.1998 року позивач був звільнений з ОВС.
Відповідно до ст.233 КЗпП України, особа може звернутися з заявою про розв'язання спору в тримісячний строк із дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Позивач звернувся до суду з позовом щодо оскарження наказу про його звільнення лише 09.07.2008 року (а.с.1), тобто з пропуском строків, встановлених зазначеними нормами, і в ході розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду належних доказів щодо поважності пропуску цього строку на звернення до суду.
Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участі у справі.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків. установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляє ухвалу..
Хоча вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до встановленого законом порядку, не ознайомили з наказам № 224 від 06 листопада 1998 року про звільнення із займаної посади.
Також в матеріалах справи відсутні підтверджуючи документи стосовно того, що ОСОБА_6 особисто отримав трудову книгу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що ОСОБА_6 пропустив строк звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з направленням справи до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5, - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Одеського міського управління Головного Управління МВС України в Одеській області, Головного Управління МВС України в Одеській області, начальника Головного Управління МВС України в Одеській області, про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, визнання неправомірною та скасування атестації, зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати, і направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3